8 грудня 2016, четвер

Перспективи Балтійсько-Чорноморської дуги

коментувати
Та чи потрібно це Україні?

На тему Балтійсько-Чорноморської дуги є багато думок. Підсумовуючи практичний досвід, можна прийти до висновку, що таке утворення лише на політичній основі практично неможливо організувати – з ним не погоджуються як на сході, так і на заході нашого материка. Тоді як об’єднання задля виконання конкретних завдань не викликає видимого спротиву.

Задум намагалися наповнити конкретним змістом (актуальними проектами) у 2007 – 2008- роках за ініціативою тодішніх президентів України і Польщі, проробляючи ідею Каспійсько-Чорноморсько-Балтійського енерготранзитного простору. Пізніше цей проект підтримали всі Балтійські країни, Азербайджан і Грузія. Проявили інтерес Туреччина, Румунія та ЄК.

Ініціатори виходили з таких передумов: в ЄС формується єдиний енергетичний простір, що передбачає взаємну доповнюваність національних енергетичних стратегій, прозорій конкуренції та диверсифікації ресурсних баз і маршрутів транспортування енергоресурсів; збільшується стратегічна зацікавленість в створенні надійних механізмів гарантування енергетичної безпеки на національному і регіональному рівнях; зростає необхідність мінімізувати різні ризики, включаючи природні, техногенні, політичні, воєнні і терористичні; зростає зацікавлення західних країн в розширенні доступу до ресурсів Каспійсько-Чорноморського регіону; розвивається взаємовигідне співробітництво країн Каспійсько-Чорноморського регіону; зростають вимоги по забезпеченню безпеки і надійності поставок і транзиту енергоносіїв.

Найновіша ініціатива щодо Балтійсько-Чорноморської дуги була висловлена Президентом Польщі Анджеєм Дудою влітку минулого року

В результаті численних і довготривалих переговорів, були сформульовані складові мети Простору: сприяння формуванню єдиного енергетичного простору у відповідності з положеннями і духом Енергетичної хартії та інших галузевих міжнародних документів; систематизація міжнародної взаємодії, ініційованих на енергетичних самітах у Кракові, Києві, Вільнюсі, Баку в 2007-2008 рр; оптимізація умов реалізації спільних проектів; підвищення комерційної привабливості транзитних маршрутів; оптимізація балансу інтересів між постачальниками, споживачами і транзитерами енергоресурсів; мінімізація політичних та інших ризиків на енерготранзитних маршрутах.

Крім цього були узгоджені і запропоновані для прийняття рішень такі міжнародні механізми та інструменти: центр метрології нафт, нафтопродуктів, природного і зрідженого газу; спільний координаційний та логістичний центр;  агентство економічної та інвестиційної експертизи; Каспійсько-Чорноморсько-Балтійський банк/фонд; Каспійсько-Чорноморсько-Балтійська енерготранзитна страхова компанія; асоціація нафтотранспортних операторів; асоціація газотранспортних операторів; об’єднана система гарантування безпеки енерготранзиту та навколишнього середовища.

На жаль, згаданий проект не був реалізований. Зараз довго можна аналізувати чому це сталося, але все це вже буде контпродуктивним. Краще тепер до проекту повернутися, оновити, в разі необхідності – доповнити (змінити) і реалізувати.

Найновіша ініціатива щодо Балтійсько-Чорноморської дуги була висловлена Президентом Польщі Анджеєм Дудою влітку минулого року. Крім цього, серед іншого, звертає на себе увагу його ініціатива щодо участі представника Польщі у переговорах у зв’язку з агресією РФ на Україні.

Враховуючи те, що РФ вже не перший раз погрожує нам і світові застосувати ядерну зброю, було б логічно тепер вийти зі спільною українсько-польською міжнародною ініціативою об’єднання науково-технічних зусиль для розробки методу нейтралізації ядерної зброї. Очевидно, що зараз в першу чергу йдеться про нейтралізацію російської ядерної зброї. Але у перспективі така розробка могла би бути застосована для нейтралізації будь-якої ядерної зброї. У цьому контексті було б доцільно вивчити і застосувати корисні напрацювання ядерних проектів, реалізованих у світі, починаючи з 40-х років минулого століття до цього часу. А також напрацювання щодо розміщення, утримання, засобів управління, засобів доставки ядерної зброї тощо.

Очевидно, що така ініціатива може бути народжена в результаті віртуозної непублічної  дипломатичної пробки із зацікавленими сторонами. Майже нема сумніву у тому, що співавторами такої ініціативи, крім України і Польщі, будуть усі або більшість країн, задіяних у формуванні згаданого енерготранзитного простору (КЧБП). А також США і ЄС та інші країни і об’єднання. Звичайно, що все це може наступити після відповідної дипломатичної роботи.

Цікаво, що згадані передумови щодо енергетичної безпеки легко сформулювати, заміняючи термін «енергетична безпека» на «ядерна безпека». Тобто, нейтралізація ядерної зброї є актуальною і для регіону, і для Європи, і для віту загалом.

Чи потрібно це Україні? Так: негативних сторін практично нема, а співпраця України, Польщі, Балтійських і Кавказьких держав лише укріплює Каспійсько-Чорноморсько-Балтійський безпековий союз, який автоматично стає політичним об’єднанням. А ще було б дуже добре, якщо його підтримали б ЄС, США, Канада та інші країни.

Авторитет нашої держави на світовій арені при ініціюванні і реалізації такого проекту тільки би виграв.

Чи потрібно це науковцям? Так: науковці і технічний потенціал згаданих країн – потенційних ініціаторів об’єднання тепер часто відчувають себе малопотрібними. А у випаду реалізації згаданого проекту їх відчуття потрібності своїм державам і світу стало би визначальним. Окрім суб’єктивної участі розвинутих західних країн, відкрилася б нова можливість фінансування проекту, в тому числі – за рахунок фінансової підтримки зацікавлених країн і об’єднань.  

Крім цього, у такий спосіб можна частково вирішити питання кадрової політики і багаторічного, всупереч законодавству, недофінансування української науки.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.