17 серпня 2017, четвер

Чи можлива «втеча» з Росії?

коментувати
Відцентрові тенденції для країни – це не тільки можливе майбутнє. Вони вже зараз проявляються в політичній практиці

Російська Федерація ніколи не була монолітом: її суб'єкти мають значні відмінності. Дуже серйозна різниця економічних потенціалів - за розміром валового регіонального продукту на душу населення найбагатший регіон Росії випереджає найбідніший в 16 разів. Для порівняння, в Україні цей показник - 6 разів. Росіяни живуть в різних історичних періодах. Жителі мегаполісів - в XXI столітті, а населення деяких територій Північного Кавказу - в пізньому Середньовіччі. Прогресивні інтелектуали в центральній і східній частинах Північного Кавказу намагаються переформатувати звичаї кровної помсти і зробити так, щоб «кровники» мстилися не за адатами (норми національного права), а за шаріатом. Відповідно до адатів мстяться найвпливовішому і найбагатшому чоловікові в роду, тому тут небезпечно ставати найзаможнішим в роду. А за шаріатом мститися потрібно саме злочинцю. Іншими словами, шаріат тут - це прогрес. Список відмінностей суб'єктів РФ можна продовжити.

Все це ускладнює систему управління. Неможливо застосовувати одні і ті ж моделі для Москви і для Чеченської Республіки. Регіональна гетерогенність - підстава для проявів невдоволення населення одних регіонів жителями інших. Наприклад, у формі напруженості у відносинах етнічних росіян і мігрантів з республік Північного Кавказу. Гетерогенність формує невдоволення жителів регіонів-донорів бюджетною політикою федерального центру з перерозподілу податків. Яскравий прояв - популярне не лише серед крайніх націоналістів гасло «Досить годувати Кавказ!». При цьому населення дотаційних територій звинувачує в слабкості своєї економіки федеральну владу. Потенціал розділення таких уявлень дуже великий. Це підтвердили останні роки існування Радянського Союзу, коли жителі кожної республіки підозрювали, що у них вилучають ресурси на користь інших.

Суб'єкти РФ психологічно «розштовхує» негативна історична пам'ять: про конфлікти етносу з сусідами або центральною владою, про репресії й депортації, про провали спроб створення суверенних держав. Після початку війни на сході України почав діяти такий руйнівний чинник, як підтримка російською владою сепаратизму - «Якщо їм можна, то чому не можна нам?».

Центральна влада активно посилює «скрєпи» єдності

У деяких суб'єктах РФ і великих містах по всій країні діють Джамаат, тобто підрозділи ісламської фундаменталістської організації «Емірат Кавказу», занесеної в санкційні списки ООН. Російські ісламісти - гарячі прихильники поділу країни, оскільки вони хочуть створення на частині території РФ мусульманської держави.

Головне в цій складній системі чинників - наявність підстав для масової відносної депривації, тобто глибокого почуття зруйнованих цінностей, несправедливості, ошуканих очікувань. Ці почуття в умовах стагнації економіки будуть посилюватися. Але проблема далеко не тільки в зниженні якості життя. Неминуче буде розширюватися коло людей, яких зачепили політичні репресії або які просто стали жертвами правоохоронних органів. В умовах російської гетерогенності це призводить до формування ідеї: «ми вимушено живемо в Росії, яка не в змозі забезпечити нам безпеку / високий рівень життя / збереження етнічної або конфесійної своєрідності».

Всі названі передумови «розбігання» російських регіонів не конвертуються автоматично в якісь дії росіян. Ці передумови наштовхуються на сьогоднішні установки суспільної думки. Сприйняття росіянами ідеї окремості регіонів суперечливе. З одного боку, досить значний відсоток жителів РФ (42% в дослідженні ВЦДГД 2014 р.) не заперечує проти намірів населення якихось територій вийти зі складу РФ. З іншого, підтримка сепаратизму не поширюється на ту територію, на якій живуть респонденти. Можна припустити, що росіяни сьогодні готові «відпустити» найпроблемніші території (наприклад, частину Північного Кавказу), але не підтримають вихід зі складу РФ свого регіону. Наростання настроїв «на вихід» можливо як поступовий, так і лавиноподібний процес. Ці настрої неможливо прогнозувати за допомогою опитувань громадської думки. Але якісні дослідження дозволяють припустити можливість швидкого, протягом двох найближчих років, і значного «розвороту» громадської думки росіян у бік зниження підтримки влади.

Відцентрові тенденції для РФ - це не тільки можливе майбутнє. Вони вже зараз проявляються в політичній практиці. Незважаючи не дуже жорстку протидію з боку влади, як представники елітних, так і масових соціальних груп дозволяють собі дії, спрямовані на руйнування єдності. Мотивація таких дій у представників елітних і масових груп кардинально різна. Однак, об'єктивно вони ведуть до одного результату, який може стати руйнівним в разі ослаблення центральної влади.

Регіональні еліти використовують невеликий, але перевірений набір методів. Серед них - законодавче або судове закріплення особливих прав титульних етносів «своїх» суб'єктів РФ. Так, в жовтні 2016 року Конституційний суд Республіки Саха (Якутія) прийняв постанову, якою встановив особливий статус якутів в Якутії. У нинішніх умовах це - виклик федеральній владі. Активно використовується підвищення частки представників титульних етносів на адміністративних посадах, тобто відома з часів Леніна «коренізація апарату». У складі Збройних сил і МВС є підрозділи, що повністю або переважно складаються з представників титульних етносів. Це характерно головним чином для Чеченської Республіки. Створення Росгвардії було спрямоване, крім іншого, на виведення з підпорядкування глави ЧР розташованих в республіці підрозділів МВС РФ загальною чисельністю не менше 12 тисяч осіб. Але практичне виконання цього рішення відкладено до 2018 року.

Представники масових соціальних груп використовують збройне протистояння владі. Це роблять на Північному Кавказі члени Емірату Кавказ, а також «кровники», тобто родичі вбитих «силовиками» місцевих жителів. В інших регіонах використовуються мирні законні методи, наприклад, спроби проведення влітку 2014 року маршів за федералізацію Сибіру, Кубані, Калінінградській області. Метою маршів, що відбулися, було продемонструвати грубу нелогічність політики режиму В. Путіна, який створив сепаратистські рухи на сході України.

Підкреслю, що відсутній детальний аналіз всієї системи протестної активності в сучасній Росії. Вона важлива для прогнозу не тільки зміни політичного режиму, а й можливої «втечі» регіонів.

Потенціал збереження єдності РФ нині значно сильніший за потенціал розпаду. Політико-адміністративні еліти різних суб'єктів РФ роз'єднані, а кожен взятий окремо суб'єкт економічно самодостатній. Залишається високим рівень підтримки особисто Путіна населенням. Крім того, жителі прикордонних регіонів РФ бояться агресії з боку сусідніх держав або ж не вважають ці держави ефективним економічним партнером. Єдиним винятком є такий анклав всередині Євросоюзу, як Калінінградська область.

Центральна влада активно підсилює «скрєпи» єдності. Серед них - просування на губернаторські посади особисто відданих Путіну людей, а також кримінальне переслідування всіх, хто підозрюється в співчутті сепаратизму.

Російський режим готовий до застосування будь-яких видів насильства для придушення масових акцій протесту. Так, підрозділи Росгвардії проводять тренування, що включає стрільбу з великокаліберних кулеметів БТР у мітингувальників «прихильників федералізації». Однак можливість придушення відцентрових процесів зберігається лише в умовах ефективного функціонування «силової вертикалі». Порушення її роботи цілком можливе в результаті, наприклад, відмови «силовиків» виконувати злочинні накази.

Придушення відкритого сепаратизму в РФ, зокрема зброєю, буде підтримане громадською думкою. Спалах сепаратизму де-небудь на «національних окраїнах» Росії в нинішніх умовах не завдасть якогось значного збитку соціально-політичній стабільності. У той же час, надмірне застосування насильства щодо учасників мирних протестних акцій в «російських регіонах» призведе до збільшення масштабів опору владі.

Розширення репресій в усіх формах призводить до появи нових супротивників діючого режиму і розширює соціальну базу можливого лавиноподібного наростання протестних настроїв. Однак жертви репресій та їх прихильники нині розрізнені. Єдине, що їх об'єднує - заглибленість в єдиний інформаційний контент в інтернеті. Спілкування цих людей в реальному просторі має місце лише в ряді республік Північного Кавказу, де діє кілька громадських організацій, що займаються пошуком загиблих і зниклих людей.

Основна передумова до активного прояву сепаратизму в Росії - параліч вертикалі влади, насамперед правоохоронних структур. Іншими словами, відцентрові тенденції можуть активно проявитися як результат руйнування вертикальної системи управління. Не навпаки, тобто сепаратизм не спричинить руйнування системи влади в РФ. Цей висновок підтверджується всією історією сепаратизму в Росії.

Існує два основні сценарії для нинішнього російського політичного режиму. Перший з них можна назвати короткостроковим. Він передбачає відхід від влади Путіна в період до 2018 року включно і повний демонтаж створеного ним режиму. Такий відхід може бути оформлений і як дострокова відставка, і в формі відмови від висування Путіна кандидатом на чергових виборах. Про існування шансів для такого сценарію свідчить призначення Антона Вайно, фахівця з передачі влади, главою Адміністрації президента. Цей сценарій включає ймовірність бурхливої активізації відцентрових процесів, оскільки буде створено головну умову - ослаблення центральної влади. Однак імовірність такого сценарію невисока. Якщо він не здійсниться, то створюється можливість для довгострокового сценарію: розпаду РФ в результаті значного посилення відцентрових тенденцій в довгостроковій перспективі. Цей сценарій високо вірогідний як підсумок тривалої стагнації, яка прогнозується Міністерством економічного розвитку Росії в прогнозі на період до 2035 року. Стагнація, бідність, неможливість вести переможні війни і відтворювати «велику імперію» здатні призвести до сплеску відносної депривації і масових протестів вже протягом 4–5 найближчих років.

Колонка підготовлена на основі виступу на організованій Центром дослідження Росії міжнародній конференції «Російська державність: стабільна нестабільність»

 Більше точок зору тут

Читайте термінові новини та найцікавіші історії у Viber та Telegram Нового Времени.
ПІДПИШІТЬСЯ НА РОЗСИЛКУ ПОГЛЯДIВ   Михайло Савва   ТА ЧИТАЙТЕ ТЕКСТИ ОБРАНИХ АВТОРІВ КОЖНОГО ВЕЧОРА О 21:00
     
Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її курсором та натисніть Ctrl+Enter

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.