6 грудня 2016, вівторок

Слабаки чи мачо. Кремлю доведеться платити за кураж

коментувати
Ослаблення Заходу підштовхнуло неліберальних лідерів ризикнути перевірити, наскільки міцні нерви і м'язи у ворожої їм спільноти

Джозеф Най, автор відомої концепції "soft power", з тривогою пише про те, що авторитаризм підкорює світ. І найбільш успішними і агресивними мачо, на його погляд, є Путін, Сі Цзіньпін і Ердоган. До яких, каже Най, цілком може приєднатися "американський Муссоліні"- Трамп.

Дійсно, замість очікуваної нової хвилі демократизації на сцену вийшов Анти-ліберальний Інтернаціонал, у другій шерензі якого крокують (ось вже іронія) і деякі європейські лідери. Угорський прем'єр Орбан давно і успішно здав іспит по авторитаризму.

Причому російський президент грає роль спецназу в цій коаліції, намагаючись визначити, де "червона риса", за яку Захід не дозволить перейти. І часто виявляється, що ця риса двозначна або розмита. За Путіним з оглядкою йде більш обачний китайський лідер, який поки напружує м'язи в Південно-Китайському морі; але він явно готовий до більш ризикованої гри. А ось Ердоган зовсім знахабнів, ризикнувши шантажувати Меркель і вимагати від неї голову німецького журналіста, котрий висміяв його.

Вихід когорти мачо на авансцену цілком очікуваний - в політиці не буває порожнечі. Ослаблення Заходу стало запрошенням для неліберальних лідерів ризикнути перевірити, наскільки міцні нерви і м'язи у ворожого їм співтовариства.

Цивілізації, які не можуть відповісти, вмирають. Захід не готовий померти

І знову іронія в тому, що Захід почав втрачати драйв після перемоги над своїм ворогом і опонентом - СРСР і комунізмом. Епоха безтурботності і відмови від ідеології, віра в прагматизм і автоматизм прогресу деморалізували західну еліту і породили покоління лідерів-операторів, здатних натискати кнопки і грати в ситуативну політику. Але не готових до нових викликів, а тим більше до управління в період кризи.

Епоха Аденауера та де Голля, Тетчер, Міттерана і Рейгана змінилася епохою сірих мишей. І якщо хто і згадає Кемерона, Саркозі та Олланда, то як приклад анти-лідерства. А хто згадає лідерів ЄС, які підбираються за принципом відсутності лідерських якостей? На полі залишилася одна Меркель, яка на своїх плечах тримає Європу і ще підміняє Обаму, у якого немає бажання займатися великою політикою.

Звичайно, мачо не могли уникнути спокуси заповнити паузу. І ось тут стався облом. Вони сподівалися на занепад Заходу. Замість цього вони розбудили Захід, впорснувши адреналін в ліниве тіло ліберальної системи.

Західне суспільство почало пошук своєї формули сильного лідерства. Як попереджав старий Тойнбі, кожен виклик породжує відповідь. Цивілізації, які не можуть відповісти, вмирають. Захід не готовий померти. А тому мачо допустили стратегічну помилку. Вони запустили закон ненавмисних наслідків.

Правда, поки ліберальний світ готує перезмінку, можна покомизитися. Але за кураж доведеться платити. Росія вже платить.

Текст публікується з дозволу автора.

Оригінал

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.