4 грудня 2016, неділя

Чому мені соромно за Польщу

коментувати
Центральна Європа відходить від демократії і повертається туди, де завжди була - у світ тиранії і диктаторства. До Східної Європи. Сумно і соромно

Польща не перестає мене дивувати. Франція і Німеччина - країни, де дійсно є мусульмани - не піднімають істерику і не говорять про колективну відповідальність, як фашисти, по відношенню до мусульман. А лише спокійно стоять на сторожі європейських цінностей і кажуть: не дамо себе розділити, не дозволимо поглумитися над тим, що є суттю Європи і що для нас є важливим: раціоналізм, свобода, відкритість.

У Польщі, де ісламу кіт наплакав (напевно, тому він настільки й демонізований), голова Міністерства зовнішніх справ з когорти партії влади («Права і Справедливості») Вітольд Ващиковський говорить про очманіле лівацтво. Тим часом, голова третьої партії в Сеймі Павло Кукіз заявляє про диких і кровожерливих лібералів. Публіцисти з правими поглядами підштовхують нас піти шляхом угорського прем'єра Віктора Орбана, в обійми Путіна, якого вони вважають рятівником Європи, християнства і взагалі мужика з яйцями.

Центральна Європа відходить від демократії, якої не розуміє, і повертається туди, де завжди була - у світ тиранії і диктаторства. До Східної Європи. Мені сумно і соромно.

Нас підштовхують в обійми Путіна, «рятівника» Європи, християнства і взагалі мужика з яйцями

Так, це війна, але війна з тим, що є крайнім: в ісламі - з фанатизмом, фундаменталізмом і тероризмом; на Заході (в широкому сенсі цього слова) - з істеричним націоналізмом, який веде до тиранії різних сортів.

Мене не хвилює емоційний шантаж кшталт «якщо не говориш з нами, націоналістами, в один голос, отже, хочеш ісламізації Європи». Не все так просто. Якби Європа захотіла позбутися мусульман (як?), їй довелося б вдаритися в справжній коричневий тоталітаризм, зіставний з самою невиразною ісламською мрією про єдине бородато-чадрове суспільство, де мислити інакше, ніж умма, рівнозначно смерті.

Не тішить мене, що разом з біженцями в Європу проникає консерватизм (хоч і не настільки жахливий, як про це істерять праві). Можна очікувати сплеску напруги в суспільстві і зростання популярності правих сил.

Тим не менш, вони, біженці, вже тут. Європа - це не острів, навколо неї розстеляється цілий світ, і війни відбуваються не тільки на екранах телевізорів. Мусульмани вже в Європі, і на честь європейської солідарності потрібно допомогти тим країнам ЄС, у яких через це виникли проблеми, а не відвертатися і бігти під спідницю дядечка Путіна.

На те вона і Європа, щоб намагатися щось робити, а не істерити. І навіть якщо інтеграція біженців в нове суспільство є дуже складним викликом, вона його приймає, а не впадає в тиранію. Чи вам дійсно здається, що входження східноєвропейських країн до Євросоюзу якось поліпшило його? Чи дійсно ми ні перед ким не в боргу? Зрештою, хто влаштував різанину в Франції - біженці чи ІДІЛ? 

Не піддамося на подібні гасла. Не дозволимо переконати себе, що фашистські заклики «інтернувати мусульман» - це єдина можлива реакція. Тому що реакція повинна бути сильною: знищити ІДІЛ вщент, вижити з Європи всіх імамів, які сміють заїкатися про джихад, владу чоловіків над жінками і в цілому не приймають європейських цінностей - і допомагати один одному з інтеграцією тих мусульман, які вже тут.

Якщо комусь потрібна допомога, отже потрібно допомогти. Тому що ми є сильним континентом з сильними цінностями, який не впадає в істерику через дрібниці.

Переклад НВ

Текст публікується з дозволу автора

Оригінал

Більше точок зору тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.