6 грудня 2016, вівторок

Чого очікувати від Гройсмана

коментувати
Можливо, ми спостерігаємо за початком контрреволюції в Києві

14 квітня українська Верховна Рада прийняла відставку прем'єра Арсенія Яценюка, голови партії Народний Фронт. Керівник уряду, який займав свій пост з моменту Євромайдану в лютому 2014, 10 квітня неохоче заявив, що планує піти.

Однойменний парламентський блок президента Петра Порошенка схвалив призначення спікера парламенту Володимира Гройсмана, близького до президента, як заміну Яценюку. Поки в парламенті йшли торги за міністерські пости, було незрозуміло, чи набере він необхідні 227 голосів, але в результаті його підтримали 257 депутатів проти 50, які проголосували проти.

Чому пішов Яценюк

Колишній прем'єр з гіркотою поскаржився, що з поста своїми амбіціями його видавив глава держави, створивши політичну кризу, яку Яценюк назвав «штучною». Але, хоча українська політика є патологічно персоналізованою і проводиться зі значною часткою грошових і політичних маніпуляцій, політична криза більш ніж реальна, і Яценюк це напевно знає.

Протягом певного часу війна проти проросійських бойовиків на Сході гарантувала «яструбиній» партії Яценюка підтримку суспільства. Але з часом через втрати на полі бою влада були змушена прийняти невигідне перемир'я.

Голосування голландців проти ратифікації Угоди про асоціацію України з ЄС на дорадчому референдумі стало шоком для прихильників Євромайдану, які повалили в 2014 році Віктора Януковича. Голландське «ні» завдасть удару ідеалістичному уявленню про чудові стосунки країни з ЄС, хоча сам референдум практично не вплине на співпрацю України з Євросоюзом.

У ролі прем'єра Яценюк став магнітом для народного обурення. Його не любили як ті, хто постраждав від жорстких заходів економії, так і ті, хто залишився незадоволений неефективними реформами, особливо у сфері верховенства права. Падіння рівня життя і низка корупційних скандалів знизили рейтинг Яценюка практично до нуля.

Порошенка можуть звинуватити у відродженні найгірших принципів режиму Януковича

Політична криза почалася в лютому з відставки міністра економіка Айвараса Абромавичуса, який не зумів відібрати контроль над держкомпаніями в олігархів і провести вільну приватизацію.

Повернення олігархів

Навіть незважаючи на те, що розрекламована деолігархізація була в основному риторичною, глибока економічна криза (в 2015 році ВВП впав приблизно на 10%) нашкодив стратегічним компаніям, що належать впливовим олігархам. Це підштовхнуло їх до захисту своїх інтересів через повернення в політичну площину.

Будучи прем'єром, Яценюк відбивав Порошенка від суспільної критики, тому показово, що Мустафа Найєм, відомий журналіст і член фракції Порошенка звинуватив особисто главу держави в результатах голландського голосування.

Проте, Порошенко намагався консолідувати владу, створивши нову коаліцію і уряд, які він міг би краще контролювати. З початку квітня його блок переконав як мінімум десять незалежних депутатів приєднатися до фракції БПП. План полягав у тому, що в коаліції з НФ у правлячої групи будуть необхідні 226 голосів. В результаті за Гройсмана віддали 31 додатковий голос.

Однак, вирішивши сформувати коаліцію за рахунок залучення окремих депутатів, а не інших парламентських фракцій, як передбачається Конституцією, Порошенко повторює трюк вигнаного колишнього президента Януковича, який сформував покірний коаліційний уряд після перемоги на виборах у 2010 році.

Чого очікувати від Гройсмана

Очолювана Гройсманом коаліція – перше серйозне політичне переформатування з часів Євромайдану. В майбутньому країну чекає пом'якшення режиму економії, скорочення співпраці з МВФ і спроба вибратися з-під впливу США. З ключових економічних постів прибрали іноземців-технократів, замінивши їх представниками українського бізнесу та банківської справи.

Хоча можна очікувати, що уряд буде підкорятися базовим вимогам МВФ у фіскальній та монетарній політиці, він може використовувати страх західних донорів перед достроковими виборами і тривалим періодом нестабільності, щоб отримати простір для маневру і провести сприятливі зростанню заходи для стабілізації суспільства.

Можливо, реформи тарифів в енергетичному секторі збільшать прибутковість ключових приватних українських компаній, а держпідприємства приватизуються місцевими мажоритарними акціонерами. Переговори з приводу міністерських постів у секторах економіки й енергетики були дуже делікатні.

Новий уряд також, ймовірно, буде більш прагматичним, ніж попередній.

Порошенко під тиском

На президента вже тиснуть через оприлюднений внаслідок публікації Панамських документів факт використання офшорної компанії для продажу Рошен. Тепер його можуть звинуватити у відродженні найгірших принципів режиму Януковича, а саме «партії влади» і «кумівського капіталізму».

Невідомо, чи вдасться Порошенку переконати людей, що їхні інтереси збігаються з інтересами багатих політичних і бізнес-еліт. Популістські опозиційні партії, на чолі яких стоїть Юлія Тимошенко та її партія Батьківщина, борються за дострокові парламентські вибори.

Першою ознакою крихкості існуючої коаліції може стати розкол всередині фракції Порошенка. В такому разі у президента може виникнути спокуса більш формально об'єднатися з Опозиційним блоком, спадкоємцем Партії регіонів Януковича. Але Опозиційний блок може віддати перевагу виборам, сподіваючись повернутися до влади.

Можливо, ми спостерігаємо за початком контрреволюції в Києві.

Переклад НВ

Спочатку опубліковано на Conversation

Більше точок зору тут

ПІДПИШІТЬСЯ НА РОЗСИЛКУ ПОГЛЯДIВ   Адам Свейн   ТА ЧИТАЙТЕ ТЕКСТИ ОБРАНИХ АВТОРІВ КОЖНОГО ВЕЧОРА О 21:00
     
Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її курсором та натисніть Ctrl+Enter

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.