19 листопада 2017, неділя

Головний міф української освіти

коментувати
Існує міф про те, що спочатку потрібно вивчати важкі предмети, а потім – легкі. Чого це раптом?

Ідея поламати цей стереотип прийшла мені на думку, коли я згадав шкільне життя і головні вчительські настанови. Спочатку, товкли вони, виконуйте найскладніші завдання, а потім ті, які легші. Я старанно намагався йти за їхньою порадою, і щоразу потрапляв у конфуз.

Почнеш робити складне, стараєшся, час біжить, закінчувати не встигаєш, а до решти руки взагалі не доходять. А власне, подумав я, чому саме така послідовність? Адже поки голова свіжа, краще робити найлегше: більше встигнеш, настрій підвищиться, мотивація зросте.

Тож я завжди діяв усупереч їхнім настановам. Спочатку виконував легкі завдання і вправи. Зробив одне – поставив галочку. Зробив друге – вже дві справи готові. Минуло десять хвилин, а три-чотири справи зроблені. Залишиться одна-дві великих. Навіть якщо я їх зроблю не до кінця, совість моя більше ніж наполовину чиста, день прожито не дарма. Я так по життю і просуваюсь: зробив щось – закрив питання.

Хто придумав, що розклад уроків треба складати таким чином, щоб на початку дня були важкі предмети (до них відносять математику, фізику тощо), а малювання і фізкультура – після обіду? Але згадайте хоча б свої студентські роки: що роблять студенти на першій парі о дев'ятій годині ранку? Правильно – вони сплять!

Замість того, щоб лаяти невиспаних дітей, я б їх пожалів

Однак замість того, щоб лаяти невиспаних дітей, я б їх пожалів. У школах зранку учні, якщо й не сплять, то пустують, увага в них розсіяна.

Викладачі не в змозі сконцентрувати увагу класу, через що нервують, обзивають учнів сонними тетерями, або навіть виставляють за двері, мовляв, ідіть і прокиньтеся! Ніби учні на зло викладачам їх спеціально дратують.

Насправді і розуму, і мисленню, для того щоб приступити до роботи, потрібен розгін. Адже навіть у спортсменів перед тренуванням, не кажучи вже про змагання, передбачена розминка. Навіщо? Щоб м'язи увійшли в тонус, і організм підготувався до майбутнього навантаження.

Але ні. У школі все, як у джунглях: добіг до дверей, вскочив у клас, стрибнув за парту, розкрив портфель, викопав потрібний підручник із зошитом, знайшов щоденник і втупився на дошку або на вчителя, гарячково смикаючи пам'ять вимогою згадати, який зараз урок. А протягом дня всі уроки взагалі побіжать упереміш, хаотично. Тому що розклад складається залежно від зручності та планового навантаження вчителів.

Цікаво, чи хто-небудь бере до уваги зручність дітей? Чи вони повинні реагувати, як івани-покивани: питання-відповідь, питання-відповідь, питання-відповідь? На будь-яку тему з будь-якого предмету і, звісно, без зволікання. Будь-яка затримка з відповіддю розцінюється як неґрунтовне знання.

Ні, щось тут не так. Потрібно чергування уроків кардинально поміняти.

Текст опубліковано з дозволу автора.

Оригінал

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.