6 грудня 2016, вівторок

Про тарифи, популістів та неприйняті закони

коментувати
Брак інституційної довіри – головна загроза реформам в енергетиці. Споживачі потребують незалежного та справедливого енергорегулятора

Текст написано у співавторстві з керівником київського офісу асоціації «Енергоефективні міста України», головним експертом групи Реформа енергетичного сектору Реанімаційного Пакету Реформ Святославом Павлюком

Розуміння деталей проблем енергетики для нефахівців є складною темою. Кількість документів, що регулюють порядок формування тарифів та методики розрахунку окремих тарифних складових, вимірюється десятками. Споживачам важливо бути впевненими, що їх права захищені законом, за дотриманням якого слідкують фахові інституції, які приймають зважені рішення, враховують інтереси їх та держави, а не грають виключно в команді монополій. Довіра до того, як сформовані такі інституції, є фундаментом довіри до рішень, які вона приймає. До моменту підвищення тарифів на газ, тепло, електроенергію та комунальні послуги мало хто задумувався над тим, хто і як їх встановлює.

Лише нещодавно споживачі почали замислюватись про роль Національної комісії, яка регулює енергетичні ринки з річним обігом близько 400 млрд. гривень. Минулого року тільки населенням було спожито 40 млрд. кВт∙год електричної енергії. В грошах це складає близько 29 млрд. грн.  

З одного боку, маємо галузь з надвисокою технологічною складністю, що дісталась нам у спадок з цілою купою проблем ще радянських часів. З іншої - населення-споживача, яке переймається виключно зоною власної квартири та вимагає зменшення тарифів на компослуги від умовно «держави», не вдаючись до аналізу причин та наслідків відповідних рішень, а тим більше до того, хто конкретно і в який спосіб їх приймає.

Не є також таємницею, що за часи незалежності держави енергетика перейшла під контроль  олігархів, які плекають монополізм. Для них він - джерело надприбутків, а також корупції на найвищих рівнях. Бажання впливати на регулятора з боку великих гравців енергетичних ринків, використовуючи повноваження політиків, є очевидним.

За осіннім сезоном безрезультатних популістичних ток-шоу йде сезон платіжок

Досягнення такого впливу щоразу має негативні наслідки для малого споживача, інтереси якого потребують захисту механізмами того ж регулятора. Балансувати інтереси держави, споживачів та надавачів відповідних товарів та послуг, та ще й у відкритий спосіб, дуже складно під тиском тих чи інших провладних інституцій чи особистостей, тому формування складу регулятора є важливим елементом довіри до її рішень.

Яскравим прикладом порушення такого балансу та відкритості є прийняття недавнього рішення НКРЕКП про новий підхід до формування ціни на енергетичне вугілля через формулу «Роттердам+», яка впливає на тарифи на електроенергію та компослуги та призвела до їх чергового підвищення.

Можливо, Нацрегулятор вирішив, що така ціна дозволить забезпечити безперебійність постачання вугілля з тимчасово окупованих територій. Втім, заспокоїти громадян цим не вдається. Адже, окрім різкого збільшення ціни за послугу при сумнівній якості, стрімко поширюється інформація і про доставку вугілля з тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей.

Кадри вирішують все

Провал голосування за законопроект про НКРЕКП, який ми спостерігали 14 липня, знову підтвердив небажання основних політичних сил проводити реальні реформи та втрачати непублічний контроль енергетикою.

Результати голосування дають можливість поіменно ідентифікувати народних обранців, палкі заяви яких не підтверджуються реальними діями. Причиною провалу законопроекту про Національного регулятора в енергетиці, швидше за все, стали неузгодженості щодо кадрових питань поміж різними політичними силами. Передусім мова йде про розподіл повноважень по призначенню конкурсної комісії, що відбиратиме членів НКРЕКП.

Поточна редакція законопроекту передбачає конкурсну комісію з п’яти осіб, по дві з яких обирають президент та Верховна Рада, а одну – Кабмін. При цьому слід враховувати, що до складу парламентської коаліції сьогодні входить пропрезидентська більшість. Серед варіантів подолання можливих зловживань пропонувалася навіть схема обрання членів комісії жеребкуванням серед тих кандидатів, які відповідають формальним та фаховим критеріям.

Слід зазначити, що на сьогодні голова та члени НКРЕКП призначені одноосібно президентом відповідними указами. Через це законність такого призначення постійно потрапляє під критику, але не може бути вирішена інакше, як через прийняття цього законопроекту.

Другим аспектом є схема ротації членів НКРЕКП. Законопроект передбачає поступове оновлення керівного складу регулятора впродовж двох років. Це викликало дискусію серед народних депутатів та експертів, які вбачають ризики зовнішнього впливу на рішення регулятора через раніше призначених президентом голову та членів, що залишатимуться в Нацкомісії на відповідний період. Тому питання щодо 100% перезавантаження складу НКРЕКП через повну ротацію діючих членів одразу (не чекаючи двох років) не зняте з порядку денного.

Не словом, а ділом

Варто згадати, що під час розгляду у сесійній залі не підтримали закон і ті, хто виступає проти рішення діючої НКРЕКП про підвищення тарифів на компослуги та налаштовує керівників органів місцевого самоврядування до невиконання цього рішення, що є порушенням закону. Маніпулюючи даними та користаючись неспроможністю урядових структур організувати адекватну інформаційно-просвітницьку кампанію щодо тарифних реформ, такі акції ще більше підсилюють недовіру громадян до відповідних рішень, які приймає діюча Нацкомісія.

З моменту реєстрації проекту закону про НКРЕКП у Верховній Раді пройшло вже майже півтора роки. За цей час всі народні обранці, які невдоволені поточною ситуацією з регулятором, мали змогу залучатися до роботи спільних робочих груп та подати відповідні правки до проекту закону, який неодноразово виносився в залу на голосування.

Разом з тим, борці за ідеальні рішення мали б прийняти до уваги, що проект закону розроблений та схвалений представниками Енергетичного співтовариства, учасником якого є Україна, та враховує всі необхідні вимоги для прозорого та обґрунтованого встановлення тарифів. Тож вимагати відкритості рішень по тарифах та одночасно не підтримувати проекту закону, який може їх забезпечити, виглядає як дія всупереч задекларованим вимогам та неприкритий популізм.

Прогнози на вересень

Вересень традиційно відкриває новий сезон популістів. Напередодні опалювального сезону такі  політики та лобісти енергетичних монополій винайдуть нові сюрпризи, які можуть знову вплинути на результати голосування за законопроект, який 14 липня відправили на повторне друге читання.

Підсумки останнього голосування у парламенті наштовхують на думку, що вся тривала робота над законопроектом була лише імітацією робочого процесу, адже немало його прихильників, переважну більшість з яких складають представники коаліції, за документ не проголосували. Тож прогнозувати їхні дії восени доволі складно.

Окрім того, наразі готуються нові правки. Вони знову можуть когось не влаштувати. Особливо, якщо пропозиції знову будуть стосуватись питань повноважень призначення комісії чи ротації складу.

Доки одні шукатимуть «зраду» у перебільшенні повноважень, а інші боятимуться втратити важелі впливу, ситуація з прийняттям закону не вирішиться.

Наслідки, як вони є

Закон про регулятора приймається в період важких реформ в енергетиці та є їх фундаментом. При цьому послідовність проведення реформ вже була порушена. Нову модель ринку природного газу впроваджено з жовтня минулого року, здійснюються заходи по лібералізації енергетичних ринків, а регулятор, який безпосередньо приймає в цьому участь, сформований та працює за старими принципами. Якщо так триватиме і далі, реформування галузі - під загрозою.

Залишити регулятора як він є – означає погодитись на чергову втрату часу, який коштує продовженням зловживань монополістів, непрозорістю та низькою конкуренцією енергетичних ринків, вищих рахунків споживачам. А також відсутністю фінансової підтримки з боку міжнародних донорів, яка могла би бути спрямованою на подальше реформування енергетичної галузі.

Найбільше від цього страждає споживач, який не має умов та можливості вибору постачальника послуг на відповідних ринках, зобов’язаний платити за підвищеними в рази тарифами та буде щоразу менше вірити у європейські стандарти якості цих послуг в Україні.

Брак інституційної довіри – головна загроза реформам в енергетиці. Споживачі потребують незалежного та справедливого енергорегулятора та, як виборці, сподіваються в цьому питанні на народних обранців.

За осіннім сезоном безрезультатних популістичних ток-шоу йде сезон платіжок. Потрібні реальні дії: зима близько. 

ПІДПИШІТЬСЯ НА РОЗСИЛКУ ПОГЛЯДIВ   Юлія Усенко   ТА ЧИТАЙТЕ ТЕКСТИ ОБРАНИХ АВТОРІВ КОЖНОГО ВЕЧОРА О 21:00
     
Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її курсором та натисніть Ctrl+Enter

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.