23 сiчня 2017, понеділок

Friendly fire. Самознищення по-українськи

коментувати
Політичні скандали нагадують звичайну дворову «розборку» – неконструктивні за суттю і декоративні за формою

У 1788 році Австрія оголосила війну Османській імперії, щоб допомогти своєму союзнику (Російській імперії) в бойових діях, які почалися роком раніше. Не маючи змоги ефективно вплинути на розстановку сил на чорноморському театрі воєнних дій, Австрія зосередилась на відволіканні уваги та розпорошенні сил турків в «забосфорній» Європі. Участь у тій війні дозволила Австрії примножити свої володіння лише однією фортецею та кількома містами, але запам’яталася одним доволі дивним епізодом.

Поблизу сучасного румунського міста Карансебеш австрійська армія фактично сама себе знищила: конфлікт між двома порівняно невеликими загонами за випивку переріс у масштабне побоїще з елементами комедії і паніки, від чого воно не стало менш трагічним та безглуздим. Детальніше і більше можна прочитати тут чи тут. В історії існує чимало інших прикладів відкриття вогню по своїм (фратрицид по-науковому чи «friendly fire» по-буденному), однак саме цей епізод якось особливо нагадує те, що відбувається в українській політиці.

Коаліція розпалася. Окремі політичні сили змагаються за звання найбільш опозиційної опозиції. Нинішній уряд фактично тимчасовий, а новий формується повільно і в муках. Генеральна прокуратура здійснює сумнівну чистку у власних лавах і паралельно виходить на стежку війни з громадськими організаціями, при чому обидві сторони звинувачують одна одну в потуранні корупції. Зі складу однієї парламентської сили, а потім і всього депутатського корпусу з тріском, розголосом та в рекордні строки вилітають двоє народних депутатів, хоча раніше процес заміщення вакансій повноважних представників народу відбувався явно інертніше.

«Впорядкований хаос» влучно і кучно б’є по репутації держави

Це далеко не повний список інцидентів, навколо яких виникає маса запитань. Відповідь на них лише одна: боротьба за владу та усесторонній вплив. І це все відбувається на тлі війни, на яку кожен списує як проблеми, так і відсутність поступу щодо їх вирішення.

Депутатські та інші суперечки політекономічного характеру нагадають звичайну дворову «розборку» – вони неконструктивні за суттю і декоративні за формою. Стусани, матюки, прямі звинувачення в «неконституційності» не перетворюються в закономірні наслідки у вигляді депутатських запитів чи звернень, комісій та розслідувань, судових позовів та рішень, відповідальності за наклеп чи покарання винного у випадку достовірності оприлюдненої інформації. Весь той набір опцій, котрий пропонується правовою державою і яким гарантується право незворотності покарання (навіть в умовах нашої недосконалої і вибіркової демократії) цілком спроможний відбити охоту від блокування трибуни чи інших неконструктивних дій на державницькій ниві. Проте цього не трапляється, бо нема ініціатора – в умовах кризи вигідніше говорити, а не діяти. Та й ефект бумеранга ніхто не скасовував.

Кивання на «попередників» стало ментальною рисою і кваліфікаційною ознакою українського політичного істеблішменту – наче всі просто жили рвуть у системі, нещадно зіпсутій за попереднього режиму. Чиновник, який іде чи якого йдуть з посади в дев’яти випадках із десяти робить це зі скандалом, але рідко повідомляє свої неспростовні факти, куди слід. Такий собі напівдитячий вияв образи і такий же спосіб зведення рахунків. Все має логічну причину: втративши посаду, особа зберегла амбіції, вплив, зв’язки, що, врешті-решт, дозволить їй знову опинитися на теплих місцях. Навіщо в такому випадку безповоротно псувати стосунки? Нема дурних.

Про що говорити, якщо навіть принципова боротьба відбувається якось постановочно. Взаємні звинувачення у підкупі виборців двох кандидатів на 205 виборчому окрузі в Чернігові закінчились набуттям символічних звань: «маршал Гречка» і «єфрейтор Гривня». Все, побороли фальсифікації і електоральну корупцію.

І весь «впорядкований хаос» влучно і кучно б’є по репутації держави, її престижу, національних інтересах. За нами спостерігають, і від результатів цих спостережень залежить, чи отримаємо ми черговий транш або підтримку іншого характеру. Водночас, політики свято дотримуються режиму уникнення «friendly fire» у корпоративних інтересах: кругова порука, групова солідарність, непотизм, бутафорська боротьба з корупцією, знущальні податкові декларації, різка невідповідність між словами і діями – все за принципом «після нас хоч потоп». Зрештою, Україна знову падає в очах розвиненого світу.

Насамкінець, головна сенсація вихідних - офшорний скандал, котрий показує чинного главу держави у вельми непривабливому світлі. Доказова база матеріалу може бути бездоганною, все написане може виявитись правдою без жодного перекручення фактів, але вибір дати оприлюднення невдалий з державницької точки зору. За два дні до голландського референдуму противники українського євровибору отримали шикарний козир. У політиці не буває випадковостей, тим більше, коли йдеться про високі ставки.

Згадані на початку австрійці сплутали один одного з ворогом: артилерія розстрілювала своїх, будучи переконаною в тому, що б’є турків. В умовах російської агресії жодне українське ток-шоу не обходиться без згадки гібридної війни і Мінська, водночас, в тилу відбуваються події, які дозволяють Україні потрапляти на передовиці світової преси геть не в контексті бойових дій. Героями цих публікацій стають саме українські державні діячі і чиновники різного масштабу, які в засліпленні власними егоцентричними мотивами фізіологічно не здатні діяти на загальне благо. З такими друзями, нам і ворогів не треба.

Більше поглядів тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.