28 червня 2017, середа

Жінки та бізнес в США: Як пробити «скляну стелю»?

коментувати
Представниці прекрасної статі часто недооцінюють себе,свої здібності та оцінку своєї роботи з боку колег або начальника

У США жінки домоглися чималих успіхів. Серед випускників ВНЗ, навіть найпрестижніших, дівчат більше, ніж хлопців. Три президентства поспіль Америка поверталася до світу жіночим обличчям — на чолі її зовнішньополітичного відомства стояли Мадлен Олбрайт, Кондоліза Райс і Хіларі Клінтон. Дами в США служать в армії і на командирських посадах, а в цьому році їм дозволили служити взагалі на будь-якій позиції, включаючи найбільш елітні підрозділи на зразок «Зелених беретів» або «Рейнджерів». А в футбол, який тут називають «соккер», слабка стать грає набагато краще сильної.

Але ось у великому бізнесі жінки ніяк не можуть пробити «скляну стелю». Хоча серед менеджерів нижчої і середньої ланки жінок достатньо, серед керівників їх практично немає - всього 23 з 500 виконавчих директорів найбільших компаній США.

Чому так? Материнство — причина очевидна, реальна, але не єдина. Адже майже кожна п'ята жінка в США бездітна. Багато хто, народивши малюка, дійсно переглядає свої життєві пріоритети, але не всі. Деякі мами в США так бояться, що до них будуть ставитися упереджено, мовляв, їй тепер не до роботи, — що всіляко намагаються переконати в зворотному: мотаються по відрядженнях, а після десятигодинного робочого дня біжать на коктейль з клієнтами.

Безумовно, грає роль і чоловічий шовінізм. Хоча в США в цьому зізнаватися непристойно, є тут такі, які впевнені, що жінки не здатні вершити долі компаній і навіть їх підрозділів.

Є й інші причини. Їх я б розділила на такі, що свідчать про те, ніби жінки недостатньо стервозні, або навпаки вказують на надлишок цієї якості.

Дами, яким вдалося піднятися, кажуть вчені, заважають просунутися іншим

Жінки, говорять вчені, часто недооцінюють себе, свої здібності та оцінку своєї роботи з боку керівника і колег. Скотт Тейлор з Університету штату Нью-Мексико виявив, що жінки-менеджери в три рази частіше, ніж чоловіки, занижують оцінку власної роботи, яку, на їхню думку, їм дає безпосередній керівник. Леді думають, що до них як до працівників ставляться набагато гірше, ніж насправді. І говоріть тут про жіночу інтуїцію!

Вважаю, це психологічний відбиток того, що тисячі років функцією жінок було підтримання порядку в домі та виховання дітей — коли видно не роботу, а її відсутність. А внесок чоловіків — будь то вбитий мамонт або принесена додому зарплата — очевидний і вимірюваний.

До того ж жінки частіше, ніж чоловіки, соромляться попросити про підвищення і рідше беруться за більш відповідальну роботу, а також переконані, що від них очікують виконання набагато більшого обсягу роботи.

До останнього висновку прийшли соціологи Елізабет Горман і Джулі Кмеч. Провівши опитування працівників у США і Великобританії, вони виявили, що жінки, виконуючи ту ж роботу, що і чоловіки, висувають до себе високі вимоги.

Але від цього вони рідко виграють. Учасники численних експериментів (обох статей) оцінювали написане есе як більш грамотне або резюме — як більш переконливе, якщо на ньому стояло чоловіче ім'я. Крім того, багато жінок, які важко працюють, дозволяють себе грубо експлуатувати, перетворюючись у результаті в загнаних коней.

А ось ті дами, яким вдалося піднятися, кажуть вчені, заважають просунутися іншим. Мішель Дагад зі Школи бізнесу Ойліна, вивчивши стиль роботи жінок-менеджерів, виявила, що у них відсутнє бажання подати руку іншій жінці, яка дряпається кар'єрними сходами. Мішель пояснює це трьома причинами.

По-перше, вони бояться, що поява ще однієї представниці прекрасної статі, з якою їх почнуть порівнювати, зіграє не на їх користь. По-друге, жінкам не хочеться, щоб їх запідозрили у фаворитизмі за статевою ознакою. А по-третє, завжди існує ймовірність того, що новенька почне підтверджувати всі стереотипи, з якими ті так старанно боролися, — хизуватися глибоким декольте і стріляти очима під час виробничих нарад.

Експерт Ів Тамінчіоглу дає ще кілька пояснень. Дівчаток з дитинства привчають в усьому між собою конкурувати. В бізнесі і кар'єрі все ще домінують чоловіки, і жінкам доводиться «битися» за мізерні ресурси.

Особливо неохоче жінки надають допомогу гарненьким співробітницям. Дослідження, проведене в Ізраїлі, показало: якщо приваблива дама прикріпить свою фотографію на резюме, то її шанси отримати роботу різко знизяться. Співробітниці відділу кадрів тут же розцінять її як менш кваліфіковану.

Начальниці-монстри набагато частіше знущаються над представницями своєї статі, ніж протилежної. Дослідження Інституту знущань на роботі (є такий!) говорить про те, що жінки спрямовують свої підлі атаки в 71% випадків проти інших жінок. Чоловіки-нелюди в цьому плані не дискримінують — мучать всіх.

І чим вище посада, тим ефективніше у жінки виходить плювати на інших. У 2012-му році Марісса Меєр стала наймолодшим босом найбільшої компанії, найпривабливішою і...найвагітнішою. У віці 37 років вона очолила Yahoo!, будучи при цьому на 7-му місяці вагітності. Мейєр тут же заявила ЗМІ, що має намір повернутися в офіс після двотижневого декрету, протягом якого продовжить працювати. І проблем не виникло, оскільки для її дитини поруч з кабінетом облаштували дитячу, де за нею доглядала няня. Про намір взяти тільки два тижні відпустки по догляду за дитиною вона заявила у вересні цього року, оголосивши, що очікує народження двох дівчаток-близнят.

Все це викликало гнівну реакцію громадськості. Уявіть, що почують у відповідь тисячі жінок від своїх начальників, до яких вони прийшли просити не 6, а 8 тижнів відпустки по догляду за дитиною! І мало ж кому з них дозволять організувати ясла прямо в офісі або на виробництві.

Так, може, жінкам варто перестати бути стервами і загнаними робочими конячками та поводитись так само, як чоловіки? Періодично вимагати від начальника підвищення, красномовно розписувати власні досягнення, ходити з колегами в лазню і нецензурно жартувати?

Саме так я якийсь час і вважала – особливо, що стосується лазні. Коли я ще жила в Києві, сауна на дачі моїх батьків перетворилася на справжній центр світського життя для моїх впливових і успішних подруг. Мені особисто здавалося, що жінкам, які намагаються відбутися професійно, варто багато чому повчитися у чоловіків – в першу чергу, вмінню формувати команду і здоровому «пофігізму».

Насправді не все так однозначно. Психологи Олівія О'Нейлл і Чарльз О'Райлі виявили, що жінок, які моделюють чоловічу поведінку, — наполегливість, впевненість в собі і домінування, — хоч і сприймають як більш компетентних, але в той же час критикують за те, що їм бракує соціальних навичок і вміння працювати з людьми. А без цього в США далеко не заїдеш — тут стиль «червоних директорів» не в пошані.

А ось фахівці Єльського університету не рекомендують жінкам особливо напружуватися і з красномовством. Якщо балакучість чоловікам в кар'єрі сприяє, то жінкам, навпаки, тільки заважає. Адже перші сприймаються як блискучі оратори, а другі — як надокучливі балаболки.

Дослідження НДІ «Каталіст» показало, що жінки успішніше просуваються по кар'єрних сходах, якщо довго працюють в одній компанії, а чоловіки — при переході в іншу фірму. Тобто жінкам свою «вартість» необхідно довго доводити, а чоловікам платять за потенціал і вміння красиво говорити.

Навіть з жартами – і тут облом. Лінгвіст Джудіф Бекстер виявила, що 80% жартів, сказаних жінками під час засідань, зустрічались гробовим мовчанням. А 90% дотепів у виконанні чоловіків – дзвінким сміхом. Думаю, зайве додавати, що самі жінки радісно регочуть при жартах колег протилежної статі і, в кращому випадку поблажливо посміхаються при бажанні інших жінок здатися дотепними.

Так що ж робити? Куди не глянь — скрізь підступ. Мені вдалося знайти тільки одну пораду без «другого дна». Експерти з розвитку кар'єри радять жінкам знайти «покровительку» років на 15-20 старше. Така жінка вже досягла високого становища в компанії, емоційно дозріла і не бачить у молодому фахівцеві загрози (поки ти доростеш до її рівня, вона вже вийде на пенсію). До того ж у неї може з'явитися бажання передати свої знання та зв'язки молодому таланту, а у випадку з зовсім юною протеже — навіть прокинутися материнський інстинкт. Саме так я починала свою кар'єру в газеті «Київські Відомості», де мене «взяла під крило» покійна нині журналістка Лідія Яковенко.

Дуже сподіваюся, що мені теж іноді вдається підставити плече «юним даруванням». Адже приємно усвідомлювати, що той, кому ти допоміг, досяг великого успіху. Ну а стервою, скажу я вам, бути не варто. Ходіння по трупах супроводжується неприємним запахом і безглуздою ходою - а ми цього собі дозволити не можемо.


Колонка раніше була надрукована в «Жіночому журналі для тих, хто хоче жити щасливо»

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.