9 грудня 2016, п'ятниця

Коротка пам'ять Віктора Орбана

коментувати
Коротка пам'ять Віктора Орбана
Уряд Орбана послідовно демонструє зневагу до європейських цінностей, але це легко виправити за допомогою виборчого бюлетеня

У листопаді 1956 року розпочалася одна з найбільш масових втеч біженців на європейську землю з часів початку Другої світової війни. Внаслідок радянського вторгнення в Угорщину, спрямованого на придушення «контрреволюційного» повстання і повернення країни на соціалістичний шлях розвитку, близько 200 тис. угорців протягом року втекли на Захід.

Результат був колосальним. Такі міста, як Шопрон, втратили більше 10% свого населення.

Більшість біженців, що покинули Угорщину в 1956-1957 роках, були прийняті в Австрії. Багато хто залишилися там назавжди. Австрійці, відновивши лише за рік до цього свою незалежність після десятиліття союзницької окупації, виявилися неймовірно гостинними. Американський письменник Джеймс Міченер, який брав інтерв'ю в угорців у таборах біженців для книги «Міст у Андо», писав: «Щоб докладно розповісти про внесок Австрії в свободу, знадобиться окрема книга. Коротко можу сказати, що якби мені коли-небудь довелося стати біженцем, то я волів би опинитися в Австрії».

Сьогодні, 60 років потому, Австрія знову стає транзитним пунктом для тисяч біженців, що прибувають сюди з Угорщини. Однак на цей раз це не угорці. В основному – сирійці, що біжать від неймовірних жахів громадянської війни, в результаті якої буквально на наших очах багато міст, селищ та сіл перетворилися на бетонну пустелю. Вони біжать з Угорщини, країни, очолюваної прем'єр-міністром Віктором Орбаном, який вважає їх загрозою для європейської цивілізації і називає не біженцями, а мігрантами, які просто шукають кращого життя. За його словами, їх потрібно відправити назад додому.

Насправді, біженці втікають не від угорців, а від режиму, який насилу можна назвати демократичним, і який висміяв європейське законодавство у сфері захисту прав людини, коли, наприклад, обмежив свободу преси і чимдужче взявся відновлювати дружбу з диктаторською путінською Росією.

Уряд Орбана послідовно і цілеспрямовано демонстрував своє презирство до європейських цінностей, прийнятих разом із членством в ЄС. А з початком нинішнього припливу біженців цей уряд спробував не дозволити їм сісти на поїзди, задіяв проти них поліцію і сльозогінний газ і намагався під надуманим приводом перемістити їх у тимчасові табори для реєстрації. У той же час, звичайні угорці хотіли допомогти біженцям, забезпечуючи їм їжу, воду, дах; допомагаючи дістатися до країни, де уряд краще розуміє цінності, які відстоює Європа.

Більшість біженців, що покинули Угорщину в 1956-1957 роках, були прийняті в Австрії

Цікаво спостерігати, як ця нова криза біженців впливає на громадську думку на Заході. До недавнього часу на більшість біженців, які намагалися дістатися Європи, дивилися зверху вниз. Переважна більшість з них прийшла з Північної Африки. Намагаючись перетнути Середземне море на похилених човнах, тисячі біженців потонули. Тим не менш, їхній наплив в основному вилився сплеском ксенофобії та антиісламської істерії.

Європейські політики правого спрямування такі, як Герт Вілдерс в Нідерландах і Марін Ле Пен у Франції не шкодували вигуків, виявивши, що наш друг Віктор Орбан рухається в тому ж напрямку. Його основна стурбованість полягає в тому, що переважна більшість мусульман і їхня присутність в Європі будуть загрожувати «іудейсько-християнським цінностям» європейського суспільства. Ле Пен і Вілдерс раптом замовкли, адже нинішній приплив біженців - це в основному християни. Так що старі гасла не підходять. Тільки Орбан не бачить явного протиріччя і продовжує свою стару пісеньку.

Тим не менш, дуже боляче бачити, наскільки вибірковою буває західна благодійність, і наскільки сильно нашою реакцією керують засоби масової інформації. Протягом декількох років Сирію розбомбили вщент, перетворивши половину населення країни в бездомних. Коли касетні бомби та інші сучасні винаходи перетворювали невинних дітей, жінок і чоловіків в понівечені трупи, наша увага була прикута до Ісламської держави (чудова їжа для ксенофобських політиків) та інших короткострокових лих на планеті.

Тільки тоді, коли до Європи попрямував давно очікуваний потік біженців, її увага знову звернулася в бік сирійців. У той час, коли уряд Данії, як і раніше розміщує цілеспрямовану рекламу в ліванських газетах, відбиваючи бажання направлятися в цю країну («наші правила неймовірно суворі», кажуть вони), канцлер Німеччини Ангела Меркель широко відкрила знедоленим двері, розуміючи, що більшість з них добре освічені, молоді і є християнами за своїм віросповіданням. Це чудовий шанс трохи збалансувати населення і надати економіці додатковий імпульс.

Так, все це звучить досить цинічно, однак, на жаль, так воно і є. Коли в 30-ті роки сотні тисяч євреїв намагалися втекти від нацизму, багато кордонів для них були закриті. Безліч країн не хотіли надавати їм безпечний притулок. Як у випадку з мусульманами, їхня релігія була «неправильною», їх називали «вбивцями Христа», тому деякі вважали, що вони заслужили якогось покарання. Швейцарці під час Другої світової війни відправляли єврейських біженців назад - тобто, в руки неминучої смерті.

Сьогодні війна вирує в Україні. Захід знову забув про те, що поруч з Європейським Союзом розгортається ще одна гуманітарна катастрофа: 1,4 млн жителів Донбасу стали внутрішніми переселенцями і ще 1,1 млн втекли за кордон. Війна в Україні стала фактом життя». Нашу увага занадто швидкоплинниа, щоб продовжувати приділяти увагу цій проблемі.

За останнє десятиліття організація, яку я очолюю, отримала безліч дзвінків від адвокатів, які захищають політичних біженців з проблемами психічного здоров'я і намагаються запобігти їх поверненню на батьківщину, де вони зазнають нових репресій і, можливо, навіть тортур. Щонайменше, їм точно не нададуть адекватного догляду за психічним здоров'ям. Аргументація голландських імміграційних служб іноді шокує, там часто взагалі не володіють достовірною інформацією і, що ще гірше, не мають простого співчуття до людини. Я не раз був свідком того, наскільки байдужою, незацікавленою і негуманною буває бюрократія.

Тим не менш, є люди, яким не все одно. Як тисячі європейців, які відкривають свої двері і запрошують до себе біженців. Або австрійці, які вирушили в Угорщину на власних автомобілях, щоб забрати біженців, яких пан Орбан вважає «небезпечними для європейських цінностей». Вони показують, у чому полягає реальна загроза – загроза, яку можна усунути за допомогою виборчого бюлетеня.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.