28 липня 2017, п'ятниця

Україні пропонують хибні доктрини. Відповідь голові ради НБУ

коментувати
З макроекономічної точки зору школа «прагматизму-дирижизму» не є школою неокейнкіанства

Проголошення головою ради НБУ політики економічного прагматизму є квінтесенцією української школи економічної думки "прагматизм-дирижизм", яка цього року почала масоване пропагування свого бачення розвитку економіки і державної економічної політики через незалежні один від одного аналітичні центри. Ця школа переймає традицію з російської школи "прагматизму-дирижизму", чиїм провідником є Сергій Глазьєв. Підґрунтя цієї доктрини є помилковим по кільком ключовим макроекономічним та монетарним позиціям. Через це вона не є новою в сенсі прогресивності, це – консервація старого.

Наприкінці листопада прикметними були вступне слово новообраного Голови Ради НБУ Богдана Данилишина та його численні виступи та інтерв’ю ЗМІ. Зокрема, він закликав до проведення «політики економічного прагматизму», в рамках якої «стартовим пунктом політики економічного зростання» має бути «збільшення інвестицій у основний капітал» через «точкові неокейнсіанські методи (…) наприклад, проведення продуктивної емісії».

Ця позиція істотно віддзеркалює ідеї із документу «Політика економічного прагматизму» Інституту суспільно-економічних досліджень (ІСЕД), очільником якого є колишній урядовець Анатолій Максюта. Крім того, схожі акценти є у доповіді «Політика монетарного розширення на підтримку зростання і розвитку» від Центром Разумкова. Її акценти: «інвестиції» через «продуктивну емісію» та «наповнення економіки «живими» грошима».

Вищезгадані публікації ідеологічно дуже близькі до групи експертів, що сформували Стратегію розвитку банківської системи 2016-20 рр., обговорення та просування якої здійснювалось у Комітеті Верховної Ради з питань фінансової політики і банківської діяльності.

У РФ флагманом доктрини  «прагматизму-дирижизму» є Сергій Глазьєв

Аналіз цих документів, думок та риторики пана Данилишина, Максюти та інших авторів документів від Центру Разумкова та Комітету ВР говорить, що вони є прибічниками економічної школи або доктрини «прагматизму-дирижизму». Вона культивувалася досить довгий час і пустила глибоке коріння. Так, академік НАНУ Валерій Гєєц в одному з інтерв’ю сказав, що найбільший вплив на його світогляд наразі має «економічна школа економічного прагматизму». Вищенаведені документи містять здебільшого посилання на російськомовні академічні роботи та власне російські джерела: зокрема, ідеї "фінансового форсажу" Російської академії наук. Якщо ж зануритися в інформаційний простір РФ, де відбувається досить запекла та відверта дискусія щодо економічного розвитку, стає зрозуміло, що доктрина «прагматизму-дирижизму» в РФ є досить укоріненою. А її флагманом є Сергій Глазьєв, донедавна почесний член НАНУ.

Але врешті-решт, суто з макроекономічної точки зору школа «прагматизму-дирижизму» ні від її українського осередка, ні від її російської колиски не є школою неокейнкіанства, до ідей якого закликає звернутися голова ради НБУ.

В чому нюанс такої риторики: з одного боку тези про "прагматизм", "фінансовий форсаж" через "продуктивну емісію", а з іншого "неокейнсіанство"?

Голова ради НБУ та його однодумці у свої документах звертаються до досвіду країн Заходу та Азії, де центральні банки країн ще з кризи 2008 року здійснюють екстраординарні заходи, як вони трактують, «емісію грошей» задля «відновлення економік», і це не спричинило інфляції. Водночас, вони упускають той момент, що донедавна такі процеси у монетарній сфері відбувалися на фоні погодження між політиками, що у фіскальній сфері здійснювалась так звана «консолідація» (зменшення дефіциту та державного боргу). Але тільки цього року на Заході та в Азії вже визнали, одними лише екстраординарними заходами монетарної політики економіку не «запустити» - тому Brexit та Трамп є скоріше закономірностями, ніж випадковістю. Через це почалися зсуви в економічній політиці щодо більш дієвого використання бюджетних видатків. Наприклад, наразі є політичний консенсус про збільшення державних витрат на будівництво або оновлення інфраструктури.

У нас же ідеологи доктрини «прагматизму-дирижизму» висмикують із цієї історії лише монетарну частину із досить спрощеним розумінням щодо «емісії грошей» і упускають фіскальну сторону. І водночас їх риторика про потребу "фінансового форсажу" прикривається тезою про "неокейнсіанство", що виглядає як жонглювання термінами.

Чому доктрина "прагматизму-дирижизму" базується на хибному грунті?

Перше, в документах цієї доктрини я не зустрічав відповідного рівня занепокоєння, як його собі його уявляю, щодо навантаження державного та недержавний секторів економіки боргами в іноземній валюті. Навпаки, їх доктрина - це створення квазі-суверенних суб’єктів господарювання, на зобов'язання яких поширюється державна гарантія перед кредиторами, як внутрішніми так і зовнішніми.

Друге, документи доктрини та виступи її авторів в медіа вказують, що повернення до фіксованого курсу є найбільш вірогідним. Таким чином, це означає заперечення у найближчій перспективі переходу до режиму плаваючого обмінного курсу.

Третє, неокейнсіанство, рівно як і монетаризм та інші головні течії економічної думки, прогледіло велику фінансову кризу 2008 року. Є відомий вислів голови Банку Англії, що економічні доктрини, на яких формувалась економічна політика країн Великої 20 (G20), здебільшого проігнорували інтелектуальну спадщину Кейнса.

Четверте, доктрина «прагматизму-дирижизму» в багатьох проявах слідує так званій теорії кредитних ресурсів (більш відома вона за англійською назвою "Loanable funds theory"), яка домінує в суспільній уяві про гроші як в Україні так за її межами і до якої Кейнс не має відношення. Серед економістів вона має широке коло послідовників як серед прагматиків-дирижистів та й серед монетаристів із неокейнсіанцями.

Коротко – це така логіка монетарної економіки, коли вважається, що для  кредиту потрібні або заощадження, або гроші, або «емісія "живих" грошей»; що грошовий мультиплікатор, співвідношення грошової маси до грошової бази, є стійким. В реальності, грошовий мультиплікатор не працює. Резервні гроші (більш простою мовою: ліквідність або «живі» гроші) не фінансують кредити, вони використовуються банками виключно для розрахунків та виконання нормативу обов’язкового резервування. Отже, кредит не залежить від кількості резервних грошей у банківський системі, він радше є функцією запиту на кредит з боку небанківського сектору, який в свою чергу виникає завдяки зростанню внутрішнього агрегованого попиту.

П'яте, ідеологи "прагматизму-дирижизму" мають посилений фокус на монетарній сфері та уникають розгорнутих дискусії щодо функції уряду, державного бюджету в економіці. Це натякає, що їх позиція в дійсності є аналогічною до класичного ліберального підходу, а саме - першочергова увага на податкових преференціях, мінімізації дефіциту до відносно збалансованого бюджету. Це є суттєвою прогалиною в їх розумінні макроекономіки: розмежування операцій в економіці на власні та іноземні гроші має значення.

Шосте, фокус доктрини на збільшення інвестицій в основні засоби залишатиме внутрішній агрегований попит без відповідної уваги, тобто підтримки.

Сьоме, ця доктрина передбачає дерегуляцію банківського сектору у найгіршому сенсі цього слова - з толерантним відношенням до кредитування пов'язаних осіб, якості активів, капіталізації банків. Тобто заперечує сьогоднішні досягнення у оздоровленні банківського сектору.

Усе разом ці фактори формують помилковий грунт цієї доктрини. Адже це формує сталі протиріччя в економіці.

Показово, що на початку цього року аналітичний центр ІСЕД, розробник "Політики економічного прагматизму", зробив найбільш песимістичний прогноз реального ВВП на 2016-й рік серед інших макроекономістів (див. малюнок). Їх припущення вказували на падіння на 2,.3%. По факту цього року буде зростання на рівні 1,5-1,6%. Враховуючи все, що було сказано вище з критики доктрини "прагматизму-дирижизму", можливо, цей прогноз має певний символізм.

 

Малюнок 1. Прогнози зміни реального ВВП на 2016 рік станом на 1 березня 2016 року.

ІЕЕ – Інститут еволюційної економіки http://iee.org.ua/ua/prognoz_by_iee/5160/

ІСЕД – Інститут суспільно-економічних досліджень http://ises.org.ua/

Джерело: ICU.

Цей текст є виключно особистою точкою автора, не слід розглядати як позицію групи ICU чи її акціонерів.

Читайте термінові новини та найцікавіші історії у Viber та Telegram Нового Времени.
ПІДПИШІТЬСЯ НА РОЗСИЛКУ ПОГЛЯДIВ   Олександр Вальчишен   ТА ЧИТАЙТЕ ТЕКСТИ ОБРАНИХ АВТОРІВ КОЖНОГО ВЕЧОРА О 21:00
     
Олександр Вальчишен
Олександр Вальчишен

Керівник аналітичного підрозділу ICU

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її курсором та натисніть Ctrl+Enter

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.