17 серпня 2017, четвер

Досить договірняків

коментувати
Люди готові витримати багато, якщо вони розуміють, що зміни справедливі і важкі часи - одні для всіх. Але якщо одним потрібно жити по-новому, а іншим можна по-старому, будь-які, навіть позитивні зміни, будуть сприйматися в штики


За останні півтора року Президент і уряд відрапортували, здавалося б, про значну кількість звершень, за що їх навіть нерідко хвалять експерти на Заході:

Армія укріплена, бюджетні витрати істотно знижені, в уряді з'явилися нові люди західного типу, майже до ринкових доведені тарифи на газ і електроенергію, запущена нова поліція, держкомпанії, які служили джерелом збагачення, перебувають у стадії ліквідації чи приватизації, олігархи посунені, керівники в залишені держкомпанії набираються згідно відкритим конкурсам.

І т. д. і т. п.

При цьому рівень задоволеності темпами реформ - як серед експертів, так і серед звичайних громадян - знаходиться на вкрай низькому рівні. Простою мовою, всі кажуть, що ніяких реформ немає. Більш того, зляться і кажуть, що розчаровані.

Як таке може бути? Стільки досягнень, а люди нічого не відчувають? Може потрібен час, щоб відчули віддачу? Може в принципі негативно налаштовані по відношенню до будь-якої влади?

Зовсім ні. Звичайно ж, спрощення й полегшення податкового тягаря б допомогло, або справжня дерегуляція. Але не в цьому справа.

На мій погляд, є дві прості та фундаментальні причини, за якими люди вважають, що реформ немає:

  1. Ніхто не покараний за очевидні злочини.
  2. Нові люди у владі крадуть. Багато.

 

Давайте почнемо з першого пункту.

Кілька місяців тому начальник ДАІ України Олександр Єршов був змушений, підкреслюю, був змушений подати у відставку після того, як журналісти виявили у нього великий парк елітного автотранспорту – кожна з машин коштувала в районі 100 тис дол – при зарплаті в 12 тис грн. Керівництво МВС тоді нібито призначило  службове розслідування.

Тоді в ефірі телеканалу 1+1 я сказав, що звільнення не може бути достатнім покаранням за корупцію і висловив упевненість у тому, що покараний Єршов не буде. З тих пір пройшло більше трьох місяців. Ви чули що-небудь про покарання Єршова або хоча б прогрес у цій справі? Ні? Знаєте, чому? Тому що його не буде. Більш того, він може спливти в іншому місці і на іншій посаді.

В Україні процвітає своя політична мода: якщо корупціонера спіймали за руку і голосно про це розголосили, його можуть попросити не муляти людям очі і подати у відставку. Розмір вкраденого лише обмежений терміном перебування на посаді. Більше ніякої відповідальності. Чим ризикує людина? Нічим.

Далі, зі свіжого. Нещодавно в медіа-холдингу Вести відбулися кадрові зміни. Численні джерела всередині холдингу повідомляють, що зміни ці пов'язані з якимись домовленостями між Банковою і власником холдингу - тепер це майже ніхто не приховує - втікачем екс-міністром доходів і зборів Олександром Клименком. І укладаються домовленості нібито в зміні редакційної політики холдингу - вона повинна стати більш лояльною до влади - в обмін на якісь політичні реверанси на адресу Клименко. УП повідомила, посилаючись на свої джерела, що тепер тексти в редакції паралельно вичитують і люди Клименко і люди з Адміністрації Президента.

Договірняк? Очевидно, що так.

Більше того, в Україні як і раніше чудово працює банк Клименко Юнісон, його логотип навіть прикрашає фасад найвищої будівлі бізнес-центру столиці Гулівер.

При цьому в лютому цього року Печерський суд вже дозволив Генпрокуратурі затримати та взяти під варту Клименко за підозрою в «організації незаконних схем ухилення від сплати податків».

Як таке може бути? Якщо ця людина підозрюється в отриманні нелегальних доходів під час перебування Януковича, то всі його легальні бізнеси тепер – це відмивання нелегальних доходів, чи не так? Суд і прокуратура брешуть, або хтось, м'яко кажучи, не діє, або – що більш імовірно - займається договірняками з тими, з ким займатися не можна. За законом навіть не можна, я вже не кажу про принципи. Клименко – це лише один приклад політиків-бізнесменів з кагорти Януковича.

Поїхали далі. Цитата Святослава Вакарчука з нашого інтерв'ю минулого тижня, по свіжих слідах подій в Закарпатті:

«Головного начальника ДАІ Закарпаття замість того, щоб усунути, переводять до Києва на підвищення. Я не розумію — це як? Напевно, це називається політична гра і балансування інтересів в сучасних українських реаліях».

А що з генпрокурором Махницьким, який профукав все, що тільки можна було розтринькати? У нього була величезна кількість справ людей епохи Януковича, і він не знайшов нічого. Найдобріше, в чому можна запідозрити, це некомпетентність. Однак після цього він стає радником Президента. Як це розуміти? Добре виконав свою роботу?

А Генпрокурор Шокін, який намагався врятувати свого нечистого на руку колегу, який був відсторонений лише після тиску громадськості. Це він, Шокін, буде боротися з усіма перерахованими вище?

 

Переходимо до пункту номер 2.

Останні місяці мене просто накрив вал інформації – не думаю, що мене одного - про те, що крадіжка на держпідприємствах в промислових масштабах відбувається за участю компаній близьких до оточення прем'єр-міністра і президента. Я не буду зараз називати прізвища, щоб не потрапити під позов – це питання розслідувань журналу і сайту в найближчі місяці - але це інформація не від бабусь, а від міністрів і депутатів. І її дуже багато.

Фігурують підприємства – ОПЗ, Укрзалізниця, Укрспирт, Укренерго, Енергоатом і т. д. Суми – десятки мільярдів гривень. Схеми – продаж державним компаніям обладнання та енергоресурсів за надутими цінами, продаж продукції держкомпаній своїм прокладкам з подальшим перепродажем, фіктивне повернення ПДВ. І навіть якщо мало хто поки наважується повторити все те ж саме під запис, як каже мій друг, англійський журналіст Аскольд Крушельницький (до якого теж доходить ця інформація), якщо критична маса людей, яким ти довіряєш, говорить одне і те ж, швидше за все, це правда. Про багато з цих фактів вже повідомляли ЗМІ.

Поки ці дві проблеми не будуть вирішені, будь-які реформи будуть сприйматися в штики. Люди готові витримати багато, якщо вони розуміють, куди ми йдемо, на який результат ми повинні вийти при виході з тунелю. Якщо вони розуміють, що зміни справедливі, якщо вони для всіх, якщо всім стає важко.

А якщо одним стає важко, а іншим як і раніше, можна красти, якщо одним потрібно жити по-новому, а іншим можна по-старому, якщо ніхто не покараний за величезну кількість очевидних злочинів останніх років, то за що ми терпимо, вони можуть запитати? І будуть праві.

Тому вистачить договірняків.

Вирішіть ці дві проблеми і всі скажуть, що в країні пішли реформи.

Без цього далеко не піти. Несправедливо. Довіри не буде.

 

 

 

 

 

 

  

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.