29 червня 2017, четвер

Чим небезпечна реклама пива

коментувати
Здоров’я громадян не може бути розмінною монетою в підтримці приватного бізнесу

Пиво практично у всьому світі визнане алкогольним напоєм. З 1 липня 2015 року пиво визнане алкоголем і в Україні. А відтак на нього розповсюджуються усі законодавчі обмеження, що поширюються на міцний алкоголь. Так, згідно з законодавством України про рекламу забороняється реклама алкогольних напоїв (в тому числі і пива, оскільки воно віднесено до категорії алкогольних): на радіо й телебаченні з 6 до 23:00; в усіх друкованих ЗМІ (крім спеціалізованих видань); за допомогою заходів рекламного характеру; засобами внутрішньої та зовнішньої реклами; на відстані менше ніж 300 метрів від території шкіл, дитячих садків та інших навчальних закладів; розповсюдження та продаж будь-яких товарів із зображенням бренду (торгової марки) виробника тощо.

Очевидно, що реклама та дешева ціна – головні та найефективніші стратегії залучення споживачів. Не виключення цьому і пиво, воно дешеве, а відтак і доступне для будь-якого споживача, навіть наймолодшого. Лише один з цих інструментів був відібраний у пивних компаній з липня минулого року – це пряма реклама.

Треба розуміти, що реклама пива в Україні на телебаченні обмежена лише частково. Дозвіл на рекламу алкоголю встановлений законодавством з 23 до 6 години ранку. Проте 24 години на добу в нашій державі дозволене спонсорство. Саме під виглядом спонсорства алкогольні компанії й надалі продовжують залучати споживачів, часто порушуючи чинне законодавство про спонсорство, по факту, перетворюючи його в рекламу.

За результатами соціологічного опитування в межах міжнародного проекту ВООЗ «Здоров’я та поведінкові реакції учнівської молоді – 2014», серед напоїв, які вживають діти раз на тиждень – пиво та слабоалкогольні напої. В Україні споживання алкоголю починається вже в 11 років.

Європейський досвід

За даними звіту Європейської комісії реклама алкогольних напоїв (включаючи вино і пиво) повністю заборонена на телебаченні і радіо в таких країнах як Франція, Норвегія і Швеція. 

Ті країни, які повністю заборонили рекламу алкогольних напоїв на телебаченні і радіо досягли найбільших успіхів у скороченні негативних наслідків споживання алкоголю. За даними ВООЗ, у Франції, яка заборонила рекламу алкоголю у 1991 році, споживання алкоголю на душу населення зменшилося з 16 літрів на душу населення старше 15 р. в 1990 році до 11,5 літрів у 2007 оці. Норвегія та Швеція наприкінці 2000-х років мали найнижчі показники споживання алкоголю: менше 7 літрів на душу населення старше 15 років при тому, що середній показник для Європи складав майже 11 літрів. У 1992 році Україна та Франція мали майже однакові показники смертності від цирозу печінки (розвиток якого найчастіше зумовлений вживанням алкоголю): 16 на 100 тисяч населення, у 2004 році у Франції цей показник зменшився до 11, а в Україні – зріс до 36. В Норвегії та Швеції цей показник останніми роками дорівнює лише 5, тоді як середньоєвропейський рівень – це 20 смертей від цирозу печінки на 100 тисяч населення.

Дозволяти рекламу великим виробникам – ставити пивний бізнес в нерівні умови

Численні європейські дослідження підтверджують вплив реклами на споживання. Дослідження показують прямий взаємозв’язок між впливом реклами алкоголю, в тому числі у місцях його продажів, та початком його споживання підлітками. 12-річні підлітки, які в опитуванні мали найвищі показники нараженості на алкогольну рекламу, через рік після опитування починали вживати алкоголь на 50% частіше, ніж ті підлітки, які мали найнижчі показники нараженості на алкогольну рекламу. Дванадцятирічні, які мають рекламну продукцію від алкогольного виробника або хотіли б отримати мать на 77% більше шансів почати пити на рік пізніше.

Отже, реклама алкоголю впливає на потенційних споживачів, особливо на неповнолітніх, а також провокує тих, хто вже вживає алкоголь, продовжувати.

Підтвердженням тому, що реклама є дієвим інструментом із залучення споживачів є нарікання самих виробників, які говорять про падіння прибутків. Показово, що  в липні-грудні 2015 р. виробництво пива в Україні скоротилося на 164 млн літрів, або на 15% у порівнянні з липнем-груднем 2014 року. Ставки акцизу на пиво в обидва періоди були однаковими, фактор окупації частини території також майже не мав впливу. Дані по реалізації розраховано опосередковано - по надходженням від акцизів на пиво (вітчизняне + імпортне). За зазначений період надходження (тобто і реалізація, бо ставки акцизу не змінилися) скоротилися на 17%, це означає, що реалізація зменшилася приблизно на 200 млн літрів. А це для нас з вами означає, що за 6 місяців хтось не почав пити, а хтось кинув. З точки зору захисту громадського здоров'я ця інформація є позитивною.

Міфи лобістів та факти

Повернення реклами в першу чергу вигідне медіабізнесу, великим компаніям-виробникам та окремим зацікавленим народним депутатам, які активно лобіюють це питання у Верховній Раді,  просуваючи свої законопроекти.

Заради справедливості зазначимо, що крафтовим пивоварам не потрібна реклама на радіо чи телебаченні, бо ж вони не мають на це коштів. Реклама вигідна великим компаніям-виробникам, які готові витрачати мільйони, адже знають, заради чого вони це роблять. Мільйонні витрати на рекламу – мільярдні прибутки. І якщо вже говорити про броварні, то дозволяти рекламу великим виробникам – ставити пивний бізнес в нерівні умови. Неможливість рекламуватися змусить великі компанії змагатися за клієнтів якістю.

Лобісти говорять, що хочуть привести закон «Про рекламу» у відповідність до Європейської конвенції з транскордонного телебачення. Проте юристи Інституту Медіа Права підготували юридичний висновок, в якому показали, що це маніпуляція. Зокрема, жодне з положень Конвенції не заважає сторонам застосовувати суворіші й детальніші правила порівняно з тими, які передбачені в цій Конвенції, до програмних послуг, що транслює телемовник, який підпадає під юрисдикцію цієї держави. Тобто, Конвенція безпосередньо не регулює відносини щодо здійснення мовлення національними теле- і радіоканалами. Більше того, подібна норма щодо суворіших обмежень поширюється і на іноземні програми, що ретранслюються на нашу територію, оскільки при ратифікації Конвенції Україна зробила застереження, яким залишила за собою право обмежувати на своїй території ретрансляцію програм, що містять рекламу алкогольних напоїв, у частині, що не відповідає національному законодавству.

Прихильники повернення реклами також стверджують, що тепер не можна транслювати міжнародні змагання, де спонсором є алкогольні чи пивні бренди. Проте юристи зазначають, що трансляція міжнародних спортивних заходів, де є реклама чи назва алкогольного бренду, не забороняється, оскільки підпадає під визначення спонсорства, яке у нас дозволено 24 години на добу. До того ж, якщо народні депутати так переживають, що не зможуть дивитися міжнародні спортивні програми, нехай доопрацюють законопроект та випишуть дозвіл на рекламу та спонсорство спеціально для трансляції міжнародних спортивних заходів. Формулювання можна взяти зі статті 14 ЗУ «Про суспільне мовлення», там цей дозвіл прописаний окремо. Чи, можливо, справа зовсім не у трансляції міжнародних спортивних заходів?

Отже, депутати мають пам’ятати, що здоров’я громадян не може бути розмінною монетою в підтримці приватного бізнесу.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.