24 вересня 2017, неділя

Досить договірняків

коментувати
Люди готові витримати багато, якщо вони розуміють, що зміни справедливі і важкі часи - одні для всіх. Але якщо одним потрібно жити по-новому, а іншим можна по-старому, будь-які, навіть позитивні зміни, будуть сприйматися в штики


За останні півтора року Президент і уряд відрапортували, здавалося б, про значну кількість звершень, за що їх навіть нерідко хвалять експерти на Заході:

Армія укріплена, бюджетні витрати істотно знижені, в уряді з'явилися нові люди західного типу, майже до ринкових доведені тарифи на газ і електроенергію, запущена нова поліція, держкомпанії, які служили джерелом збагачення, перебувають у стадії ліквідації чи приватизації, олігархи посунені, керівники в залишені держкомпанії набираються згідно відкритим конкурсам.

І т. д. і т. п.

При цьому рівень задоволеності темпами реформ - як серед експертів, так і серед звичайних громадян - знаходиться на вкрай низькому рівні. Простою мовою, всі кажуть, що ніяких реформ немає. Більш того, зляться і кажуть, що розчаровані.

Як таке може бути? Стільки досягнень, а люди нічого не відчувають? Може потрібен час, щоб відчули віддачу? Може в принципі негативно налаштовані по відношенню до будь-якої влади?

Зовсім ні. Звичайно ж, спрощення й полегшення податкового тягаря б допомогло, або справжня дерегуляція. Але не в цьому справа.

На мій погляд, є дві прості та фундаментальні причини, за якими люди вважають, що реформ немає:

  1. Ніхто не покараний за очевидні злочини.
  2. Нові люди у владі крадуть. Багато.

 

Давайте почнемо з першого пункту.

Кілька місяців тому начальник ДАІ України Олександр Єршов був змушений, підкреслюю, був змушений подати у відставку після того, як журналісти виявили у нього великий парк елітного автотранспорту – кожна з машин коштувала в районі 100 тис дол – при зарплаті в 12 тис грн. Керівництво МВС тоді нібито призначило  службове розслідування.

Тоді в ефірі телеканалу 1+1 я сказав, що звільнення не може бути достатнім покаранням за корупцію і висловив упевненість у тому, що покараний Єршов не буде. З тих пір пройшло більше трьох місяців. Ви чули що-небудь про покарання Єршова або хоча б прогрес у цій справі? Ні? Знаєте, чому? Тому що його не буде. Більш того, він може спливти в іншому місці і на іншій посаді.

В Україні процвітає своя політична мода: якщо корупціонера спіймали за руку і голосно про це розголосили, його можуть попросити не муляти людям очі і подати у відставку. Розмір вкраденого лише обмежений терміном перебування на посаді. Більше ніякої відповідальності. Чим ризикує людина? Нічим.

Далі, зі свіжого. Нещодавно в медіа-холдингу Вести відбулися кадрові зміни. Численні джерела всередині холдингу повідомляють, що зміни ці пов'язані з якимись домовленостями між Банковою і власником холдингу - тепер це майже ніхто не приховує - втікачем екс-міністром доходів і зборів Олександром Клименком. І укладаються домовленості нібито в зміні редакційної політики холдингу - вона повинна стати більш лояльною до влади - в обмін на якісь політичні реверанси на адресу Клименко. УП повідомила, посилаючись на свої джерела, що тепер тексти в редакції паралельно вичитують і люди Клименко і люди з Адміністрації Президента.

Договірняк? Очевидно, що так.

Більше того, в Україні як і раніше чудово працює банк Клименко Юнісон, його логотип навіть прикрашає фасад найвищої будівлі бізнес-центру столиці Гулівер.

При цьому в лютому цього року Печерський суд вже дозволив Генпрокуратурі затримати та взяти під варту Клименко за підозрою в «організації незаконних схем ухилення від сплати податків».

Як таке може бути? Якщо ця людина підозрюється в отриманні нелегальних доходів під час перебування Януковича, то всі його легальні бізнеси тепер – це відмивання нелегальних доходів, чи не так? Суд і прокуратура брешуть, або хтось, м'яко кажучи, не діє, або – що більш імовірно - займається договірняками з тими, з ким займатися не можна. За законом навіть не можна, я вже не кажу про принципи. Клименко – це лише один приклад політиків-бізнесменів з кагорти Януковича.

Поїхали далі. Цитата Святослава Вакарчука з нашого інтерв'ю минулого тижня, по свіжих слідах подій в Закарпатті:

«Головного начальника ДАІ Закарпаття замість того, щоб усунути, переводять до Києва на підвищення. Я не розумію — це як? Напевно, це називається політична гра і балансування інтересів в сучасних українських реаліях».

А що з генпрокурором Махницьким, який профукав все, що тільки можна було розтринькати? У нього була величезна кількість справ людей епохи Януковича, і він не знайшов нічого. Найдобріше, в чому можна запідозрити, це некомпетентність. Однак після цього він стає радником Президента. Як це розуміти? Добре виконав свою роботу?

А Генпрокурор Шокін, який намагався врятувати свого нечистого на руку колегу, який був відсторонений лише після тиску громадськості. Це він, Шокін, буде боротися з усіма перерахованими вище?

 

Переходимо до пункту номер 2.

Останні місяці мене просто накрив вал інформації – не думаю, що мене одного - про те, що крадіжка на держпідприємствах в промислових масштабах відбувається за участю компаній близьких до оточення прем'єр-міністра і президента. Я не буду зараз називати прізвища, щоб не потрапити під позов – це питання розслідувань журналу і сайту в найближчі місяці - але це інформація не від бабусь, а від міністрів і депутатів. І її дуже багато.

Фігурують підприємства – ОПЗ, Укрзалізниця, Укрспирт, Укренерго, Енергоатом і т. д. Суми – десятки мільярдів гривень. Схеми – продаж державним компаніям обладнання та енергоресурсів за надутими цінами, продаж продукції держкомпаній своїм прокладкам з подальшим перепродажем, фіктивне повернення ПДВ. І навіть якщо мало хто поки наважується повторити все те ж саме під запис, як каже мій друг, англійський журналіст Аскольд Крушельницький (до якого теж доходить ця інформація), якщо критична маса людей, яким ти довіряєш, говорить одне і те ж, швидше за все, це правда. Про багато з цих фактів вже повідомляли ЗМІ.

Поки ці дві проблеми не будуть вирішені, будь-які реформи будуть сприйматися в штики. Люди готові витримати багато, якщо вони розуміють, куди ми йдемо, на який результат ми повинні вийти при виході з тунелю. Якщо вони розуміють, що зміни справедливі, якщо вони для всіх, якщо всім стає важко.

А якщо одним стає важко, а іншим як і раніше, можна красти, якщо одним потрібно жити по-новому, а іншим можна по-старому, якщо ніхто не покараний за величезну кількість очевидних злочинів останніх років, то за що ми терпимо, вони можуть запитати? І будуть праві.

Тому вистачить договірняків.

Вирішіть ці дві проблеми і всі скажуть, що в країні пішли реформи.

Без цього далеко не піти. Несправедливо. Довіри не буде.

 

 

 

 

 

 

  

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.