20 серпня 2017, неділя

Уроки Чорнобиля

коментувати
Місце, яке знову будується, щоб бути закритим назавжди. Місце героїв, ядерного провалу і страждань. Сюрреалістична картина, що ввібрала в себе темні сторони утопії, смутку і грошей

Текст друкується з дозволу автора. Вперше опубліковано на petersantenello.сом. Пітер побував у Чорнобилі в лютому цього року

В українській глибинці за довгою прямою лісовою дорогою захована темна історія жахливої події, яка шокувала весь світ.

Ви, напевно, знаєте, що після вибуху четвертого реактора жителі Прип'яті гуляли містом з дитячими візочками, як і в будь-якій інший сонячний день. Діти сміялися і кричали, закохані одружувалися, навіть не підозрюючи, що повітря заповнює радіація.

Сьогодні цю територію називають зоною відчуження – коло радіусом 30 кілометрів з ядерними реакторами Чорнобиля в центрі. Всередині – змішання химерних реалій, пронизане темними історіями й оповите сюрреалізмом.

Переїзд з США в Україну у принципі відкрив для мене чимало таємниць і привніс у життя безліч візерунків. Якщо відмовитися від алкоголю і інших речей, які відволікають, тут починаєш частіше зупинятися, більше думати, більше запитувати і занурюватися глибше в себе.

Ті, кому «пощастило» жити в Прип'яті, з'їхалися сюди з різних куточків СРСР, залишивши заради цієї мрії своє попереднє життя

У пошуках духовного підйому люди вирушають, наприклад, на Балі або втікають у Гімалаї – все це заради того, щоб зрозуміти, в чому сенс життя. Для мене таким місцем стала Україна. Якщо хочеш зазирнути всередину себе, від незайманих берегів бірюзового океану і льодовика, який вселяє благоговіння, краще, на мій погляд, відмовитися.

Незважаючи на безліч прекрасних особливостей України, часом ця країна (особливо взимку) не підтримає тебе, а то й просто вдарить в лице. То зграя собак поженеться за тобою в засніженому міському лісі, то вихлоп дешевого, нерегульованого нормами бензину потрапить прямо в легені, то температура знизиться до арктичних показників. То ти потрапиш у Чорнобиль...

screen-shot-2017-02-27-at-1.06.01-am

Цей удар – протилежність комфорту. Він пробуджує тебе від ілюзій, загострює почуття і вимагає повної концентрації. Називайте, як хочете, але українська зима, безсумнівно, робить усе більш реальним.

В'їзд у Чорнобиль

Прип'ять можна вважати взірцем ідеального радянського міста. Тут було все – навіть боксерський ринг. Населення міста становило близько 47,5 тисяч осіб. Нічні клуби, басейни, кінотеатр і футбольний стадіон. Навіть один з чотирьох на весь Радянський Союз супермаркет сучасного типу (ще два було в Москві і один у Києві).

Ресторани, човни для плавання по воді і все те, що розважає людей, робить їх щасливими. Насправді, те місто мало дуже крутий вигляд – майже як літній табір, де всі активності перебувають під чуйним контролем, а відпочинок є центром життя.

Британці пишалися тим, що над їхньою імперією «ніколи не заходило сонце», а Радянський Союз і зовсім простягався в 11 часових поясах. Сонце над ним підіймалося з одного боку, а заходило з іншого.

Ті, кому «пощастило» жити в Прип'яті, з'їхалися сюди з різних куточків СРСР, залишивши заради цієї мрії своє попереднє життя.

Але й утопія має темний бік. Все здавалося правильним і нудним. Ілюзія. Світ не завжди такий, яким здається. Це стосується і України, і життя взагалі. Того, що є сьогодні, завтра вже може не бути. І якщо щось занадто добре, щоб бути правдою, певно, так і є.

В день, коли загорівся четвертий реактор, і повітря заповнила радіація, радянська влада прислала в Прип'ять тисячу автобусів. Люди їхали, щоб більше ніколи сюди не повернутися.

Я застиг на узбіччі дороги в покинутому місті, де природа пробивається крізь бордюрний бетон, захоплюючи вулицю назад у свою владу. Холодний вітер вдарив по обличчю, а вгорі, прикріплений до даху монолітного будинку, височів могутній символ Радянського Союзу – серп і молот. Типовий зимовий день в Україні, наповнений сірістю. Сірий будинок, здавалося, зливався з сірим небом.

Щоб заселити це місто-утопію, достатньо було втілити один з найбільших страхів людини – створити ядерну енергію. А щоб вивезти всіх людей і віддати місто природі, знадобилася найжахливіша техногенна катастрофа в світі. Вовки, олені і лисиці бродять там, де їздили велосипеди і автомобілі. Люди панували тут лічені роки тому. Але тепер – коріння дерев проривають втомлений бетон, а сила тяжіння тягне іржу перевернутих продуктових візків назад в землю.


img_2567

Ліхтарні стовпи, які лише кілька років тому були товстіші, ніж дерева, стали тоншими. За декілька років дерева повністю огорнуть ліхтарі і назавжди сховають їх від людських очей.

Ми всі знаємо, що за підйомом буває спад. Прип'ять – прискорений приклад цього процесу. Часом навіть здається, що це сталося буквально в тебе на очах. І в цьому є щось страшне. Щось, що мозок відмовляється сприймати.

Стоячи на даху житлового будинку, бачу вдалині масивну брилу саркофагу четвертого реактора, яка височіє над рівнинною місцевістю – зловісної конструкції, що несе відповідальність і за радість і за біль цього місця. Жителі Прип'яті сповна заплатили за вибух ядерної енергії.

Чого це нас вчить? Не живіть поблизу атомної електростанції (якщо є можливість). Обережно ставтеся до запевнень влади та її уявленням про безпеку. Доступний плід часто надто солодкий, щоб бути правдою. Життя, незалежно від того, наскільки передбачуваним воно здається, може перевернутися в одну секунду. Зміни неминучі. А природа завжди виграє.

На четвертому реакторі

Свідоцтва чорнобильської катастрофи вперше були виявлені через два дні після вибуху, причому на відстані 1100 кілометрів від місця події – робочі зі Швеції виявили сліди радіоактивних частинок у себе на уніформі. Через кілька днів незвично високий рівень радіоактивності був зафіксований в Канаді. Всі ці свідчення, зрештою, змусили Радянський Союз визнати катастрофу і повідомити про це всьому світу.


img_2561

Справжні герої СРСР і всього світу – це перші пожежники, які вирушили туди, знаючи про радіацію. Багато з них померли через кілька днів. Якби не їхня самопожертва, вогонь перекинувся б на третій реактор і далі. Можна сказати, що ці пожежники врятували життя тисячам, якщо не сотням тисяч людей по всьому світу.

Пожежники розповідали про різкий смак металу в роті і поколювання на шкірі. У той самий момент, коли вони гасили пожежу, рятуючи тисячі людей, вони самі почали вмирати.

Сьогодні територія навколо атомних реакторів має химерний вигляд. З 2000 року тут не виробляється енергія, але зона гуде з активністю. Триває робота, будівництво. Правда, це будівництво не схоже на жодне інше будівництво, яке я бачив на цій планеті – воно ведеться для того, щоб щось закрити, а не відкрити. І на це йде багато грошей.

Фонд будівництва укриття на Чорнобильській АЕС отримав понад $1,6 млрд від 45 країн світу. Мета – до 2064 року повністю вивести з експлуатації всі реактори. Ця робота необхідна і підрядники зі своїми командами налаштовуються на довгий-довгий шлях. Немає ніяких ознак того, що проект закінчиться в осяжній перспективі.


img_2532-2-1024x768

Інші ознаки активності можна знайти неподалік реакторів. Наприклад, ремонтується фасад великого кафетерію, який годуватиме робітників наступні півстоліття. У зоні відчуження живе і процвітає повноцінна спільнота, всім цим сервісів для виживання необхідний економічний кисень.

Урядові і приватні підрядники, звичайно, роблять неоціненну роботу, але гроші при цьому, судячи з усього, викачуються в дуже великих кількостях. Коли йдуть такі слова як «ядерний» і «тероризм», гроші виділяються охочіше. Упевнений, деякі Порше і Мерседеси, які я бачив у Києві, були куплені за гроші, виділені іноземними донорами. А чому б і ні? Те, за чим погано стежать, легко зникає – починаючи від грошової допомоги на дитину і закінчуючи 1,6-мільярдним проектом.

Чого це нас вчить? У разі потреби люди готові пожертвувати собою заради інших. (Так, радянська влада покарала б їх, якби вони відмовилися гасити пожежу на реакторі, але, думаю, вона зробила б це в будь-якому разі.) Влада – майстри маніпулювання інформацією. Коли мова йде про великі проекти, що фінансуються урядом – нехай це 750-мільйонне посольство США в Багдаді або 1,6-мільярдний фонд у Чорнобилі – про ефективність використання коштів думають в останню чергу, гроші розкидаються наліво і направо.

Радар «Дуга»

За голими темними деревами видніється масивна металева конструкція – радар «Дуга». Я ніколи не плавав через Атлантичний океан, але, можливо, Дуга чимось схожа на статую Свободи, що виникає з моря і постає погляду людей, які подолали тисячі миль плоского океану. Може, це і не зрівняється з досягненням «землі обітованої», але тутешній стоїчний витвір інженерного генія, зразок сили і дивовижності не може не привертати до себе уваги і не викликати поваги. Біля Дуги, хочеш ти того чи ні, відчуваєш себе нікчемним.

Загоризонтна радіолокаційна станція «Дуга» входила в радянську систему раннього виявлення пусків міжконтинентальних балістичних ракет. Зокрема, для виявлення американських ракет.

За характерний стукіт в ефірі при роботі радара, який дратував будь-кого, хто наближався до його частот, Дугу прозвали «Російським дятлом» (Russian Woodpecker).


img_2479

«Російський дятел» був секретним об'єктом. Його тактовно розмістили поблизу реакторів Чорнобильської АЕС. Термін служби радара був недовгим – після чорнобильської катастрофи його закрили. На сьогоднішній це просто значна металева громадина вартістю в кілька мільйонів доларів.

Чого це нас вчить? Не будуйте дорогі об'єкти поблизу ядерних реакторів.

Сірість ставала все сірішою. Справа була не в хмарах, а в тому, що самотня куля світла, відома як сонце, рухалася вниз за обрій, до тепліших країв. Ми проїхали кілька контрольно-пропускних пунктів, на яких кремезні солдати в уніформах перевірили наші перепустки і схвально кивнули. Зрештою, ми покинули зону відчуження – цю дивну ділянку землі, про яку всі чули, але яке насправді ніхто не знає.

Чорнобиль... місце, куди багато людей вирушили в пошуках кращого життя, але в результаті постраждали. Місце, яке знову будується, щоб бути закритим назавжди. Місце, де економіка базується й процвітає на катастрофі. Місце героїв, ядерного провалу і моторошних страждань... сюрреалістична картина, що ввібрала в себе темні сторони утопії, смутку і грошей.

Переклад НВ

Републікування повної версії заборонене

Більше поглядів тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.