10 грудня 2016, субота

Що таке гроші і звідки вони беруться

коментувати
Зв’язок між додатковою емісією та інфляцією є більш нестабільним, ніж ми звикли вважати

Олеся Верченко на лекції «Ціни ростуть, коли держава друкує гроші. Чи навпаки?» розповіла про те, чи залежить інфляція від додаткового випуску готівки Національним банком.

Що таке гроші? Універсальний еквівалент обміну. Але це лише одна функція грошей. Дати однозначне визначення терміну «гроші» дуже важко, його просто не існує. Гроші виконують три функції: вони являють собою засіб платежу, одиницю розрахунку і засіб накопичення.

Коли ми говоримо про гроші, дуже важливо розуміти міру їх ліквідності. Можна говорити про різні так звані грошові агрегати. Є вузькі та широкі визначення поняття грошей. Найвужче визначення поняття грошей — це грошова база: якщо абстрагуватися від деталей, це готівка, яку надрукував Нацбанк, плюс кошти комерційних банків на кореспондентських рахунках в НБУ. Є ще поняття М0— це готівкові кошти в обігу, тобто готівка, яку надрукував Національний банк і яка не лежить у сховищах у комерційних банках.

Що таке переказні депозити? Це, по суті, поточні рахунки. Рахунки, з яких ви можете зняти гроші одразу, без будь-яких обмежень чи покарань за зняття. Позначимо їх як М1. Також є М2 — це М1 плюс переказні депозити в іноземній валюті. Якщо ви подумаєте, що таке М2, ми добавляємо менш ліквідні кошти на кожному етапі. Тому що взяти гроші з депозиту в іноземній валюті насправді трошки складніше, ніж взяти гроші з депозитів у національній валюті. Тобто М2 має оцей елемент, відносно менш ліквідний. Є ще поняття М3 — до М2 додаються оці цінні папери. В інших країнах ще є М4 та М5.

Коли економісти - ті, хто створює економічну політику, говорять про гроші, насправді вони говорять саме про ці речі, а не просто про готівку в обігу. Оскільки, як можна побачити на нашому графіку, є велика різниця між грошовим агрегатом і агрегатом, що представляє готівку. І тепер, коли ми будемо говорити про зв'язок між кількістю грошей в економіці, інфляцією та валютним курсом, нам потрібно фокусуватися не на готівці, а на більш широких грошових агрегатах.

Хто насправді контролює кількість грошей в економіці? По суті, Центральний банк контролює дуже вузькі грошові агрегати — М0 та грошову базу. Скажімо, ми беремо М2 і М0 — різницю між ними створює і контролює далеко не Центральний банк. Насправді, контролюють комерційні банки, але хороші новини в тому, що ми з вами також це контролюємо. Тобто населення та інші економічні агенти так само контролюють кількість грошей в економіці.

Є така фраза: «Банки створюють гроші». Як? Комерційні банки не мають друкарських машин, як же ж вони можуть створювати гроші? За допомогою мультиплікатора. По суті, це відбувається завдяки так званій фракційній системі резервування. У якому випадку можуть знадобитися ці резерви? Як правило, вони потрібні для того, аби розрахуватися з вкладниками, з депозиторами, тому що в будь-який момент вкладник може прийти назад і попросити свої гроші. Якщо у банка в цей момент не виявиться на руках певної суми грошей, по суті, банк має або ліквідувати свій кредитний портфель, що дуже невигідно, бо він втратить на цьому багато грошей, або оголосити про банкрутство. В будь-якому випадку сценарій не дуже райдужний.

Хороша новина для банку полягає в тому, що за нормальних умов він приблизно може прогнозувати, скільки людей до нього прийдуть за грошима, який відсоток вкладників прийде завтра, післязавтра, через місяць. І, скажімо, для нього така норма — 15% вкладників. Тобто, по суті, йому на руках треба мати 15% від всіх депозитів як готівку для того, щоб мати можливість віддати їм цю готівку на руки, а решту можна віддавати кредитам. То оці 15%, скажімо, які вони зберігають, це і називається резервами. Фракційна система, тому що вони зберігають не 100% депозитів у вигляді резервів, а лише частину.

Якщо завтра буде інфляція, то, будь ласка, не вважайте її причиною вчорашні дії Національного банку

Давайте подумаємо, як банки створюють гроші. На банк з неба впало 100 гривень. Він ці 100 гривень хоче віддати в кредит і почати заробляти на них гроші. Якийсь підприємець прийшов, взяв ці 100 гривень в кредит — скажімо, щоб вкласти їх в бізнес або купити щось. Тобто ця людина пішла, віддала 100 гривень в обмін на товар, продовжує свій бізнес, але ці 100 гривень хтось отримав на руки. Припустимо, що людині, яка отримала ці 100 гривень, вони на руках не потрібні, а вона їх принесла назад в банк. Це може бути інший банк.

Банк отримав ці 100 гривень депозиту. Наприклад, його ставка резервування — 10%. Тобто банк кладе 10% (10 гривень) до свого сховища, а 90 віддає у вигляді нових кредитів. Що відбувається далі? Те ж саме: ці 90 гривень були витрачені на якісь товари та послуги, хтось інший ці 90 гривень отримав на руки і, припустимо, приніс в якийсь інший банк, але в межах нашої банківської системи. Тобто тепер вже принесли 90 гривень. З них 10%, тобто 9 гривень, цей банк вирішив лишити як резерви, 81 гривню - віддати як кредит. І так далі. Продовжувати можна до нескінченності.

Тепер давайте порахуємо, скільки нових грошей в економіці було створено. Візьмемо, наприклад, означення М1 (готівка плюс депозити, тобто всі ці депозити, які тепер були створені в банківській системі). Скільки у нас було депозитів? 100, ще 90, і ще 81 — 271. І так далі.  

Якщо тепер ми додамо оці всі нові депозити, які були створені: 100, 90, 81 і так далі, то з формули прогресії разом воно складеться все в 1000 гривень. Центральний банк влив 100 гривень в економіку. Із цих 100 гривень вийшло 1000 депозитів. Ось ми тут говоримо про так званий грошовий мультиплікатор. Вливши 100 гривень в економіку, Національний банк, по суті, отримує в цьому випадку в 10 разів більше грошей. Готівкою було 100 гривень, депозитів - у 10 разів більше. Різниця Р тут — це так звана ставка резервування. Зміна в грошовому агрегаті — це мультиплікатор, помножений на зміну в кількості готівки в економіці.

Тепер подумаємо про економічну активність; я маю на увазі навіть не інфляцію. Зв'язок між економічною активністю і грошима полягає в тому, що ми повинні дивитися не на кількість готівки в економіці, не на М0 чи на монетарну базу, а на широкі грошові агрегати — М2, М3 і так далі.

І якщо ми говоримо про оці 100 гривень, які Національний банк дав комерційному банку, то це, по суті, була монетарна політика. У нас вона називається «грошово-кредитна політика», чомусь слово «монетарна» не люблять. Монетарна політика спрямована на зменшення чи збільшення кількості готівки в економіці, яке в свою чергу повинно відобразитися в динаміці таких широких монетарних агрегатів, як М2 чи М3. Між широкими монетарними агрегатами і існує зв'язок, між ними і інфляцією. Економісти давно встановили, що насправді не варто дивитися на кількість готівки в економіці і намагатися прогнозувати інфляцію. Треба дивитися на те, що відбувається з цими монетарними агрегатами.

Кількість резервів, яку комерційні банки хочуть собі лишати, змінюється в залежності від економічних умов. Уявімо, за яких умов банки захочуть тримати більше резервів чи менше резервів. Що на це впливає? Стабільність економіки, перш за все. Якщо економіка є нестабільною, банки насправді не дуже хочуть давати кредити, тому що ризик дефолту по цих кредитах чи банкрутства людей, які беруть в них кредити, зростає. Також на мультиплікатор впливає бажання суспільства тримати готівку на руках.

Тобто все залежить від поведінки суспільства, нас з вами: наскільки нам взагалі потрібна ліквідність на руках, наскільки ми боїмося нести гроші в банк; від поведінки комерційних банків — наскільки вони готові видавати кредити; поведінки знову ж-таки суспільства — наскільки люди готові брати ці кредити. Тому що є завжди дві сторони медалі. Може, банк і хоче дати кредит, але ніхто не бере, і насильно він його нікому не віддасть. Чи навпаки — суспільство хоче брати кредити, а банки не хочуть давати. Тому на цей грошовий мультиплікатор впливає не стільки Національний банк, скільки як раз поведінка населення, підприємств і поведінка комерційних банків. Національний банк може встановлювати ставку обов’язкового резервування.

Тобто зв'язок між кількістю готівки в економіці й широкими монетарними агрегатами є дуже нестабільним. Він залежить від поведінки комерційних банків, населення і так далі. Отже, зв'язок між монетарним агрегатом та інфляцією існує, але він так само є нестабільним. Взагалі ж, на інфляцію в економіці впливає не тільки кількість грошей, а і багато інших факторів.

Якщо подивитися по часових логах, скільки часу проходить між моментом, коли Національний банк збільшив кількість готівки в економіці, і початком інфляції, це відбувається зовсім не моментально. У нас часто в газетах пишуть: «Національний банк сьогодні влив 100 мільйонів гривень готівки в економіку. Все, завтра піде інфляція». Так ось, дослідження економістів говорять, що між моментом влиття готівки і її впливом на інфляцію проходить від 12 до 24 місяців. Це означає, якщо Національний банк сьогодні надрукував гроші, приблизно через рік очікується інфляція. А якщо завтра буде інфляція, то, будь ласка, не вважайте її причиною вчорашні дії Національного банку. Можливо, він рік назад зробив щось таке, що вплинуло на завтрашню інфляцію.

«Principles of Economics» - це другий сезон щотижневого лекторію «Економічна лабораторія», в якому відомі експерти розповідають про те, як влаштовані економіка, суспільство і держава, звідки беруться кризи, як і навіщо ми витрачаємо гроші і чому весь час вибираємо популістів.

Попередня лекція: Олеся Верченко: «Ціни ростуть, коли держава друкує гроші. Чи навпаки?»

Наступна лекція: Максим Обрізан "Як працює ринок?"

ПІДПИШІТЬСЯ НА РОЗСИЛКУ ПОГЛЯДIВ   Олеся Верченко   ТА ЧИТАЙТЕ ТЕКСТИ ОБРАНИХ АВТОРІВ КОЖНОГО ВЕЧОРА О 21:00
     
Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її курсором та натисніть Ctrl+Enter

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.