9 грудня 2016, п'ятниця

Місця звати треба. Чому перейменування Дніпра – унікальне

коментувати
Дніпро відповідає не тільки самому закону про декомунізацію. Це ім'я відповідає всім основним вимогам найменувань

Дніпро відповідає не тільки самому закону про декомунізацію. Це ім'я відповідає всім основним вимогам найменувань

Домашні імена є у багатьох міст світу. Але нечасто трапляється так, щоб народна назва ставала офіційною. Випадок Дніпропетровська — виняток із правил

Усе життя називати рідне місто Дніпром, а коли йому, нарешті, намагаються привласнити ім'я, моторошно обурюватися і кричати: "Це ж нелогічно, коли місто і річка називаються однаково!"

Приблизно так коментували користувачі соцмереж, мабуть, головне в усій історії з декомунізацією перейменування. 19 травня 2016 року парламент схвалив постанову, згідно з якою Дніпропетровськ став Дніпром. І незважаючи на те, що в побуті давно й міцно закріпилося скорочене Дніпро, багатьом це зведення "домашнього" імені в офіційний статус не сподобалося. "Я живу в Дніпропетровську, а не в Дніпрі!", "Це нешанобливо звучить!", "Давайте тоді й Дніпродзержинськ в Дніпродим перейменуємо!" — обурювалися в ефірі інформаційного радіо розгнівані слухачі.

Чому ж у частини суспільства, і досить значної, це викликало якщо не обурення, то відторгнення, неприйняття, відчуття якогось мовного дискомфорту?

Мені здається, що головних причин тут дві: обидві лежать не в політичній площині та не пов'язані з тим, що homo sovetiсus відкидає ідею декомунізації. Причини чисто мовні.

По-перше, така реакція на закріплювані в законах або словниках зміни властива будь-якому носієві мови. Люди можуть десятиліттями використовувати неправильний варіант, наприклад, говорити "звОнит". Але спробуйте оголосити, що цей варіант узаконили у словниках, і самі "звОнящие" закличуть підняти лінгвістів на вила.

Барселону туристи називають Барсою, а місцеві жителі — Барною

По-друге (і ця причина мені здається найважливішою), дніпропетровців/дніпрян, власне, позбавили народної назви міста. Якщо раніше у нього було два імені — офіційне і для домашнього користування, то тепер залишилося одне. Як бути? Як недбало повідомити друзям, куди хочеш скочити на вихідні? І не назвеш місто якось просто, товариськи, як старого приятеля, ім'я Дніпро відтепер в іншому статусі.

Ось ця причина, на мій погляд, найважливіша, хоча багатьма не усвідомлюється, оскільки зачіпає особисті, інтимні стосунки з міським простором і нашим у ньому існуванням.

Домашні імена є у багатьох міст — і в Україні, і в інших країнах пострадянського простору, і взагалі в усьому світі. Я вже згадувала Дніпродим — неофіційну назву Дніпродзержинська, який перетворився днями на Кам'янське. Найяскравіший російський приклад, звісно,— Пітер. Барселону туристи називають Барсою, а місцеві жителі — Барною. Домашнє ім'я Філадельфії у США — Філлі, там навіть міський сайт саме з таким ім'ям, а в меню ресторанів є philly steak. Усім відомі скорочення DC і LA — так називають Вашингтон і Лос-Анджелес. У Франції "двоповерхову назва" передмістя Парижа Boulogne-Bilancourt місцеві, недовго думаючи, скоротили до Boulbi (Бульби). А от англійці звикли скорочено називати графства: Berks замість Berkshire, Herts замість Hertfordhshire стали практично офіційними, їх пишуть на пошті, використовують у даних статистики і, звісно, в повсякденному мовленні.

Приклади, гадаю, є в кожній країні. Але дуже рідко трапляється навпаки, коли народне ім'я перетворюється на офіційне. Випадок Дніпропетровська — виняток із правил.

А ще в скороченому варіанті завжди чується щось напівжаргонне. Здається, що "не личить" писати таку назву міста в офіційних документах: вона ніби як несерйозна, нелітературна. Ми ж звикли, щоб у документах все було "як годиться".

Але, може, зараз саме й час послабити комір сорочки, застебнутої на всі ґудзики, розслабитися і пустити до офіційної сфери більше життя?

Редактор Нового времени Катерина Шаповал написала на своїй сторінці у Фейсбуці, що з нетерпінням чекає і перейменування області: “Невже цей жах позаду? Я, народжена в Дніпродзержинську Дніпропетровської області, заздрила людям, чиї рідні міста Львів чи Київ. Оскільки в анкетах у графі "ким виданий паспорт" львів'янам і киянам не потрібно було писати аномально довго, як мені: "Дніпровським РВ ГУ УМВС м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області".

Це зовсім не дрібниця, а серйозна причина радіти новим назвам. Адже якщо розібратися, Дніпро відповідає не тільки самому закону про декомунізацію. Це ім'я відповідає всім основним вимогам найменувань: легко вимовляється, прив'язане до географії — місто стоїть на річці Дніпро, і, нарешті, не пов'язане ні з чиїм ім'ям, очищене від можливих політичних спекуляцій.

Звісно, у розмовах про зручність і комфорт відразу заперечують: зараз всі документи міняти, яка вже турбота про людей! Але тут все залежить від того, як це буде організовано. Можна, звісно, "постаратися", і це перетвориться для городян на жахливий головний біль. А можна зробити все інакше.

І тоді жителям з цією назвою точно буде добре.

Колонка опублікована в журналі Новое Время від 27 травня 2016 року. Републікування повної версії тексту заборонено.

Більше точок зору тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.