10 грудня 2016, субота

Якою буде Третя світова війна

коментувати
Тотальна війна, що йде на різних фронтах – від інтернету та фондового ринку до космічного простору

Сер Александр Річард Ширрефф, генерал і колишній заступник верховного головнокомандувача об'єднаних сил НАТО в Європі, у своїй новій книзі описує потенційний сценарій розгортання повномасштабної війни з Росією.

Звісно, «2017: Війна з Росією» – твір художньої літератури. Проте, в ньому міститься цілком правдоподібний інцидент, який вигаданий президент Росії використовує як привід для початку війни з НАТО. РФ швидко розширює військові цілі, вторгшись до країн Балтії, які є членами НАТО, з чого і починається світова війна. У коментарі BBC Radio 4, автор зазначив, що такий конфлікт «цілком правдоподібний».

Факти чи вигадка

Не хочу вдаватися до подробиць написаного (це хороша і достовірна книга, нехай і похмура), але головний політичний посил генерала – чітко висловлений у передмові – полягає в тому, що вихолощення оборонних потужностей Заходу, а також його небажання і нездатність протистояти Росії роблять війну ще більш вірогідною. Чи є достовірною така оцінка нинішніх реалій?

Роман Ширреффа нагадує Полювання за Червоним Жовтнем Тома Кленсі та прекрасну книгу генерала Джона Гакетта під назвою Третя світова війна: Серпень 1985. Останній роман написаний у розпал Холодної війни. Автор веде розповідь нібито з майбутнього, згадуючи подробиці зародження і подальшого розгортання повномасштабної війни між НАТО і країнами Варшавського договору.

Росія може чинити менш витратний політичний тиск, просто відключивши подачу газу

Однак книга Ширреффа набагато більш політизована і критикує скорочення військових витрат членів НАТО, а також його небажання і нездатність протистояти російській загрозі. Коли читаєш книгу, аргументи автора здаються переконливими, але після аналізу все виглядає дещо в іншому світлі.

Сценарій Ширреффа виходить з того, що на чолі Росії стоїть президент, у якого немає іншого способу досягнення політичних цілей, крім військової сили, або він - «ірраціональний актор» на кшталт північнокорейського лідера Кім Чен Ина. Ні перше, ні друге не здається мені переконливим.

Росія, без сумнівну, постраждала від глобального спаду цін на енергоносії та економічних санкцій, запроваджених після анексії Криму, однак ступінь взаємозалежності, зокрема, енергетичної залежності Західної Європи від Росії, досить значний.

Безпека взаємозалежності

Наприклад, газопровід Північний потік пролягає по дну Балтійського моря від Росії до Німеччини, і поставки по цьому каналу покривають значну частину потреб Західної Європи (38,7%, за даними ЄС). Тим часом, Росії вкрай важливі доходи від продажу газу через цей трубопровід. Відповідно, обидві сторони цієї гіпотетичної війни сильно пов'язані між собою економічно. Іншими словами, РФ може чинити набагато більший і менш витратни політичний тиск, просто відключивши подачу газу: навіщо вдаватися до більш ризикованого варіанту з війною?

Чи можна вважати Путіна ірраціональним? Зважаючи на аналіз дій російського президента, можна припустити, що він цілком раціональний. Головний пріоритет Путіна – потреби його країни. Судячи з усього, він грає в довгу гру.

З точки зору Росії, особливо її європейської частини, країна опинилася затиснута супротивниками. Все більше і більше сусідів РФ підпадають під вплив США, Заходу і НАТО. Туреччина, розташована на південь від Росії, приєднувалася до Північноатлантичного альянсу в 1952 році. З моменту закінчення Холодної війни багато колишні російських союзників з числа членів Варшавського договору теж приєдналися до альянсу: Польща, Чехія, Словаччина, Румунія, Болгарія і країни Балтії. Багато росіян хочуть, щоб їхній лідер завдав удару у відповідь.

У Росії завжди поважали сильного лідера, і у нинішнього глави Кремля такий рівень популярності (не менше 80%), про який західні політики можуть тільки мріяти. Брязкання зброєю, безумовно, підтверджує імідж сильного лідера, але навіщо ризикувати всім, зробивши найавантюрніший у міжнародній політиці маневр – розв'язавши війну?

Скорочення витрат західних країн на оборону і небажання балансувати на грані війни, безумовно, в інтересах Путіна. Прагнення відставного генерала, автора книги, змінити нинішні тенденції цілком зрозуміле. Але чи стане війна в такому разі більш вірогідною? Найпевніше, ні – хоча незначна можливість завжди лишається.

Третя світова війна

Якщо уявити, що війна з Росією все-таки почалася, як би вона виглядала? Великомасштабна конвенціональна війна великих армій із застосуванням танків і прямої підтримки з повітря – застаріла і малоймовірна концепція.

В обох сторін у розпорядженні значні ресурси, але військовий потенціал НАТО все-таки перевищує військовий потенціал Росії. Загальна кількість військовослужбовців альянсу становить 3,6 млн, Росії – 800 тис. У НАТО в наявності 7,5 тис. танків, у РФ - 2,750. У НАТО 5,9 тис. бойових літаків, у Росії - 1,571. Разом з тим, це лише грубі цифри. Сили НАТО розгорнуті по всьому світу, вони більш розкидані, ніж російська армія. Навіть визнаючи, що РФ могла б домогтися тимчасової військової переваги, скажімо, в Балтиці, ніхто не береться відповісти, як довго вона зможе її утримувати і якою ціною. До того ж сьогоднішні армії набагато більше покладаються на технології, ніж у ХХ столітті. Таким чином, ймовірність боїв у стилі Курської битви вкрай невисока.

Втім, дальність дії ракет та артилерії, що постійно збільшується, можливості сучасних високоточних боєприпасів, широке використання систем спостереження (з космосу, з допомогою безпілотних літальних апаратів, а також через досить складне електронне підслуховування) зробить сучасне поле бою вкрай небезпечним і руйнівним – досить подивитися на результати нещодавніх конфліктів, починаючи з Грозного і закінчуючи Алеппо.

Отже, армії та окремі битви можуть бути меншими за масштабом, але число загиблих, втрати армій і здатність обох сторін знести все на своєму шляху призведе до того, що охоплення конфлікту буде набагато більшим, ніж за часів Другої світової війни. І на відновлення теж піде набагато більше часу.

У цьому конфлікті термін «поле битви» буде досить недоречним: війна, де використовуються кораблі, підводні човни і літаки воістину глобального охоплення, дійсно буде світовою. Мало хто зверне увагу на різницю між військовими і цивільними цілями: це буде справді війна між народами.

Не тільки земля буде втягнута у війну – космічний простір і кіберпростір стануть вельми спірними аренами. Обидві сторони будуть прагнути порушити всі аспекти нормального життя противника, адже війна охопить одночасно політику, інфраструктуру, інформацію і комерцію.

Незважаючи на попередження Ширреффа, жахливий сценарій початку ядерної війни вкрай малоймовірний, адже жодна зі сторін не хотіла б спровокувати руйнування такого масштабу. Хімічна та біологічна зброя також будуть використовуватися (якщо взагалі будуть) на обмеженому просторі і в обмежених обсягах.

Але це не означає, що масштаб руйнувань буде меншим. Оскільки це буде тотальна війна, що йде на різних фронтах – від інтернету та фондового ринку до космічного простору.

Таким чином, генерал написав відмінний і переконливий роман. У ньому дійсно міститься кілька розумних аргументів на користь більш агресивної зовнішньої політики і підвищення витрат на оборону. Однак вважати російське керівництво виключно агресивним та ірраціональним наївно і недалекоглядно. Зрештою, коли йдеться про нову світову війну, обом сторонам є, що втрачати.

The Conversation

Переклад НВ

Вперше опубліковано на The Conversation. Републікування повної версії тексту заборонене.

Більше точок зору тут

ПІДПИШІТЬСЯ НА РОЗСИЛКУ ПОГЛЯДIВ   Йєн Шилдс   ТА ЧИТАЙТЕ ТЕКСТИ ОБРАНИХ АВТОРІВ КОЖНОГО ВЕЧОРА О 21:00
     
Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її курсором та натисніть Ctrl+Enter

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.