9 грудня 2016, п'ятниця

Вигнати Порошенка замало

коментувати
Що робити? Думаю, багато хто поставив собі це питання після публікації розслідування про створення Петром Порошенком офшорної компанії на Віргінських островах. То що ж?

Найгірше для мене в цій історії — реакція самого президента. Мовляв, я нічого не порушив. Петро Порошенко з хрускотом розтоптує залишки надії на те, що він почне виправлятися хоча б під тиском громадської думки. Що ж тепер робити? Всоте констатувати, що Порошенко йде шляхом Януковича? Не бачу в цьому великого сенсу.

Як створити добропорядну державу? Перетворити країну зі злодійкуватої на сервісну? Чому українці двічі виходили на Майдан, але кожен раз згодом клептократи повертали собі владу?

Головна технологія їхнього виграшу і нашого програшу пов'язана з необмеженим впливом олігархів. Монополізація великих секторів економіки — лише частина проблеми. В їхніх руках — центральні телеканали. І найважливіше — вплив на більшість політичних сил. Наприклад, 16 лютого саме олігархічний консенсус Ріната Ахметова, Дмитра Фірташа та Ігоря Коломойського за згодою Порошенка врятував уряд Арсенія Яценюка від відставки. Якби вони тоді не заборонили своїм депутатам голосувати, ми отримали б шанс створити добропорядний уряд на чолі з незалежним прем'єром. Але у вирішальний момент олігархи вже вкотре залишили Україну в тенетах клептократії. І серіал про створення нової коаліції, як і уряду технократів,— просто спосіб відволікти засмучених громадян. Парламентсько-урядова коаліція не стане новою на чолі зі старими клептократами.

Але що все‑таки робити? Вчитися на власних помилках. Ми вигнали попереднього президента, але поки що не зачепили жодного олігарха. Успішно експлуатуючи тему недоторканності приватної власності, вони тримають країну в джунглях безправ'я. З допомогою цензури у ЗМІ та інвестицій у рекламу на національних виборах олігархи часто проводять потрібних їм кандидатів, усуваючи їхніх конкурентів або створюючи клонів, які імітують конкуренцію.

Для мене показовою стала історія про обрання Порошенка на пост президента, озвучена Фірташем на суді у Відні перед загрозою екстрадиції в США. Тоді Фірташ розповів про переговори з Порошенком і Віталієм Кличком напередодні виборів, призначених після вигнання Януковича Євромайданом. "Головне, що ми отримали те, чого хотіли: Порошенко — президент, Кличко став мером",— підбив результат тих зустрічей олігарх.

Також важливо запитати себе: а наскільки українськими є олігархи? І йдеться не про національність. На початку цієї війни я був неприємно вражений пасивністю більшості олігархів у протидії російській агресії. Здавалося б, вони першими повинні були боротися проти Володимира Путіна, який в Росії знищив чи підпорядкував всіх олігархів. Але за фактом його вторгненню в Україну протидіяв тільки Коломойський. Інші в кращому разі вибрали нейтралітет або відверто допомагали, як Ахметов.

Для пояснення цього феномена, очевидно, варто задуматися: а як з'явилася більшість наших олігархів? Через посередництво в контрактах з РФ, перш за все — газових. Це вкрай специфічний бізнес, де немає випадкових людей, і який у самій Росії сконцентрований у руках довірених людей того ж Путіна. І Фірташ з історією про RosUkrEnergo є блискучим прикладом цієї схеми.

Найгірше для мене в цій історії — реакція самого президента

Вважаю, Порошенко повинен піти у відставку. Сприяння вищій корупції, що продовжує знищувати економіку під час війни за незалежність, неприпустимо для президента.

Але самі собою дострокові вибори нового глави держави, як і парламенту, не розв'яжуть проблем. Повторюся, ми вже виганяли президента, але українська клептократія тим часом не постраждала. У складній ситуації олігархи просто куплять виборців, як це, наприклад, сталося у Кривому Розі. Юрій Вілкул роздав по 500 грн 160 тис. городян і отримав 120 тис. нових голосів. Такі "вибори" нас не врятують.

Суспільству потрібен чіткий план позбавлення клептократів сили і створення максимальної кількості можливостей для приходу до влади добропорядних громадян. Разом з авторами перших законів про люстрацію ми зареєстрували новий проект, що вимагає перевірок всіх кандидатів у президенти і членів парламенту на відповідність закону Про очищення влади. Зокрема, здатності пояснити своє майно. Ще одна ідея: перехід до обрання нового парламенту за системою відкритих списків партій з відмовою виборів в округах, де технології гречки змінилися непереможними технологіями прямого підкупу.

Якщо нам не уникнути нової революції, то вона повинна стати тією, яка остаточно змінить старі правила в державі.

Колонка опублікована в журналі Новое Время від 8 квітня 2016 року. Републікування повної версії тексту заборонене

Більше думок тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.