16 грудня 2017, субота

Нідерландський референдум – жахлива помилка

коментувати
Нідерландський референдум – жахлива помилка
Інтеграції України в європейське співтовариство заважають самозакохані егоїсти

Незалежно від підсумку нідерландського референдуму щодо Угоди про асоціацію між Україною і ЄС це був повчальний і одночасно розчаровуючий процес. Нідерландський уряд витратив 40 млн євро на референдум, в ході якого громадян попросять проголосувати за або проти документа, який майже ніхто не читав і суть якого розуміють лише деякі. При цьому договір стосується країни, де більшість громадян Нідерландів жодного разу не були і практично нічого не знають про неї.

Іншими словами, яке б рішення не прийняли люди, вони зроблять свій вибір, не усвідомлюючи, що стоїть на кону. Більше того, вони будуть приймати його в обстановці засилля часто неповної та тенденційної, а часом і відверто неправдивої інформації. Тому референдум, який мав би стати інструментом демократії, перетворився на фарс і наругу над демократією.

Референдум спочатку був призначений на неправильній підставі. Кампанію з проведення голосування було організовано тими, хто пізніше підтвердив, що вони не стільки турбувалися з приводу України, скільки прагнули дестабілізувати Європейський Союз. Їх кінцева мета полягає в тому, щоб вивести Нідерланди зі складу ЄС. Україна була лише жертвою на цьому шляху. Разом з тим, кампанія організована при використанні дотацій ЄС, не призначених для цих цілей. Це яскраво демонструє нігілізм організаторів. Пізніше вони зуміли шляхом різноманітних вивертів збільшити максимальну субсидію, видавану нідерландським урядом на проведення референдуму, в чотири рази.

Яке б рішення не прийняли голландці, вони зроблять свій вибір, не усвідомлюючи, що стоїть на кону

Урядове субсидування кампаній в рамках референдуму в цілому було фарсом. Комісія, яка займалася роздачею коштів, не цікавилася вмістом заявок – увага приділялася виключно технічним моментам. В результаті один бізнесмен зумів отримати 50 тис. євро на те, щоб надрукувати туалетний папір з «інформацією»,що агітує проти Угоди про асоціацію з Україною. Суть цих меседжів зводилася до напівправди, або до відвертої брехні. Багато було засновано на чутках. Мета одна – домогтися, щоб люди проголосували проти Угоди.

Подаючи заявки на отримання коштів, організатори референдуму пішли на чергову хитрість, стверджуючи, що збираються провести різні кампанії: проти, за і нейтральні. Це дозволило їм акумулювати більше коштів. Разом з тим, їх кампанії в підтримку Угоди і нейтральні ініціативи було настільки розумно зроблено, що вони також схиляли до негативного голосування.

Депутат від Соціалістичної партії Голландії Гаррі ван Боммель, який навесні 2014 року, після кривавої різанини в центрі української столиці, стояв на Майдані та висловлювався на підтримку тих, хто бореться за свободу, зараз раптом змінив свою точку зору. Він почав говорити «ні, ні і ще раз ні» (ніби одного «ні» недостатньо), і для підтвердження своїх слів знайшов цілий ряд «патріотичних українців», що пояснювали голландським виборцям, що насправді Україна розділена і знаходиться в стані громадянської війни, а багато українців виступають проти Угоди з ЄС.

Пізніше на партійному зібранні Боммель вирішив використовувати розкритикований французький пропагандистський фільм «Маски Революції», де Україна зображена як країна, керована бандою корумпованих, праворадикальних, полуфашистских шахраїв. Пізніше він також показав відео Олексія Журавка, колишнього депутата Партії регіонів, який на даний момент переховується від СБУ, яка підозрює його в наданні фінансової допомоги сепаратистам. Журавко донині публікує в соціальних мережах фото пересування українських військ на сході країни, щоб проінформувати ворога про їх місцезнаходження та бойову комплектацію.

Головне – загітувати проголосувати проти, зміст не має значення.

Таким чином, рівень дискусії продовжував падати. Голландські медіа намагалися залишатися «нейтральними», балансуючи точки зору обох сторін. Однак потрібно було показати різні думки не тільки в Нідерландах, але і в Україні. Одна голландська журналістка скаржилася мені, що її відправили в Київ, щоб взяти інтерв'ю у українців, які виступають за і проти Угоди, а також тих, хто ставиться до нього нейтрально. Але де тут знайти тих, хто проти, бідкалася вона. У підсумку вона вирушила в ДНР, будучи впевненою, що там вже точно знайдуться противники Асоціації. Той факт, що три чверті населення України виступають за Угоду, було озвучено лише кількома ЗМІ.

Останню проблему – непереборне бажання залишатися «нейтральними» - складно пояснити. Впевненість у тому, що істина знаходиться посередині, дійшла до таких масштабів, що приймати чиюсь сторону і мати переконання практично вважається нездоровим.

Одним з факторів, що грають у цьому роль, є той факт, що багато експертів регіону або живуть в Росії, чи мають там родичів, або орієнтовані на Росію, а тому дивляться на війну між Україною і РФ «російськими очима»; або, принаймні, знаходяться під відчутним впливом російських медіа та громадських настроїв.

Але вони не розуміють одного: путінська Росія – це не Росія, це країна, яку 75 років ґвалтували і по черзі викрадали одні з найгірших ґвалтівників в історії – кегебісти. І в той час як письменник-дисидент Володимир Войнович робить вибір і відкрито заявляє, що не приїде до Криму, поки той залишається окупованим, незважаючи на те, що там поховані його батьки, вони продовжують залишатися «нейтральними» і підтримувати нав'язану Москвою ідею того, що в Україні йде громадянська війна, а країною керує корумпована кліка, заграє з правими екстремістами. Їх думка має наслідки, оскільки вони вважаються експертами і нібито знають ситуацію краще.

Кампанія на підтримку референдуму запустила найгірші з можливих дискусій і дебатів у соцмережах. Я завжди наївно вважав, що у голландців після 400 років демократії є хоча б якісь мінімальні стандарти. Мої очікування було розбито вщент. Те, що я побачив, було гірше, ніж я міг собі уявити у найжахливіших кошмарах. Це було куди гірше, ніж крики натовпу у Вільнюсі в 2011 році під час проведення гей-параду, які я тоді приписав тому, що пост-тоталітарна держава ще не навчилася повноцінної демократії. Ситуація в Литві з часом змінилася на краще. Литовці знають, що таке відсутність свободи, і тому розуміють, як важливо її захищати за будь-яку ціну.

Схоже, у Нідерландах минуле давно забуте, а комфортне життя в успішній країні зробила людей жадібними, самозакоханими, егоцентричним і, насамперед, постійно незадоволеними. Вони переконані, що заслуговують тільки кращого і що весь світ намагається забрати те, що належить їм по праву»: мусульмани, поляки, корумповані політики, а тепер ще й 45 мільйонів українців. Вони повторюють слогани про екстремістів і «фашистів» в Україні, не розуміючи, що їх популістські лідери є вірними учнями Муссоліні і йому подібних, і що їх «народне повстання» має ті ж елементи, що і німецька політика в 1930-х.

Для мене референдум став дуже болючим протистоянням з країною, в якій я виріс. Нідерланди були ліберальною країною, країною з вільними і доброзичливими людьми, з дуже активною спільнотою людей, що займаються волонтерством і благодійністю.

Нідерланди, за якими я спостерігав в останні кілька тижнів, були повною протилежністю цієї країни. Мені соромно за голландців, які проголосували проти України,вони  не розуміють ціну свободи, не розуміють, як важливо знати, що вас підтримують. Сказати, що країні потрібна невеличка війна, щоб отямитися, було б занадто радикально, але в глибині душі я не можу позбутися цієї думки. 70 років миру перетворили наш народ в розкормлену різдвяну індичку, яка курликає. Бідна країна - бідна Україна, інтеграції якої в європейське співтовариство загрожують ці егоїсти.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.