7 грудня 2016, середа

Чому не можна поступатися Путіну. П'ять причин

коментувати
Здача України тільки посилить імперські апетити РФ

Настав час обговорити наслідки підходу умиротворення Кремля. По-перше, на даний момент Росія вже двічі створила прецедент насильницької зміни кордонів – в Грузії та в Україні. Той факт, що деякі сили на Заході готові змиритися з цими змінами, може спонукати до таких дій не тільки в Євразії і Східній Європі, але і в інших частинах світу, і в підсумку привести до руйнування вже і так крихкої системи міжнародних відносин.

По-друге, будь-які спроби зупинити експансіонізм Кремля, дозволивши Україні знову потрапити в зону впливу Москви, тільки посилять мілітаристський та експансіоністський сегменти російського істеблішменту, провокуючи їх вплутуватися в нові авантюри, а також завдасть удару по силам, які шукають способи примиритися із Заходом.

По-третє, намагання примусити Україну погодитися прийняти обмежений суверенітет не тільки позбавлять будь-який уряд будь-якої легітимності; вони також кинуть країну в стан громадянського протистояння та хаосу, які можуть призвести до розвалу української держави та нове вторгнення з боку її північного сусіда. Цей факт настільки очевидний, що політика умиротворення виглядає як спроба – свідома чи ні – створити в регіоні зону постійної напруги.

По-четверте, згода на повернення до політики сфер інтересів і, відповідно, підбадьорення неоімперських амбіцій певних сегментів російських еліт заблокує вихід Росії з персоналізованої, імперської системи влади та приведе до падіння популярності ідеї реформ в російському суспільстві. Цей шлях не тільки призведе до перетворення Росії в державу-ізгоя; він також дискредитує ліберальну альтернативу і прозахідні погляди в РФ.

По-п'яте, підхід умиротворення Росії не тільки демонструє готовність Заходу піддаватися на тиск і політичний шантаж; він також показує його подвійні стандарти і тенденцію укладати сумнівні операції та йти на розміни, які дискредитують ліберальні демократії.

Політика умиротворення показує подвійні стандарти Заходу

Підхід заспокоєння – не єдине, що пропонують західні експерти. Майкл Макфол, директор Інституту міжнародних досліджень Фрімана-Спогли та старший науковий співробітник Інституту Гувера, дає Заходу і Сполученим Штатам зовсім іншу пораду: «Сполучені Штати та їхні західні союзники повинні скористатися тим, що Путін перемкнув увагу на Сирію, та посилити підтримку України. В обмін на прогрес у сфері економічних реформ, а особливо антикорупційних заходів ми можемо запропонувати велику фінансову допомогу для інфраструктурних та соціальних програм. І зараз настав час посилити українську армію, надавши їй додаткові тренування та оборонні озброєння». Побачимо, до якої з порад прислухаються західні лідери.

Звіт Chatham House «Російський виклик», виданий у червні 2015 року, також можна розглядати як антитезу до підходу прагматиків. Його головною метою було запропонувати аналітичну основу для аналізу нової конфронтації між Росією та Заходом, а також обговорення «стратегії виходу» на основі певних принципів.

У першу чергу під цим мається на увазі, що жодна держава не повинна мати сфер, в яких вона користувалася б винятковими привілеями. «Ми більше не живемо в ХІХ столітті, коли можна було малювати на карті «зони безпеки», а до людей ставитися, як до меблів. Якщо ми віддамо Україну – а як інакше це назвати, як не зрадою? – і незабаром Молдова і Грузія приєднаються до країн Європи, які не відчувають до залишків Заходу ні любові, ні поваги», - сказано в звіті Chatham House.

Автори рекомендують: зусилля «щодо перешкоджання тиску Росії на її європейських сусідів», але при цьому збереження лазівки для «відновлення контакту», хоча, як сказано в доповіді, за Путіна таке поновлення малоймовірне. Також пропонуються зусилля з відновлення цілісності європейської системи безпеки, «реконструкція України; продовження санкцій проти РФ, поки питання територіальної цілісності України не буде вирішене; відновлення статусу НАТО як сили, яка протистоїть російській агресії».

Автори попереджають, що Захід не повинен повертатися до бізнес-підходу у відносинах з Росією, і що Володимира Путіна не можна вмиротворювати зі страху, що його наступник може виявитися ще гіршим. Chatham House пішов набагато далі, ніж інші аналітичні центри, у визначенні нової західної стратегії відносно Росії, при цьому відмовившись від політики умиротворення.

Продовження колонки Лілії Шевцової буде опубліковано в розділі «Думки». Слідкуйте за оновленнями

Переклад НВ

Новое время володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію Лілії Шевцової. Републікування повної версії тексту заборонене.

Оригінал опублікований на The American Interest

Більше думок тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.