11 грудня 2016, неділя

Реформа фінансування партій та українська олігархія

коментувати
Чи відбудеться перезапуск і створення гідної партійної системи в країні

Текст написаний у співавторстві з директором проектів українського офісу Фонду Фрідріха Науманна за свободу Міріам Космель

В липні 2016 року Україна почала впроваджувати державне фінансування політичних партій, сподіваючись, що ця реформа створить більш прозоре, рівне та демократичний ігрове поле для українських політиків та їхніх організацій. Для цього в жовтні 2015 року український парламент, Верховна Рада прийняла закон «Про внесення деяких змін до законодавства України у зв'язку з запобіганням і протидією політичній корупції». Слід зазначити, що в первинному варіанті проекту, з якого вийшов прийнятий закон, передбачалося державне фінансування політичних партій, які отримали більше 3% на останніх парламентських виборах 2014 року. Це правило зіграло б на користь деяких невеликих, але, все ж, значних партій, які не потрапили до парламенту два роки тому; деякі з них, наприклад, «Громадянська позиція» Анатолія Гриценка, створені без олігархічного фінансування або ж тільки з невеликою часткою такого.

Тим не менш, цей проект був змінений або в результаті тиску з боку Адміністрації президента, або у зв'язку з маніпуляціями всередині парламенту. Таким чином, у прийнятому врешті законі було запроваджено перехідне правило на наступні три роки, до чергових парламентських виборів. Нині чинний закон передбачає, що тільки партії, які пройшли у Верховну Раду на національних виборах жовтня 2014 року, тобто такі, що подолали поріг у 5%, з 1 липня 2016 року отримувати державне фінансування. Ці партії будуть отримувати фінансування з державного бюджету України у відповідності з формулою: мінімальна заробітна плата х 2% х отримані голоси.

Завдяки новому закону, приміром, партія колишнього прем'єр-міністра Арсенія Яценюка Народний фронт, яка взяла більше 20% голосів у 2014 році, наразі отримує 84 970 457 млн грн (приблизно €3 млн)фінансування. Це незважаючи на те, що Народний фронт поки не відбувся як партія, що отримує близько 2% в опитуваннях громадської думки, а Яценюк був змушений піти з уряду навесні. Президентська партія БПП також впала в опитуваннях до однозначних чисел. Оскільки під час виборів 2014 року вона трохи відстала від Народного фронту, БПП отримає трохи менше, ніж партія Яценюка, а саме - 83 738 022 грн. Ще однією новою партією в 2014 році була Самопоміч, яка менш сфокусована на постаті свого лідера, ніж БПП або Народний фронт. Вона отримала 11% відсотків голосів, і, таким чином, право на 42 125 0141 грн. Згадана «Громадянська позиція», яка отримала трохи більше 3%, - після внесення поправок до проекту закону - залишиться без будь-якого державного фінансування на найближчі роки.

Версія закону, яка набрала чинності, тепер визначає, що партії, які отримають більше 2% на наступних загальнонаціональних виборах, на даний момент запланованих на 2019 рік, отримають право на державне фінансування на наступний парламентський термін. Умовою часткової компенсації витрат на проведення виборчої компанії також зроблено отримання як мінімум 2% голосів у рамках пропорційного голосування. Тільки партії, які отримали більше 2% голосів, в 2019 році зможуть отримати обидва види державної підтримки (статутне фінансування та компенсація витрат на виборчу кампанію).

Критики зміненого закону, який тільки набрав чинності, стверджують, що більша частина політичного фінансування аж до наступних виборів буде відходити в основному лідер-орієнтованим і створеним спеціально під вибори політичним проектам Порошенка та Яценюка. Це нестійкі організації, які не є справжніми політичними партіями, і які за два роки втратили більшу частину своєї початкової підтримки з боку населення. Таким чином, згідно з критиками, новий закон зараз справляє ефект, протилежний бажаному – підтримці демократичної політичної конкуренції, без допомоги олігархів. Натомість партії-проекти, які пройшли у нинішній парламент завдяки тимчасовій популярності своїх лідерів і великим грошовим надходженням від приватних спонсорів, отримують гроші платників податків.

Це відрізняється від сьогоднішнього стану не - або  менш олігархічних організацій, таких як «Громадянська позиція», «Сила людей» і Демальянс. У цих більш явно орієнтованих на реформи партій є потенціал перетворитися на серйозних супротивників старої політичної еліти, але в найближчому майбутньому вони не отримають статутного фінансування. Натомість державні кошти будуть виплачуватися політичним проектам старого типу – в першу чергу БПП, Народному фронту і Опозиційному блоку, які на даний момент домінують у парламенті. Хоча для них нестача грошей ніколи не була (і, можливо, не буде) проблемою, позаяк їх підтримують олігархи.

Можливим же новачкам в системі державного фінансування потрібно буде отримати більш 2% підтримки в 2019 році (або на можливих дострокових виборах), щоб мати право на компенсацію витрат на проведення виборчої кампанії. Максимальна сума, яку партія може отримати в якості компенсації витрат, становить 100 000 мінімальних зарплат – на даний момент це 145 000 000 гривень або близько € 5,3 млн. Якщо вони наберуть більше 2% на наступних парламентських виборах, то також отримають доступ до статутного фінансування.

Тим не менше, спочатку їм доведеться забезпечити необхідну мінімальну підтримку без будь-якої фінансової допомоги і конкурувати з нинішніми парламентськими партіями, які вже отримують державне фінансування з 1 липня 2016 року. Тільки якщо їм вдасться подолати цей бар'єр в 2019 році, вони матимуть реальний шанс створити стійку партію і добре підготуватися до наступних чергових парламентських виборів, наразі запланованих на 2024 рік. Мабуть, поправки до початково більш ліберального законом були зроблені членами старих політичних еліт, які хочуть утримати конкурентів - принаймні, поки.

Перезапуск недосконалої партійної системи України залежить, звичайно, не тільки від нових законів, пов'язаних з вищезазначеними питаннями. Успіх або провал ідеї створення гідної і функціональної системи політичного змагання і представництва в Україні буде також залежити від більш широкої трансформації українського урядового апарату і правової держави у найближчі роки. Якщо, наприклад, реформи судової системи, які зараз знаходяться в процесі імплементації, не будуть успішними, належного контролю над партійною системою України з боку правоохоронних органів найближчим часом не буде. Без функціонуючої правової держави, багато окремих інших реформ в тих чи інших сферах суспільства, включаючи партійну систему, можуть виявитися безглуздими.

Автори дякують за експертну підтримку Віктору Тарану, голові Центру Ейдос

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.