5 грудня 2016, понеділок

Вузький коридор Путіна

коментувати
Події останніх днів чітко показали, що у Росії немає союзників

Росія проводить у Сирії воєнну кампанію, яка суперечить цілям західних союзників і веде до посилення Ісламської держави. Результатом військового втручання РФ у Сирії стало ослаблення помірних неисламістських угруповань, опозиційних до режиму сирійського президента Башара аль-Асада і підтримуваних Сполученими Штатами.

Завдання росіян у тому, щоб допомогти Асаду розправитися зі своїми противниками і витиснути за межі Сирії якомога більше жителів, котрі намагаються, як наслідок, мігрувати до Європи. Судячи з російських бомбардувань, їх основною метою, очевидно, є знищення інфраструктури міст, що веде до значного зростання бездомних. Таким чином, другорядна мета Путіна в Сирії: посилити міграційну кризу.

В цілому Кремлю вдається успішно домагатися тимчасової тактичної переваги, але стратегічно таку поведінку на міжнародній арені підриває його позиції, позбавляє союзників і руйнує ілюзії про те, що Росія може бути партнером Заходу в боротьбі проти Ісламської держави. Події останніх днів чітко показали, що у Росії немає союзників. Серйозно похитнулися позиції людей, які закликали до співпраці Заходу з Росією у протидії ІДІЛ.

Слушно вважають ті, хто каже, що санкції не подіють на Путіна

Захід намагається підштовхнути Путіна до миру, але, наскільки я розумію, той готує гібридну війну. Згідно з наявними даними, Росія вже давно веде в Сирії обмежену наземну операцію: там перебувають російські військовослужбовці, а також зафіксовано артилерійські системи.

Зміни войовничої позиції Росії на світовій арені, нещодавно озвученої прем'єр-міністром Дмитром Медведєвим у Мюнхені, за нинішньому режиму очікувати не варто. Вона може тільки посилюватися. Існує певна логіка, в межах якої живе і діє Путін як президент. Він уже загнав себе у вузький коридор, в межах якого буде діяти до кінця свого правління.

Слушно вважають ті, хто каже, що санкції не подіють на Путіна. Але це не означає, що вони не потрібні. Адже вони показують невідворотність покарання, незалежно від того, чи змінить той, кого карають, свою точку зору й поведінку. Тим більше, переглядати свою позицію або поведінку в корені суперечить природі російського президента, тієї системи цінностей, в якій він оперує, і того коридору можливих дій, які він для себе бачить.

Промова Медведєва в Мюнхені могла здатися комусь занадто радикальною, але подібну думку висловлюють лише ті, хто вважав його провідником якоїсь альтернативної Путіну лінії в російській політиці. Це хибна думка, тому що ці два політики представляють одну і ту ж парадигму. Своєю промовою в Мюнхені Медведєв лише підтвердив, що є тінню Путіна, а не якоюсь самостійною фігурою зі своєю окремою точкою зору. Його промова могла здивувати тільки тих, хто мав якісь ілюзії щодо його фігури.

Більше точок зору тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.