19 серпня 2017, субота

Чому Путін, Олланд та Меркель спілкувалися без Порошенко

коментувати
Україна стала суб'єктом світової політики

Україна стала суб'єктом світової політики

Чи не вперше за всю нашу історію, включаючи часи УНР і ЗУНР, нашу державу навіть формально ніхто не запитав

Вчора, 29 серпня 2015 року відбулася знакова подія, яка може увійти в історію і яка залишилася майже не поміченою в ЗМІ: федеральний канцлер Німеччини Ангела Меркель, президент Франції Франсуа Оланд і президент Росії Володимир Путін розмовляли по телефону про Україну... без України.

Треба сподіватися, що все до дрібниць погоджено з офіційним Києвом з його ініціативи у Берліні 24 серпня під час таємних бесід перших осіб Німеччини, Франції та України. Бо інакше у зовнішньому світі ми сприймаємося не найкращим чином: зокрема, чи не вперше за всю нашу історію, включаючи часи УНР і ЗУНР, нашу державу навіть формально ніхто не запитав. Не запитали українців про наші бажання, згоду на чергову зустріч у нормандському форматі, готовність, місце наступної зустрічі тощо. Грубо кажучи, проігнорували, як неповноцінну державу.

За кордоном саме так сприймають ситуацію і вже твердять про історичний факт, який полягає в тому, що Україна наприкінці серпня 2015 р стала об’єктом міжнародних відносин – нашу долю вирішують без нас інші суб’єкти за участю все того ж Кремля. І, крім всього, стверджується, що, мабуть, не випадково саме в суботу 29.08.15 (коли відбулася згадана бесіда) суттєво (навіть рекордно) зменшилася активність антиукраїнських сил в Донбасі – імперська традиція подібним чином відзначати черговий успіх своєї політики.

Нас проігнорували, як неповноцінну державу

Прикро констатувати, але все до цього йшло. Здебільшого Кремлем застосовано перевірені методи – брехню, кровопролиття, підкуп та залякування. Наприклад, навіть не напружувались для того, аби придумати щось нове. А для чого? Спрацьовує стара радянська калька 37–38 років - «ворогом народу» стає кожен, хто не  погоджувався з лінією партії, або навіть якщо такої дотримувався, але був призначений «агентом иностранных спецслужб». Пізніше було сумнозвісне «Солженицына не читал, но осуждаю». Тепер, правда, застосовано вдосконалений підхід: в Україні призначають лише агентів Путіна, а не багатьох держав. Але антиукраїнська суть від цього не змінилася.

Серед багатьох антиукраїнських заходів наразі виділяються два: втрата нашою державою суб’єктності та зміни до Конституції України. І в тому, і в іншому випадках виграє Кремль. І вже звичний атрибут – якийсь розкол (чи то суспільства, чи держави, чи партії тощо). Водночас ніхто не каже, як Україні поступати правильно.

Щодо конституційних змін варто визнати, що і прихильників, і противників в українському суспільстві є приблизно однакова кількість. І не рахуватися з тими чи іншими не можна. Слід пам’ятати, що неврахування їх – це особливість імперії, зокрема СРСР. Навіть якщо один законослухняний громадянин України з чимось не згоден, його не можна ігнорувати. Принаймні треба його запитати, наприклад на референдумі. Так роблять в демократичних країнах. І навпаки (так, як цього разу у нас) – в авторитарних державах, зокрема, Азії і Африки.

До речі, діюча Конституція України не перешкоджає зробити децентралізацію влади, наприклад так, як це у 2005-му пропонував віце-прем’єр-міністр Роман Безсмертний за дорученням тодішнього президента України. Може, вивчити, врахувати промахи, не вигадувати велосипеда і запровадити, зайвий раз нікого не напружуючи?


Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.