17 серпня 2017, четвер

Що чекає Україну після голосування по Ізраїлю

коментувати
Чому Україна проголосувала за резолюцію і якими будуть наслідки

Підіб'ємо підсумки теми про голосування в РБ:

1. Зважаючи на все, спочатку позиція планувалася інша - утриматися при голосуванні. Саме її керівництво України вважало найбільш відповідною її інтересам. Але під тиском США (можливо, і Європи) позицію довелося змінити. Це дозволило Обамі, який і стояв за всією інтригою з резолюцією, виглядати менш двозначно, коли він не застосував право вето.

Особисто я в такому розвитку подій нічого особливого не бачу: коли тиснуть супердержави, нагинатися доводиться всім (або майже всім). Інша справа, як потішно виглядає на цьому тлі позиція так званих експертів і їх пастви в ФБ: рішення відверто вимушене, прийняте під тиском видають за просто-таки перемогу української дипломатії і доказ вміння відстоювати свої корінні інтереси. Втім, якість експертного співтовариства у нас давно вже притча во язицех.

2. Чи буде ця історія мати негативні наслідки для України? Це, мабуть, найскладніше питання, і навряд чи хтось в світі знає на нього чітку відповідь. Ділиться воно на дві частини: ізраїльську і американську, при цьому є ще й аспект єврейсько-американський, пов'язаний з обома.

Отже, щодо питання американського. Так, Україна змінила позицію під впливом США, але позиція новообраного президента відрізняється від попередника кардинально. Так що приз за підтримку позиції Обами Україну не чекає точно. Чи буде покарання, особливо на тлі того, що Україна і так не знаходиться в топі порядку пріоритетів Трампа? Сподіваюся, що ні, хоча гарантувати складно: Трамп сприйняв цей останній демарш Обами дуже особисто. Можливо, такою ж буде реакція єврейського лобі. 

Коли тиснуть супердержави, нагинатися доводиться всім

Ще складніше передбачити реакцію ізраїльського керівництва. Бо екстраполяції і приклади з минулого в даний момент можуть не спрацювати. З одного боку, Ізраїль значною мірою позбавлений привілею карати охолодженням або розривом відносин країни, що ведуть несправедливу або незбалансовану політику по відношенню до єврейської держави. Чому? Та тому, що таких дуже багато. Звідси і підкреслений прагматизм ізраїльської зовнішньої політики, коли в дружбу грають навіть з відверто ворожими країнами, як Росія або Китай. Однак цього разу реакція керівництва Ізраїлю не в приклад більш жорстка.

Власне, це вийшло не одномоментно. Особисто я з подивом відзначив зміну позиції Ізраїлю щодо Росії з українського питання в останній місяць. Тут потрібно розуміти: в Єрусалимі традиційно вважають, що будь-які ускладнення з Москвою мають прямий вплив на рівень безпеки ізраїльських громадян, адже РФ здатна поставляти ворогам Ізраїлю набагато більше зброї, особливо ракет, і тільки дипломатичні зусилля на тлі "необразливої" ізраїльської позиції дозволяють тримати цей процес більш-менш під контролем.

Так було до недавнього часу. І раптом - вперше в історії подвійний демарш Єрусалиму щодо Росії по кримському питанню. На той момент я кілька разів відмовився коментувати цей факт, бо не міг зрозуміти його причини. Сьогодні, здається, розумію: ізраїльська дипломатія осмислено і цілеспрямовано змінює ставлення до країн, що проводять ворожу політику, навіть якщо це підвищує ризики в питанні безпеки або загрожує збитками в економіці. Це не означає, що позиція по відношенню до Росії зараз буде неодмінно ворожою, але на вічну лояльність Єрусалиму Москва сподіватися далі не зможе.

Причини такої зміни зрозумілі: міжконфесійні конфлікти і війни на Близькому Сході, ІД і різні види Аль-Каїди, а також ісламський екстремізм, що дістався до Європи, дозволили багатьом у світі зрозуміти, що конфлікт в регіоні - не результат невирішеної палестинської проблеми, навпаки, ця штучна проблема є результатом ісламського джихаду проти Заходу в особі Ізраїлю.

Як результат, в США приходить до влади Трамп, в Європі посилюються праві націоналістичні і антиісламські сили. Саме цей таймінг і використовується для виходу Ізраїлю з статусу вічного "хлопчика для биття" (в дипломатичній сфері).
Сподіваюся, до істотного погіршення відносин з Україною в перспективі це голосування не призведе. З одного боку, "змішати карти" з Києвом набагато легше і безпечніше, ніж з Москвою або Пекіном. З іншого - тут дуже сильні зв'язки між країнами на міжособистісному рівні. Так що подивимося.

3. Якщо відкинути аспект дипломатичний, то я бачу в події і якийсь позитивний момент, пов'язаний з дорослішанням українського суспільства. Мені чимало останніх років доводиться пояснювати цілком дорослим і недурним людям, що рушієм міжнародної політики і дипломатії є не мораль в її загальноприйнятому значенні, а інтереси власної держави. Іноді вони співпадають, і все складається комфортно, іноді - не дуже. Тоді шукається компроміс. В оцінці суспільством нинішнього випадку (з голосуванням) я побачив чи не вперше саме такий прагматичний підхід і вважаю це прогресом. (Хоча ще тиждень тому дискутував з людьми, які неголосування на користь України щодо кримського питання того ж Азербайджану, наприклад, вважали зрадою). Інша справа, що оцінювати, що добре для України, а що погано, можна по-різному.

4. Втім, швидше за все, я рано радію. Бо багато людей не вміють "міряти одним заходом". Рішення власні приймаються на базі абсолютного прагматизму і включають будь-які компроміси, від інших же вимагають орієнтації виключно на високу мораль. Тому я практично переконаний, що через день-другий ті ж пасіонарні хлопці, що так переконливо малюють резони для прагматичного голосування, будуть з видом ображеної величі лаяти "Європу, що зажралась", "боягузливий" Азербайджан або "байдужий до чужих страждань" Ізраїль. Втім, і ці подвійні стандарти по-людськи дуже зрозумілі.

Текст опублікований з дозволу автора.

Оригінал

Більше поглядів тут

 

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.