24 вересня 2017, неділя

Дружба з Кремлем обійшлася в 510 тонн золота

коментувати
Іспанський девіз Nopasaran! Вони не пройдуть! дожив до наших днів завдяки золотому запасу Іспанії, відправленому в Москву під гарантії поставок зброї

80 років тому Іспанія мало не стала комуністичною. На виборах переміг Народний фронт – коаліція політсил, яких надихали книжки Маркса і Леніна. Військова аристократія повстала проти нової влади, і в країні спалахнула громадянська війна.

Довгі роки в СРСР про цей конфлікт говорили як про боротьбу добра зі злом. А участь в ньому радянських військових радянським же людям згодовували під виглядом безкорисливої допомоги класово рідним іспанцям. Такими їх робили, перш за все, лідери Народного фронту – дехто з них багато років регулярно відвідували конгреси комуністичного інтернаціоналу в Москві, привозячи звідти нові тлумачення комунізму.

По суті, це був видозмінений, хоча і комуністичний, але все таки «русскій мір». Десь тоді в бік кремлівських зірок стали дивитися одночасно із захопленням і зі страхом. Про що і сьогодні мріє офіційна Москва. Та, мабуть, і добра частина простих росіян.

У перші ж місяці війни Народний фронт звернувся до СРСР з проханням продати зброю. З Москви відповіли, мовляв, не можемо, бо ми у складі міжнародного комітету невтручання в іспанські справи. Та й противника Народного фронту, генерала Франко, підтримав Гітлер, з яким Кремль вже давно відпрацював союзницькі рукостискання.

Через який час ми дізнаємося, що взяла Москва з Луганська і Донецька? Вивезених до Ростова заводів навряд чи достатньо

Аж ось, розвідка доповідає в Москву, що прем'єр-міністр Ларго Кабальєро збирається зробити Сталіну пропозицію, в яку важко повірити навіть зараз. Всього через півтора місяці після того, як СРСР і Іспанія обмінялися першими послами, 15 жовтня уряд Народного фронту попросив Кремль взяти на зберігання національний золотий запас. Точніше 510 тонн з наявних 635.

У 20-х числах жовтня 7 800 ящиків із золотими зливками та монетами найвищої проби вивезли з Мадрида в Картахену, звідти на танкерах вантаж доставили в Одесу, а на початку листопада він лежав уже в підвалах Наркомату фінансів.

І та, і та сторони розуміли, що це ніяке не зберігання, а гарантія військових поставок. Що повернути золото буде важко, а швидше за все і неможливо. Що в підсумку так і вийде. «Не бачити іспанцям свого золота, як своїх вух», – сказав тоді Сталін на політбюро.

СРСР продавав іспанським побратимам усе – від літаків і танків до патронів і комплектуючих. Причому чергова відправка зброї починалася тільки після офіційної згоди Мадрида з розцінками. А вони в кілька разів перевищували звичайні. Так, у всякому разі, стверджують сучасні російські історики.

Москва брала гроші за спецкурси для іспанців, що проводилися в Союзі. Навіть за проїзд на фронт своїх «добровольців» – ідеологічно перевірених військових спеців і агентів НКВС. Останні, як прибули на місце, розгорнули спецоперацію з усунення опонентів сталінізму в Народному фронті. Чим абсолютно деморалізували армію, і Франко війну виграв. Тільки вбитими країна втратила 450 тис.

Поверталися чекісти на батьківщину на чолі численних іспанських біженців, найзапекліших сталіністів. Правда, в країні рад більшість з них очікувала далеко негероїчна доля – 90% «добровольців» і навіть дипломатів розстріляли, а багатьох іспанців зустрів ГУЛАГ. Хоча новий їх лідер Долорес Ібарурі – це їй приписують заклик – в Москві очолила компартію Іспанії у вигнанні. 

Звичайно, переможці – франкісти – булидалеко не ангелами. Та й чи бувають вони на війні? Особливо після знищеної Герніки, баскського містечка, яке не мало ніякого військового значення. Німецький люфтваффе просто відпрацював на ньому навчальне бомбардування.

Однак до Кремля вічне запитання – як можна настільки довго дурити свій народ? Він тоді зібрав для іспанців 264 млн. рублів. Відповідь проста – та от так!

Цей короткий екскурс ще й до того, що будь-яка військова допомога ніколи не буває безкоштовною. Про іспанське золото ми дізналися через багато років після того, як воно потрапило в Москву. Через який час ми дізнаємося, що взяла Москва з Луганська і Донецька? Вивезених до Ростова заводів навряд чи достатньо.

Як і в іспанську війну, зараз невідомо, скільки російських «добровольців» у Донбасі. І що їх чекає далі.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.