29 травня 2017, понеділок

Чи зможе Путін щось отримати за голову Асада?

коментувати
У Кремлі вирішили, що від сирійського диктатора настав час позбутися з користю для себе

Підтримка Росією Асада в Сирії - створення нової реальності з тим, щоб виторгувати собі якісь політичні поступки напередодні Генеральної Асамблеї ООН. Ця думка, висловлена багатьма аналітиками, звучить логічно. Не виключено, що в Кремлі розуміють: допомагати Асаду по-справжньому означає підписати собі смертний вирок, сам Асад у світлі останніх подій – продукт, швидкопсувний і від нього непогано б позбутися з користю для себе, тобто зробити те, що у всьому світі називається зрадою союзника, підлістю і цинізмом, а в Росії – геополітикою. Але що Путін може реально одержати за голову диктатора на блюдечку з блакитною облямівкою? Розглянемо список «хотілок» і те, як вони реально можуть бути задоволені, виходячи з вашингтонських реалій.

Зняття можливої вини з Росії за збитий малайзійський «Боїнг». Тут є два аспекти. По-перше, в жовтні буде опублікований звіт Комісії з безпеки інфраструктури і транспорту Нідерландів, який росіянам хотілося б відредагувати так, щоб нічого не вказувало на їх провину. Але це не вирок суду, а технічний документ. У ньому зібрано і проаналізовано велику кількість даних, на підставі яких, разом з іншими свідченнями, суд повинен зробити висновок, хто винен. Та версія, що вже була «злита», цілком для цього підходить. Адже, щоб нічого не вказувало на провину Росії, потрібні вже якісь зовсім фантастичні пояснення, типу тих, які висувають російські ЗМІ. Уявити, що експерти з семи країн під політичним тиском Білого дому в останній момент поміняють основну версію причини катастрофи, мені складно. Ось австралійцям, наприклад, навіщо на це йти? Їм яке діло до Асада?

Другий варіант – це зірвати створення Генеральною Асамблеєю ООН трибуналу по «Боїнгу». Припустимо, що Кремль переконав Білий дім не лобіювати це питання в ООН або ж, як припускає Костянтин Боровой, привіз з собою мішок грошей, щоб підкупити невеликі країни. Підкупив Путін, скажімо, Того, Тринідад і Тобаго (припускаю, що країни абсолютно непідкупні, це я для прикладу) і ще 100 країн, давши кожній по 10 мільйонів. Та не вийшло трибуналу. А тепер уявіть, що ви – вдова загиблого голландського громадянина, і попіл улюбленого Кааса стукає у ваше серце так, що сил немає. Ви ж не скажете: «Ну, якщо Тобаго і цілий Тринідад проти, то тоді звичайно». Ні. Подасте в свій рідний Гаазький суд позов, як тільки звіт опублікують. Чи вже подали. Затія з трибуналом ООН – яскравий, але далеко не єдиний механізм для притягнення винних у катастрофі «Боїнга» до відповідальності. А якщо Росія вийде з-під юрисдикції міжнародних судів, як вона сама буде оскаржувати їх рішення щодо арешту свого майна, захисту експортерів і так далі? У Басманному суді?

РФ не пробачать, що вона так не вчасно втрутилася в серйозну гру в Сирії

Свобода дій в Україні. Мовляв, ми вам у Сирії заважати не будемо, навіть з ІДІЛом, можливо, допоможемо, а ви нас в Україні не чіпайте. І припиніть допомагати Києву. Але цей поїзд вже пішов. Підтримка Україні закладена в бюджет США, а розуміння Росії як однієї з основних загроз безпеки – у Стратегію національної безпеки. Бюрократія в США неповоротка; уявити, що так важко розкручений маховик підтримки України раптом зупиниться, мені складно. Навіть якщо, наприклад, Барак Обама і його найближче оточення приймуть таке рішення, то вони виявляться під серйозним тиском як всередині уряду – наприклад, Пентагону, особливо європейського командування НАТО, так і Конгресу, діаспори, дипломатів, а найголовніше – кандидатів від Республіканської партії. Може, щось і зможуть спустити на гальмах, якісь поставки затримати, але повністю повернути вектор – навряд чи. Це ж не Океанія в романі «1984», яка вчора воює з Остазією, а завтра з Євразією, і всі вважають, що саме так воно завжди і було. Тема України затихла, і Білому дому дуже хочеться, щоб так воно і залишалося.

Зняття санкцій. А навіщо знімати існуючі санкції, коли можна ввести новий пакет, конкретно по Сирії, і вже обіцяти їх зняття за виведення військ? Санкції – це ж практично невичерпний ресурс. І питання з санкціями має ще один вимір – підтримка міжнародного правопорядку. І якщо Росія зможе домогтися їх зняття шантажем, то тоді який же це інструмент? Як це вплине на уявлення про могутність США серед їхніх супротивників і навіть союзників? Он Північна Корея, скільки років вже шантажує, їй це допомогло? Росія може розраховувати на невеликі послаблення, які виключають санкції, введені у зв'язку з анексією Криму. Цьому пакету поки нічого не загрожує.

Відмова від визнання присутності російських військ в Україні. Мені цей пункт підказала московський аналітик, яка стверджує, що це зараз головна турбота Кремля. Але ж ця мрія нереальна. Кремль думає, що Держдеп раптом заявить, «ви знаєте, ось ці знімки з супутника, які ми показували, виявилися з комп'ютерної гри. Вибачте, не в ту папку подивилися»? Після того, як на брифінгах Держдеп перераховував, докладно і занудно, елементи підтримки, які Росія надає сепаратистам, включаючи військових? Навіть якщо Білий дім раптом з глузду з'їде і скаже, що він півтора року перебував у маренні, і йому все привиділося, то є ж Конгрес, громадськість, інші країни, у яких теж є докази, звіти Нємцова і Атлантичної ради, врешті-решт. А на вирішення цього питання в юридичній площині Білий дім взагалі не може вплинути, хоч оберемками йому цих Асадів приводь: і юрисдикція не його, і принцип розподілу влади поки ще ніхто не скасовував.

Підняття цін на нафту. Мовляв, будь-яка нестабільність на Близькому Сході веде до зростання цін на нафту. Але в даному випадку це може бути й не так – зараз нафти в світі надлишок, попит на неї падає, а вольове рішення Саудівської Аравії, якій дуже не сподобався хід Путіна, може повністю перекрити закони ринку.

Припускаю, що цей перелік не вичерпаний, але вірити в те, що своїми діями в Сирії Росія може досягнути якихось серйозних поступок, мені складно. І обмінювати Асада їй практично немає на що. Причому, навіть чого б Росія не домоглася в найближчі пару тижнів за рахунок несподіванки ходу і можливої неготовності супротивників, всі здобутки будуть перекриті негативними наслідками в середній і далекій перспективі. Росії просто не пробачать, що вона так не вчасно втрутилася в серйозну гру, підриваючи шанси більш серйозних гравців на успіх. Або ж просто сфальсифікувала докази, щоб Путін зміг зустрітися з Обамою і впарювати йому своє розуміння реальності.

Текст публікується з дозволу автора

Оригінал

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.