20 сiчня 2017, п'ятниця

Пам'ять про Бабин Яр – це наріжний камінь

коментувати
Не треба плутати минуле та пам'ять. Минуле – це тягар. А пам'ять – це факел по дорозі в майбутнє

Промова виголошена під час церемонії підписання Декларації про створення «Меморіального центру жертв Голокосту «Бабин Яр». Святослав Вакарчук – член ініціативної групи про створення Меморіалу 

Моя прабабця, Євгенія Федорівна Пастушенко, за свою молодість перенесла два геноциди: спочатку вона ледве не загинула від голоду під час Голодомору, а потім пережила Голокост. Пережила, ховаючи у себе протягом усієї окупації, єврейську сім'ю. Всі вони вижили і залишилися друзями до кінця життя.

Бабин Яр – перший і один з найстрашніших проявів Голокосту, символ цинізму і зла, що не має меж. 

Сьогодні наше завдання не тільки засудити це зло, але й зробити так, щоб більше воно ніколи не повторювалось. 

Меморіал, який закладається сьогодні, має стати центром осмислення, центром пошуку, центром спільного майбутнього. Він має об'єднати пам'ять про всіх загиблих в Бабиному Яру: євреїв, ромів, українців та всіх жертв незалежно від крові чи походження.

Я закликаю всіх представників українського громадянського суспільства, українську владу приєднатися до створення та розбудови Меморіалу.

Сьогодні наше завдання не тільки засудити це зло, але й зробити так, щоб більше воно ніколи не повторювалось

Пам'ять про Бабин Яр – це наріжний камінь, що має привести нас до міжнаціонального діалогу.

Своїм внеском, словом і ділом, ми повинні зробити так, щоб більше не залишилося простору для непорозумінь, подібних до того, що сталося під час промови президента держави Ізраїль Рівліна в стінах українського парламенту. В його словах читався персональний погляд на минуле. Ми ж чекаємо від роботи Меморіалу вироблення спільного погляду на майбутнє!

На мою думку, сьогодні доречним як ніколи, будуть слова іншого президента Ізраїлю, легендарного і видатного Шимона Переса, який пішов від нас лише вчора. Рік тому в Києві він сказав: «Не намагайтеся вирішити проблеми минулого. Просто вчіться, щоб не повторювати старих помилок».

Від себе додам: не треба плутати минуле та пам'ять. Минуле – це тягар. А пам'ять – це факел по дорозі в майбутнє.

Нехай Меморіальний центр жертв Голокосту «Бабин Яр» стане одним з вогників нашого факелу, що приведе нас в майбутнє добра, людяності, взаєморозуміння та процвітання.

Я зроблю все, щоб Меморіал запрацював і запрацював достойно. Заради пам’яті про мільйони загиблих. Заради тисяч тих, хто вижив. Заради тієї єврейської сім’ї, яку врятувала моя прабабця, українка Євгенія Федорівна Пастушенко.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.