17 жовтня 2017, вівторок

Російський сатанізм

коментувати
У світових ЗМІ істерика через одне-єдине зображення

Почати, мабуть, варто з кумедної лінгвістики. Так повелося, що вся військова (і частина цивільної) продукції радянського виробництва фігурує на Заході під дивними для конструкторів назвами. Літак, який ми називаємо Ан-225 «Мрія», за класифікацією НАТО вже зветься «Cossack»; стратегічний бомбардувальник Ту-22М, який Україна порізала на метал в рамках відмови від ядерної зброї, називається «Backfire» (вогонь у відповідь); вертоліт Мі-24 в НАТО іменується «Hind» («Лань»), тоді як на пострадянських теренах його після Афганської війни називають «крокодил» чи «рашпиль».

Загалом список на сотні найменувань збудований з логічною метою – оригінальні радянські чи китайські назви для країн НАТО: а) невідомі, б) незрозумілі. Натомість кодові імена спрощують ідентифікацію того чи іншого «юніта». Я можу помилятись, але у нас прижилось лише одне кодове ім’я на західний - йдеться про стратегічний ракетний комплекс Р-36М, який ми знаємо не інакше як «Сатана». Схоже, подібний сценарій спіткає й новий «перспективный ракетный комплекс стратегического назначения» РС-28 «Сармат». Сармат то й сармат: невідомо, нестрашно. Чого не скажеш про «Сатана-2».

А почалось усе не з оголошення інформації про успішно завершені випробування, не з раптово оприлюдненої розвідувальних даних, не з випадково розсекречених місць шахтного базування. Старт масової істерії в світових ЗМІ дало одне зображення: ось так ракету показав російський ресурс РБК, так вона виглядає за версією Агентства гражданской журналистики «Ридус», а найпоширенішою ілюстрацією події в західних ЗМІ виявилась ось ця картинка. Такою ж вона є насправді.

Російські армійці поставили собі потужну і захищену хитрим паролем «аську»

Государственный ракетный центр имени академика В.П. Макеева оприлюднив не фотографію ракети, не кажучи вже про фото пускового комплексу на базі монструозного тягача МЗКТ, а тільки ескіз. Цілком можливо, що на даний момент самого виробу нема не лише в металі, а й у пластику. Проте світ уже злякався: далекобійність - 10 тисяч кілометрів, швидкість - 24500 кілометрів на годину, заряд у 40 мегатонн на 2000 Хіросім, лише одна ракета здатна перетворити Техас чи Францію у купку радіоактивного попелу і до «подавить все современные противоракетные средства». Ще й виробництво комплексу здійснюється випереджальними темпами: розробка почалась у 2011 році, повинна була закінчитись до 2020 року, але в бойові частини він потрапить уже в 2018-му. Все, світова спільното, суши весла, «твоя песенка спета», пізно непокоїтись і турбуватись. Це вже не ядерний паритет, а ядерна гегемонія Росії. І саме на прищеплення таких висновків спрямований цей інформаційний вкид. Тим більше, що за останні кілька тижнів він уже третій.

Спочатку Росія розказала всім, що її Збройні сили мають власний інтернет. Насправді, завершилось розгортання комунікаційної системи «Закритий сегмент передачі даних» для захищеного обміну інформацією між військовими підрозділами. Система не має виходу в глобальну мережу, тому все одно, що російські армійці поставили собі потужну і захищену хитрим паролем «аську».

Потім Росія повідомила, що її сухопутні війська по саму зав’язку забезпечені засобами супутникового зв’язку. Виявилось, що створення єдиної супутникової системи зв'язку (ЕССС-3) передбачає експлуатацію суто російських апаратів «Сфера-В» і «Сфера-С», які настільки важкі, що ніяка ракета-носій їх не висуне на орбіту. Простіше використовувати аеростати.

Якось нелогічно, перебуваючи в режимі «обложеної фортеці», настільки відкрито повідомляти світу про свою можливість дати йому «по сусалам». Це більше схоже на блеф. Тим більше, що згаданий вище державний ракетний центр з березня 2015 року офіційно замінює український Південмаш у важливій справі технічного супроводу ракет Р-36М і Р-36М2 «Воєвода». Звичайно, «Сатани» у Росії до чорта і «Воєвод» чимало, але, чим довше вони не бачитимуть рук своїх творців, тим більше шансів, що цими тубусами можна буде глушити рибу чи підпирати фасади особливо старих будівель. Крім того, Росія 20 років не могла вирішити проблему технічної залежності своїх ракетних військ стратегічного призначення від українських інженерів, а тут за рік не тільки старі ракети прилаштувала у вмілі руки, але й нові створила. Така задача тільки пропагандистам під силу. Судячи з реакції на інших материках, вони з нею майже справились. Політичне послання світові виглядає так: «Росія – велика держава, яка вселяє страх і трепет. Навіть під санкціями ми здатні покарати всіх. Нас не можна ігнорувати. Ну будь ласка!»

Більше поглядів тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.