2 грудня 2016, п'ятниця

Адвокатська монополія: закон як дишло

коментувати
Для того, аби «адвокатська монополія» принесла користь суспільству і кожній людині, адвокатурі слід змінитися та якісно вирости

Деякі зміни до Конституції в частині правосуддя викликали неоднозначну та, здебільшого, критичну реакцію в суспільстві та юридичних колах. Однією з таких новацій стала норма про так звану «монополію адвокатів» на представництво інтересів у суді.

Звучить вона так: «Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення». Відповідна стаття Конституції має набрати чинності, швидше за все, з вересня 2016 року.

Очевидно, сьогодні українська адвокатура поки не готова «перетравити» свій якісний перехід в статус монополіста та потребує докорінного реформування, як і решта елементів правозахисної системи, насамперед, суди та, звичайно, прокуратура. Навіть самі адвокати висловлюються критично стосовно введення такої «монополії» або ж, щонайменше, зазначають, що це не слід робити на рівні Основного Закону. Проте Верховна Рада все одно ухвалила зміни, які вплинуть на формування правозахисного середовища та захист прав і інтересів громадян, а, отже, потенційно зачіпатимуть кожного.

У світі «монополія адвокатів» на представництво інтересів в судах існує досить давно, як правило, в країнах «сталих демократій» Європи та світу. Саме виникнення адвокатури як професії історично було зумовлене необхідністю виокремлення певної частини юристів, кваліфікація яких вважалася достатньою для здійснення професійного захисту особи в суді. Якщо ж говорити про Україну, це - новація для вітчизняного права, як і для права країн пострадянського простору. Пікантності додає те, що «монополія» є конституційною, чого немає в інших країнах, навіть найрозвиненіших.

За бажанням, людина може сама себе захищати в суді

Положення Основного Закону - норми прямої дії, які від дня набуття чинності зроблять неконституційними низку положень інших законів, що стосуються адвокатури та її діяльності. Отже, існують неабиякі ризики, яким слід запобігти на рівні вдосконалення спеціального законодавства про адвокатуру.

Норми, щодо яких висловлюються застереження, можна умовно поділити на дві групи: для громадян в цілому, та для самих адвокатів.

Негативним наслідком введення в дію «адвокатської монополії» для громадян може стати здорожчання вартості захисту прав в суді. Адже послуги адвокатів можуть бути вищими, ніж послуги юристів без адвокатської ліцензії.

Одразу слід розвіяти головний міф про те, що особа стає обмеженою в праві захищати себе сама. Ні. Як і раніше, кожен матиме право особисто захищати свої інтереси в суді, оскільки в даній нормі Конституції прямо написано «представництво іншої особи в суді». Отже, обмеження стосується всіх «неадвокатів» лише в тому випадку, коли йдеться про представництво інтересів інших осіб.

За бажанням, людина може сама себе захищати в суді. У тих випадках, коли закон вимагає, щоб у певній категорії справ інтереси представляв виключно адвокат, його послуги мають бути безкоштовними (за рахунок держави), інакше будуть порушені інші основоположні права людини, гарантовані і Конституцією, і міжнародними зобов’язаннями України.

В умовах «адвокатської монополії» залишається відкритим питання, чи вистачить адвокатів для забезпечення представництва інтересів осіб у всіх судових справах, і чи не призведе це, зокрема, до «корпоративної змови» адвокатів у ціноутворенні. Адже, приміром, у Німеччині розмір вартості послуг адвокатів переважно рекомендаційно внормований самою адвокатською спільнотою, що є певним запобіжником як «накручування» вартості послуг, так і їх здешевлення і, відповідно, погіршення якості.

Українська адвокатура, не маючи ще досвіду самоврядування в неконкурентному середовищі, може певним чином зловживати своїм становищем при ціноутворенні. Цей ризик можна усунути, спростивши доступ до адвокатської професії, що дозволить юристам, які представляють інтереси в судах, стати адвокатами.

Є ще один варіант, як уникнути «дефіциту» адвокатів: можна встановити певний перелік категорій справ, в яких представництво адвокатом буде не обов’язковим (така можливість передбачена Конституцією): законом можуть бути визначені  винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Таким чином, для захисту інтересів осіб в суді «адвокатська монополія» несе певні ризики, проте їх можна уникнути, якщо правильно реалізувати застосування цього положення на законодавчому рівні.

Найбільш суттєвий ризик «монополії» для самих адвокатів. Тут є і загроза введення додаткових зборів та платежів, як від етапу складання іспитів та отримання свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, так і підтримання статусу – членських внесків, та плат за підвищення кваліфікації. Адвокатурі вже відомі небезпечні прецеденти, які нерідко викликали обурення, зокрема зі стягненням плати за всілякі сертифікати, свідоцтва, бланки та на інші цілі.

Крім того, ще більша небезпека є в механізмах набуття і позбавлення статусу адвоката та притягнення його до відповідальності, що може за певних умов стати засобом впливу на адвоката, зокрема, з метою тиску на його професійну позицію при представництві у суді в конкретній справі. Тут є і ризик тиску на адвоката через дисциплінарні органи в разі, якщо вони будуть мати надто широкі права.

Адвокатура може існувати та виконувати свою функцію виключно як незалежна інституція, що гарантовано Конституцією. Тому слід передбачити відсутність можливостей будь-яких впливів на адвоката, чого, на жаль, чинне законодавство не передбачає. Так, непоодинокими були випадки політично вмотивованого позбавлення адвокатів права на зайняття діяльністю, використання органів адвокатського самоврядування для забезпечення формування «в ручному режимі» таких органів, як зокрема Вища рада юстиції.

Як доступ до адвокатської професії, так і здійснення адвокатського самоврядування мають забезпечуватися у демократичний та відкритий спосіб. Неможливо допустити «монополії всередині монополії», а саме – диктаторських та авторитарних повноважень органів адвокатського самоврядування, узурпації влади в середині цих органів окремими групами.

Для того, щоб «адвокатська монополія» принесла користь суспільству і кожній людині, адвокатурі слід змінитися та якісно вирости. Це можливо лише на підставі нових принципів допуску до професії, відповідальності та здійснення самоврядних повноважень всередині адвокатури. Отже, настав час напрацювання якісного законодавства та його втілення в життя.

Головними змінами, які має принести нове законодавство про адвокатуру, мають бути:

  • забезпечення доступу до адвокатської професії юристів, які мають відповідний досвід роботи та здатні бути адвокатами за рівнем фахової підготовки;
  • встановлення переліку категорій справ, для представництва інтересів у яких адвокат не обов’язковий;
  • забезпечення рівних конкурентних умов для всіх адвокатів в процесі формування органів адвокатського самоврядування та дисциплінарних органів.

Лише якісне нове законодавство та істотні зміни в адвокатурі дозволять уникнути негативних наслідків від запровадження «адвокатської монополії» та покращити якість професійних послуг з представництва інтересів у судах.

Більше поглядів тут

ПІДПИШІТЬСЯ НА РОЗСИЛКУ ПОГЛЯДIВ   Тарас Шепель   ТА ЧИТАЙТЕ ТЕКСТИ ОБРАНИХ АВТОРІВ КОЖНОГО ВЕЧОРА О 21:00
     
Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її курсором та натисніть Ctrl+Enter

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.