3 грудня 2016, субота

Що заважає Україні розібратися з корупціонерами

коментувати
В країні створена така система боротьби з корупцією, яка за визначенням не здатна її подолати

Утворення президентом нового складу Національної ради з питань антикорупційної політики, до якої ввійшли морально авторитетні громадські та державні діячі та науковці, спонукали мене до публічної рефлексії на цю подію.

Почав з встановлення, як мені здавалось, існуючого вичерпного переліку національних законодавчих і нормативно-правових актів у цій царині. Виявилось, що вичерпний перелік встановити не зможу. За моїми  підрахунками, на сьогодні є чинними приблизно 30 спеціальних законів України (включно з Конституцією України), практично всі Кодекси України та ще декілька десятків відомчих постанов, наказів та інструкцій, безпосередньо спрямованих на боротьбу з корупцією. Тільки для того, щоб їх прочитати, не говорячи вже про ґрунтовне опанування, знадобиться не один тиждень часу. А як ними керуватись і виконувати – взагалі важко зрозуміти.

До цих документів слід додати ще орієнтовно 12 міжнародно-правових актів щодо боротьби з корупцією, які визнані Україною як такі, що мають бути застосовані. Серед них: Конвенції ООН і Ради Європи, статути, резолюції, рекомендації, протоколи поважних міжнародних установ та інституцій.

Наступним етапом мого досить поверхневого (як для наукового) дослідження стало бажання з’ясувати кількість органів державної влади та управління, що прямо чи опосередковано залучені до реалізації антикорупційної політики в Україні. Це завдання виявилось ще більш важким. Нарахував шість органів державної  влади та управління, що безпосередньо покликані протистояти корупції, зокрема:  Міністерство внутрішніх справ, Служба безпеки  України, прокуратура, Національне антикорупційне бюро України, Національне агентство з запобігання корупції, Державне бюро розслідувань. Додайте до цих  органів ще низку різних уповноважених, науково-дослідних установ, бюро, комітетів тощо, а також відділи і департаменти міністерств і відомств та органів місцевої влади. Автори одного з досліджень, з яким ознайомився, сформували аж вісім класифікаційних груп таких органів та установ, в кожній з яких нараховується приблизно до 10 суб`єктів антикорупційної діяльності.  Виявляється, в нас є ціла армія державних борців з корупцією?

95% суспільства не готові боротися з корупцією

Перейдемо до громадянського суспільства. Тут завдання виявилось дещо простіше: встановлено 50  громадських організацій, що опікуються боротьбою з корупцією. В результаті проведеного дослідження і власного багаторічного життєвого та професійного науково-практичного досвіду, можу зробити такі висновки:

По-перше, в країні створена така система боротьби з корупцією, яка за визначенням не здатна її подолати, а лише створити видимість такої «боротьби». Система всередині «системи» апріорі не здатна на самореформування і протистояння самій «системі» - цей висновок випливає з законів управління будь-якими системами. Заяви політиків і багатьох криміналістів про конкурентну спроможність створених багаточисельних структур у боротьбі з корупцією - це або не професіоналізм і самоомана, або ж навмисне маніпулювання суспільною думкою.

До того ж, слід мати на увазі, що  лише до 1-5% суспільства володіють власними  якісними характеристиками, які можуть протистояти корупціогенним спокусам і реально боротись з ними. 95%, в силу різних чинників та умов, не здатні цього робити, незважаючи на те, що теоретично всі вони засуджують корупційні діяння в цілому - поки антикорупційна боротьба не починає торкатись їх власних інтересів. Залишаюсь переконаним прибічником єдино дієвого  та ефективного способу протистояння корупції у сфері державного управління – це негайного позбавлення державних службовців, лише помічених у корупційних зв’язках,  права на заняття посад у цій сфері назавжди + створення реального пакету соціального захисту державних службовців, втрата якого суттєво вплине на їх психологічне і матеріальне становище. Підвищена кримінальна (адміністративна, дисциплінарна) відповідальність (точніше – покарання!) таких осіб здатна лише призупинити корупційну діяльність, але не здатна її подолати.

По-друге, чинна державна влада разом з громадськими активістами має якомога швидше та ефективніше проаналізувати чинне національне законодавство і нормативно-правову базу у сфері протистояння корупції, уніфікувати та серйозно скоротити її, зробивши дієвою як з точки зору нормативної техніки, так і з точки зору практики застосування. Чим більше різнопланових законодавчих норм, що регулюють одні й ті ж самі суспільні відносини, тим більше можливостей для їх неоднозначного тлумачення і застосування.

По-третє, ми не повинні ставити собі завдання побороти, знищити корупцію. Це утопія, і світовий досвід це твердження беззаперечно доводить Ми маємо поставити реальне завдання: знизити  корупцію в країні до такого рівня, коли вона не буде суттєво впливати на всі політичні, економічні, правові процеси як  у сфері державного управління, так і в країні – в цілому. Таке завдання – абсолютно реальне за умов наявності належної політичної волі у верхівки усіх трьох гілок державної влади, побудови чіткої системи державних органів і громадських інституцій, кількість яких буде зведена до оптимального мінімуму та які будуть опікуватись і здійснювати антикорупційну діяльність, а також їх  абсолютну прозорість і регулярну підзвітність суспільству. Визначна роль у цих процесах належить незаангажованим і відповідальним ЗМІ.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.