5 грудня 2016, понеділок

Як я подавала документи на польську візу

коментувати
Окрім відчуття, ніби у мене протягом останніх двох тижнів, як у їжака перед небезпекою, настовбурчилися голки, я уже менш впевнена, чи мені хочеться подорожувати

Я завжди дотримувалась думки, що причина відмов у візі до країн-підписанток Шенгенської угоди чи Великобританії найчастіше криється у неуважному вивченні вимог до пакету документів або ж їхньому зумисному ігноруванні. Мій власний досвід налічує кілька британських віз і кілька «шенгенів», оформлюваних через Францію (з метою туризму) і Німеччину (бізнес-подорож). Окрім того, моя робота передбачає допомогу в оформленні поїздок британських та українських професіоналів креативного сектору, тож мені не раз доводилось називати своїм колегам послідовність необхідних кроків під час подачі документів на британську візу – багато моїх знайомих нарікає, що її неможливо отримати.

Причини бувають різними, проте основним критерієм для видачі візи є достатня підстава вважати, що ви фінансово вкорінені в Україні і можете себе забезпечити під час поїздки в Сполучене Королівство – самостійно, завдяки спонсору чи партнерській організації. Виготовлення візи коштує 87 фунтів стерлінгів, проте у неї включено бездоганний ясний сервіс і мультив’їзд на півроку.

Кількість папірців, які необхідно з собою прихопити, мінімальна, оскільки всі питання, які можуть виникнути у британського консулату і на які давали відповідь різноманітні довідки і скани, зазначені в електронній анкеті. Час, який ви витратите на візит у візовий центр, керований партнером Служби з питань віз та імміграції Великої Британії Teleperformance Ltd., не повинен перевищити години: реєстрація вашого паспорту, присвоєння номеру для очікування, передача документів працівнику візового центру (справді передача - вас не проситимуть заповнювати додаткові форми і не випитуватимуть, на яку станцію метро ви сядете, щоб дістатися до галереї Tate, якщо ви задумали подорожувати з метою культурною туризму) і, нарешті, біометрія.

Що може напружити і до цього варто бути готовим заздалегідь – термін оформлення візи може сягати 15 робочих днів із можливістю, за додаткову плату звичайно, замовити пришвидшений процес розгляду. У той самий день, за кілька годин, на вашу електронну скриньку надійде повідомлення про те, що ваші документи були відправлені у варшавський хаб Teleperformance Ltd., і з цього моменту можна буде відстежувати стан заявки онлайн.

Із кількаденної подорожі саме до Варшави на концерт британської виконавиці PJ Harvey починається мій досвід обслуговування у ППВАП (Пункт Прийому Візових Анкет до Польщі) під керівництвом компанії VFS Global. Ретельно (хоч і не достатньо, як виявиться пізніше) вивчивши чотири сторінки формату А4 дрібним шрифтом і ще декілька, присвячених безпосередньо процесу подачі документів, я уперше зіштовхнулась із проханням попередньо оплатити сервісний збір у розмірі 520 грн в одному з партнерських банків Kredobank чи Idea Bank, що також походять із Польщі.

Якийсь чоловік чекав у візовому центрі увесь день. Напевно, святий

Працівник банку разом із квитанцією надає мені номер, який пізніше знадобиться для запису у візовий центр і який стає активним для реєстрації рівно через добу. Наступного дня я пробую зареєструвати свій візит за допомогою онлайн-системи запису, однак він не підвантажує реєстраційне віконце і видає помилку: сервер не зміг під’єднатися. Це повідомлення ще багато разів після численних спроб перезавантаження сторінки майорітиме у мене перед очима. Я вирішую зателефонувати по одному з вказаних номерів телефону. Зрештою, я переберу всі шість номерів, але так і не почую голос оператора колл-центру. У Twitter один із моїх приятелів прокоментує, що коли він з дівчиною планував поїздку до Польщі, вони два дні стабільно не могли додзвонитися. Успіх спіткає мене години так о десятій вечора, коли сервери розвантажуються, і я проходжу реєстрацію, обираю дату для свого візиту, вказую паспортні дані двох аплікантів, і отримаю лист-підтвердження… лише на одного.

Ну гаразд, перейдемо до самого походу у візовий центр. Розташовується він на восьмому поверсі ТРЦ «Гулівер». Час прийому неважливий, якщо тільки ви потрапляєте у першу ранкову сесію о 8:30. Ескалатори ще не працюють, десятки людей у дві черги вишиковуються до ліфтів. Варто зазначити, що VFS Global обслуговує ряд країн: Іспанія, Греція, Чехія, Польща, Бельгія, Норвегія. Багато з аплікантів тут, вочевидь, уже не вперше (я серед них), тож вони знають, наскільки критично випередити інших і не застрягти тут на цілий день. Далі ви можете уявити собі щільність проходу до ліфту, почути його дзижчання через перебір пасажирів, а якщо у вас справді багата уява, прикиньте собі ще й аварійну ситуацію.

Але повернімось до мотивації якнайшвидше опинитись нагорі. Які можуть бути причини кількагодинних заминок? Приміром, вас попросять заповнити декілька форм – про відсутність/наявність додаткових паспортів, попросять зробити додаткові ксерокопії (на радість, VSF поставив у залі кілька безкоштовних копіювальних апаратів) або ж розвернуть добрати обов’язкових документів. Це, власне, мій випадок. Для поїздок із метою туризму придбані квитки на концерт, виписані зворотні квитки додому, лист від роботодавця з датами моєї відпустки, навіть документи на нерухомість в Україні, які, як виявилось, ні про що не свідчать. До слова, мене запитали: «А ви часом не прихопили оригінал свідоцтва на квартиру?».

Насправді, це мій недогляд, я взяла лише роздруківку бронювання житла на booking.com, а також лист із хостелу, у якому йдеться про те, що на мене там із нетерпінням чекають, а треба було: факс або скан мого листування з готелем, а також факс або скан офіційного листа від готелю, де, зокрема, вказані паспортні дані гостей і факт сплати 50% або 100% вартості житла.

Я перейшла на п’яте чи шосте дантове пекельне коло. Оскільки візовий центр уже зачинявся (16:00) і я не встигала оперативно зв’язатись із готелем, мені повідомили, що потрібно перезаписатися на подачу документів, а це означає - залишити заявку на компенсацію сервісного збору, заново його сплатити, аби отримати новий реєстраційний номер, чекати добу для активації реєстраційного номеру, спробувати «зламати» онлайн-систему запису у візовий центр і зареєструвати двох осіб. Іще трохи деталей: ви не можете взяти паспорт вашої мами чи брата і оплатити сервісний збір відразу за двох осіб, бо це чомусь необхідно робити особисто, навіть якщо ваш родич - дуже зайнятий Папа Римський власною персоною. Окрім того, з вас спишуть комісію у розмірі 10 грн за повернення компенсації сервісного збору.

Повернення так само відбувається не відразу – мине кілька днів і вам смс-кою надійде спеціальний номер. Ви візьмете його, підете в Idea Bank чи Kredobank, попросите у працівників операційного відділу оформити квитанцію і, можливо, якщо ваша нервова система ще ціла, ви повернете собі кошти. Не виключено, що працівники двох вище вказаних банків будуть поводитись грубо й непрофесійно. Але це вже інша історія.

На останок із технічно-здирницького: заплануйте ще 30 грн комісії, коли будете розраховуватись у Kredobank за вартість самої візи. (Чому б VFS не піти на поступки, втамувати свою комерційну жагу і не взяти на себе покриття комісій?) Якщо ж ви більше не захочете з’являтися у ППВАП (матимете на це моральне право) і забажаєте доставити свої документи кур’єром, будьте готові викласти 100 грн. За два паспорти на одну адресу - 200 грн.

Власне, якщо говорити про мої враження на виході: окрім відчуття, ніби у мене протягом останніх двох тижнів, як у їжака перед небезпекою, настовбурчилися голки, я уже менш впевнена, чи мені хочеться подорожувати і вкладати свою копійчину на розвиток економіки, зокрема, культурної статті бюджету сусідів. У мене все ж слабі нерви.

Цікаво, чи це українська адміністрація VFS Global? Багато коментаторів під короткою версією цього блоґу у Facebook діляться враженнями, що вони не стикалися з такими проблемами, коли подавалися на «шенген» через інші країни, хоч їхні пункти прийому знаходяться у тому ж самому приміщенні на восьмому поверсі «Гуліверу». Виходить, це польське транслювання свого відношення до України? Правильно буде визнати, що потік охочих потрапити до Польщі, неважливо з якою метою, - один із найвідчутніших, і можна припустити, що не надто просто адмініструвати таку кількість паперів.

Чи можна знайти спосіб покращити процес? Гадаю, стоси документів і процес оплати можна було б, щонайменше, перевести в електронний формат. Так чи інакше, за рівень якості сервісу необхідно відповідати, як це роблять представництва уряду Німеччини чи Великобританії, а тут, беручи до уваги останні підняті політичні дискурси, від цивілізаційного світу Польща бере курс прямісінько у самодурство – коли хочеться значити більше, ніж ви насправді є.

P. S. Якийсь чоловік чекав у візовому центрі увесь день. Його номер у черзі все не висвітлювався на електронному табло і він тихо скаржився на те, що в нього вже блимає в очах і він не розбирає символів. Напевно, святий.

Більше поглядів тут

ПІДПИШІТЬСЯ НА РОЗСИЛКУ ПОГЛЯДIВ   Даша Стокоз   ТА ЧИТАЙТЕ ТЕКСТИ ОБРАНИХ АВТОРІВ КОЖНОГО ВЕЧОРА О 21:00
     
Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її курсором та натисніть Ctrl+Enter

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.