10 грудня 2016, субота

9 травня в країні "скрєп"

коментувати
Відтепер можна не лише пити за здоров’я, брехати задля правди і грабувати награбоване, але й вбивати в ім’я спасіння

Другий рік поспіль Україна відзначає річницю Перемоги в одній війні, фактично перебуваючи в іншій. 70 років тому українці допомогли здолати фашизм, але тепер «фашистами» називають вже їх. При чому називають ті, чиї «діди» колись ділили окопи з нашими. Як справедливо говорив Ернест Ренан, нація – це щоденний плебісцит. В цьому опитуванні ми зі східними сусідами відстоюємо протилежні погляди. Насамперед, щодо оцінки давно минулих днів. Цьогорічне відзначення Перемоги продемонструвало послідовність Росії у переосмисленні подій 1939-1945 років.

6 травня патріарх Кирило після літургії в Георгіївському храмі на Поклонній горі назвав боротьбу з терористами на Близькому Сході «не агресією, не окупацією, не нав’язуванням ідеологем, не підтримкою урядів», а священною війною «проти зла, яке загрожує всього роду людському». «Нагорна» проповідь Кирила окреслила і духовну лінію залучення збройних сил – без них не обійтись «в боротьбі за справедливість і порятунок людського життя». Виявляється, відтепер можна не лише пити за здоров’я, брехати задля правди і грабувати награбоване, але й вбивати в ім’я спасіння – все в кращих традиціях Оруела. Недарма на двох поспіль парадах Шойгу хреститься – куди ж без допомоги «свише» в такій нелегкій справі.

Без минулого немає майбутнього, але надмірна зацикленість на історії здатна породити таку глибоку рекурсію, з якої не буде й проблиску щасливого завтра. Реваншистські настрої в середовищі німецької військової інтелігенції та політичного керівництва після програної Першої світової війни (разом з намаганнями СРСР розширити свою і без того немалу територію) у 1939 році вилились у страшний збройний конфлікт, який забрав десятки мільйонів життів. Через 70 років правонаступниця держави, яка разом з Рейхом роздерла Польщу, в стилі Рейху анексувала український Крим і так само віроломно й без оголошення воює з Україною, але всюди бачить відновлення історичної справедливості.

Серед адептів культу «діди воювали» не так багато тих, хто знає хронологію не тільки Другої Світової, але й Великої Вітчизняної війни

Путін не так давно висловив ідею, що СРСР самотужки переміг би у тій війні: союзники драпали від німців до самого Ла-Маншу і зволікали зі своїм другим фронтом, українці зустрічали Вермахт хлібом-сіллю, Британія принишкла на своїх островах, ніякого ленд-лізу не було, лінія німецький укріплень на атлантичному узбережжі сама розсипалась, Мальта вигадала свою облогу, Австралія далеко, а в лавах Червоної армії воювало виключно населення РСФСР. Закономірним наступним кроком стала суспільна трансформація «помним и скорбим» у «можем ответить и повторить», тим більше, що населення пишається «Іскандерами», їде «на Берлін» і «за немками».

Вибірковість в підходах проявляється не лише в переліку учасників, але й в оцінці пріоритетності театрів військових дій. 21 грудня 2013 року указом президента Російської Федерації заснована ювілейна медаль «70 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.». Фокус радянського періоду виключно на чотирьох роках можна пояснити небажанням зупинятися на деталях двох попередніх років союзництва Сталіна з Гітлером. Проте подібне акцентування з боку Путіна виглядає лише, як карго-культ СРСР в нових умовах, але за старими схемами.

В Росії на ґрунті «непереможності» всього народу загалом та його армії зокрема створюється нова «телевізійна релігія», непідкріплена знаннями і сформована виключно на переконаннях. Опитування свідчать, що серед адептів культу «діди воювали» не так багато тих, хто знає хронологію та основні події не тільки Другої Світової, але й Великої Вітчизняної війни. Достатньо факту вояжу «діда» на Т-34 по Європі та взяття Берліна. Решта не має значення і ховається в тумані, в якому справжнім танком може здатися і цеглина на пеньку.

Що звуження історичного коридору подій, що маніпуляції зі складом Червоної армії – однакова модифікація фактів, яка призводить до вельми цікавих ідей. В найпоширенішій російській соціальній мережі до 9 травня 2016 року з’явилися короткі життєписи окремих ветеранів, котрі пройшли три війни: «фінську, Велику Вітчизняну і з Японією». Все – не було ніякої Другої світової, бо вона виходить за рамки міфотворчості про переможну традицію тривалістю в тисячоліття:

Аналогічним за смислом є й популярний в останній час ура-патріотичний демотиватор в стилі: «Гитлеровцы завоевали Францию за 38 дней. В Сталинграде за это время они лишь продвинулись с одной стороны улицы на другую». Після самогубства Гітлера 30 квітня 1945 року Вермахт не склав зброї і не розбігся в паніці чи з радості, а останні 300 метрів перед Рейхстагом Червона армія долала більше доби, втрачаючи по 60 тис. солдат щодня. СРСР всю війну «вигрібав» більше за інших, просто мав людські резерви і політику їх бездумного використання. І нема тут ні чим пишатися, ні що повторювати. Натомість, варто говорити про перейняття передового досвіду сучасною Росією.

Ералаш Самара» підготував до 9 травня відеоролик, в якому привид 10-річного червоноармійця у відповідь на питання, чи не страшно помирати, каже: «Важно, что мы победили». Якщо це мораль соціальної реклами, то варто очікувати на появу Путінюгенда, і це в країні, котра зібралася відстоювати примат цінності людського життя.

Парад-2015 був найбільшим (16 тисяч військових, 200 одиниць техніки та 150 літаків і вертольотів) і найдорожчим (810 млн рублів) за всю історію Росії. У 2016 році він був меншим і скромнішим (лише 300 млн), але загальну лінію військового марнославства було цілком дотримано. Цього року в Україні все відбувалося в рамках наземної операції – технічною родзинкою параду в Москві стали Т-14, БТР «Бумеранг» та САУ «Коаліція-СВ» на шасі «Армата». Крім того, Красною площею також гуркотіли ті ж механізовані колони, але головні дійові особи проносились в небі: фронтові бомбардувальники і винищувачі з бойового чергування в Сирії. Якщо у 2017 році Росія буде безчинствувати в Балтиці, в Чорному або Каспійському морях, то акцент параду зміститься до флоту. Сам факт демонстрації сили в ході відзначення пам’ятної дати, яка повинна була б утвердити мало не ідеї пацифізму, свідчить про нездорові процеси в кремлівських баштах.

Особливою новацією параду стала зміна виразу обличчя військовослужбовців: ЗМІ звернули увагу на те, що всі солдати і офіцери широко посміхались, «з блиском в очах». «Комсомольська правда» назвала це реформуванням російських Збройних сил в армію нового типу – армію ввічливих людей, яких «світ повинен не боятися, а посміхатись у відповідь». Дійсно, що ж такого страшного в армії держави, звідки час від часу лунають погрози пройтись маршем по Європі чи спопелити США?

Більше поглядів тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.