4 грудня 2016, неділя

Чому Brexit – страшна помилка

коментувати
Дуже важливо підготуватися до колапсу Євросоюзу під вагою гордині його лідерів. Але це не те саме, що руйнувати його свідомо

Референдум у Великій Британії щодо того, чи слід їй вийти з ЄС, створив несподіваних прибічників – і ще більш несподіваних супротивників. Поки торі безжально воювали зі своїми ж, розкол у керівництві консерваторів привернув багато уваги. Але аналогічний (на щастя, більш цивілізований) розкол торкнувся і мого боку – лівих.

Оскільки я кілька місяців брав участь у кампанії проти виходу в Англії, Уельсі, Північній Ірландії та Шотландії, я неминуче став мішенню критики прибічників Brexit серед лівих.

Ці прихильники відмовляються від заклику DiEM25 (Руху радикальної демократії в Європі, запущеного в Берліні у лютому) про створення загальноєвропейського руху за зміну Європи зсередини. Вони вірять, що відродження позитивної політики вимагає виходу з невиправно неоліберального ЄС. Ліві потребували дебатів, які почалися в результаті.

Багато хто з лівих справедливо засуджують те, як легко здалися інші ліві ідеї, що глобалізація зробила національні держави незначними. Хоча національні держави й стали слабшими, не слід плутати силу з суверенітетом.

Як продемонструвала маленька Ісландія, суверенний народ може захищати базові свободи і цінності незалежно від того, якою силою володіє їхня держава. І, що важливо, Ісландія, на відміну від Греції і Великої Британії, не вступила в ЄС.

Вихід з ЄС навряд чи дозволить країні повернутися до того, що було раніше – як економічно, так і політично

Ще в 1990-ті роки я виступав проти вступу Греції в єврозону, так само, як лідер британської лейбористської партії, Джеремі Корбін проводив у 1970-ті роки кампанію проти вступу в ЄС. Насправді, мої друзі з Норвегії чи Швейцарії запитували мене, чи повинні вони підтримати вступ своїх країн в ЄС, моя відповідь була негативною.

Але одна справа виступати проти входження в ЄС; підтримувати вихід з нього – зовсім інше. Вихід навряд чи дозволить вам повернутися до того, що було раніше – як економічно, так і політично – якщо ви вже були членом ЄС. Тож виступати і проти вступу, і проти виходу – цілком врівноважена позиція.

Те, чи має сенс для лівих виступати за вихід, залежить від того, чи дасть звільнення держави від інститутів ЄС більш родючий грунт для перерозподілу ресурсів, трудових прав, а також боротьби з расизмом. Також це залежить від ймовірних наслідків кампанії за вихід для транснаціональної солідарності. Подорожуючи Європою і виступаючи за загальноєвропейський рух, покликаний протистояти авторитаризму ЄС, я відчуваю більший приплив інтернаціоналізму в таких країнах, як-от Німеччина, Ірландія та Португалія, що відрізняються одна від одної.

Багатьом лівим складно зрозуміти, чому я виступав проти виходу, незважаючи на те, що лідери ЄС розчавили «Афінську весну» в 2015 році і зробили мене своїм особистим ворогом. Зрозуміло, ніякі позитивні зміни через інституції ЄС неможливі. DiEM25 була заснована на переконанні, що ми повинні виступати проти інституцій ЄС, але залишатися при цьому всередині союзу – тільки в такому випадку у прогресивної європейської політики з'явиться шанс.

Інший критик DiEM25, Томас Фазі, вважає, що, "враховуючи нинішній склад Європарламенту", Греція все одно була б розгромлена, навіть якщо парламент був би демократичнішим. Але позиція DiEM25 полягає не тільки в тому, що ЄС відчуває дефіцит демократії; вона також у тому, що Європейський парламент не є повноцінним парламентом. Створення належного парламенту, здатного звільнити представника виконавчої влади, зруйнує нинішній вигляд Європарламенту "поточний макіяж" і дасть поштовх створенню демократичної політики, яка не дозволяла б офіційним кредиторам руйнувати країни, як сталося в Греції.

Минулого року, коли офіційні кредитори Греції погрожували вигнати нас з єврозони, навіть з ЄС, я був непохитний. DiEM25 просякнута цим духом непокори: ми не будемо погоджуватися на ЄС за макетом його нинішнього істеблішменту тільки через загрозу розпаду ЄС. Ми вважаємо, що дуже важливо підготуватися до колапсу Євросоюзу під тягарем гордині його лідерів. Але це не те саме, що зробити дезінтеграцію ЄС нашою метою і запросити європейських прогресистів приєднатися до неофашистів в агітації за нього.

Переклад НВ

Copyright: Project Syndicate/Mohammed Bin Rashid Global Initiatives, 2016.
www.project-syndicate.org

ПІДПИШІТЬСЯ НА РОЗСИЛКУ ПОГЛЯДIВ   Яніс Варуфакіс   ТА ЧИТАЙТЕ ТЕКСТИ ОБРАНИХ АВТОРІВ КОЖНОГО ВЕЧОРА О 21:00
     
Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її курсором та натисніть Ctrl+Enter

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.