20 вересня 2017, середа

Уроки Чорнобиля

коментувати
Місце, яке знову будується, щоб бути закритим назавжди. Місце героїв, ядерного провалу і страждань. Сюрреалістична картина, що ввібрала в себе темні сторони утопії, смутку і грошей

Текст друкується з дозволу автора. Вперше опубліковано на petersantenello.сом. Пітер побував у Чорнобилі в лютому цього року

В українській глибинці за довгою прямою лісовою дорогою захована темна історія жахливої події, яка шокувала весь світ.

Ви, напевно, знаєте, що після вибуху четвертого реактора жителі Прип'яті гуляли містом з дитячими візочками, як і в будь-якій інший сонячний день. Діти сміялися і кричали, закохані одружувалися, навіть не підозрюючи, що повітря заповнює радіація.

Сьогодні цю територію називають зоною відчуження – коло радіусом 30 кілометрів з ядерними реакторами Чорнобиля в центрі. Всередині – змішання химерних реалій, пронизане темними історіями й оповите сюрреалізмом.

Переїзд з США в Україну у принципі відкрив для мене чимало таємниць і привніс у життя безліч візерунків. Якщо відмовитися від алкоголю і інших речей, які відволікають, тут починаєш частіше зупинятися, більше думати, більше запитувати і занурюватися глибше в себе.

Ті, кому «пощастило» жити в Прип'яті, з'їхалися сюди з різних куточків СРСР, залишивши заради цієї мрії своє попереднє життя

У пошуках духовного підйому люди вирушають, наприклад, на Балі або втікають у Гімалаї – все це заради того, щоб зрозуміти, в чому сенс життя. Для мене таким місцем стала Україна. Якщо хочеш зазирнути всередину себе, від незайманих берегів бірюзового океану і льодовика, який вселяє благоговіння, краще, на мій погляд, відмовитися.

Незважаючи на безліч прекрасних особливостей України, часом ця країна (особливо взимку) не підтримає тебе, а то й просто вдарить в лице. То зграя собак поженеться за тобою в засніженому міському лісі, то вихлоп дешевого, нерегульованого нормами бензину потрапить прямо в легені, то температура знизиться до арктичних показників. То ти потрапиш у Чорнобиль...

screen-shot-2017-02-27-at-1.06.01-am

Цей удар – протилежність комфорту. Він пробуджує тебе від ілюзій, загострює почуття і вимагає повної концентрації. Називайте, як хочете, але українська зима, безсумнівно, робить усе більш реальним.

В'їзд у Чорнобиль

Прип'ять можна вважати взірцем ідеального радянського міста. Тут було все – навіть боксерський ринг. Населення міста становило близько 47,5 тисяч осіб. Нічні клуби, басейни, кінотеатр і футбольний стадіон. Навіть один з чотирьох на весь Радянський Союз супермаркет сучасного типу (ще два було в Москві і один у Києві).

Ресторани, човни для плавання по воді і все те, що розважає людей, робить їх щасливими. Насправді, те місто мало дуже крутий вигляд – майже як літній табір, де всі активності перебувають під чуйним контролем, а відпочинок є центром життя.

Британці пишалися тим, що над їхньою імперією «ніколи не заходило сонце», а Радянський Союз і зовсім простягався в 11 часових поясах. Сонце над ним підіймалося з одного боку, а заходило з іншого.

Ті, кому «пощастило» жити в Прип'яті, з'їхалися сюди з різних куточків СРСР, залишивши заради цієї мрії своє попереднє життя.

Але й утопія має темний бік. Все здавалося правильним і нудним. Ілюзія. Світ не завжди такий, яким здається. Це стосується і України, і життя взагалі. Того, що є сьогодні, завтра вже може не бути. І якщо щось занадто добре, щоб бути правдою, певно, так і є.

В день, коли загорівся четвертий реактор, і повітря заповнила радіація, радянська влада прислала в Прип'ять тисячу автобусів. Люди їхали, щоб більше ніколи сюди не повернутися.

Я застиг на узбіччі дороги в покинутому місті, де природа пробивається крізь бордюрний бетон, захоплюючи вулицю назад у свою владу. Холодний вітер вдарив по обличчю, а вгорі, прикріплений до даху монолітного будинку, височів могутній символ Радянського Союзу – серп і молот. Типовий зимовий день в Україні, наповнений сірістю. Сірий будинок, здавалося, зливався з сірим небом.

Щоб заселити це місто-утопію, достатньо було втілити один з найбільших страхів людини – створити ядерну енергію. А щоб вивезти всіх людей і віддати місто природі, знадобилася найжахливіша техногенна катастрофа в світі. Вовки, олені і лисиці бродять там, де їздили велосипеди і автомобілі. Люди панували тут лічені роки тому. Але тепер – коріння дерев проривають втомлений бетон, а сила тяжіння тягне іржу перевернутих продуктових візків назад в землю.


img_2567

Ліхтарні стовпи, які лише кілька років тому були товстіші, ніж дерева, стали тоншими. За декілька років дерева повністю огорнуть ліхтарі і назавжди сховають їх від людських очей.

Ми всі знаємо, що за підйомом буває спад. Прип'ять – прискорений приклад цього процесу. Часом навіть здається, що це сталося буквально в тебе на очах. І в цьому є щось страшне. Щось, що мозок відмовляється сприймати.

Стоячи на даху житлового будинку, бачу вдалині масивну брилу саркофагу четвертого реактора, яка височіє над рівнинною місцевістю – зловісної конструкції, що несе відповідальність і за радість і за біль цього місця. Жителі Прип'яті сповна заплатили за вибух ядерної енергії.

Чого це нас вчить? Не живіть поблизу атомної електростанції (якщо є можливість). Обережно ставтеся до запевнень влади та її уявленням про безпеку. Доступний плід часто надто солодкий, щоб бути правдою. Життя, незалежно від того, наскільки передбачуваним воно здається, може перевернутися в одну секунду. Зміни неминучі. А природа завжди виграє.

На четвертому реакторі

Свідоцтва чорнобильської катастрофи вперше були виявлені через два дні після вибуху, причому на відстані 1100 кілометрів від місця події – робочі зі Швеції виявили сліди радіоактивних частинок у себе на уніформі. Через кілька днів незвично високий рівень радіоактивності був зафіксований в Канаді. Всі ці свідчення, зрештою, змусили Радянський Союз визнати катастрофу і повідомити про це всьому світу.


img_2561

Справжні герої СРСР і всього світу – це перші пожежники, які вирушили туди, знаючи про радіацію. Багато з них померли через кілька днів. Якби не їхня самопожертва, вогонь перекинувся б на третій реактор і далі. Можна сказати, що ці пожежники врятували життя тисячам, якщо не сотням тисяч людей по всьому світу.

Пожежники розповідали про різкий смак металу в роті і поколювання на шкірі. У той самий момент, коли вони гасили пожежу, рятуючи тисячі людей, вони самі почали вмирати.

Сьогодні територія навколо атомних реакторів має химерний вигляд. З 2000 року тут не виробляється енергія, але зона гуде з активністю. Триває робота, будівництво. Правда, це будівництво не схоже на жодне інше будівництво, яке я бачив на цій планеті – воно ведеться для того, щоб щось закрити, а не відкрити. І на це йде багато грошей.

Фонд будівництва укриття на Чорнобильській АЕС отримав понад $1,6 млрд від 45 країн світу. Мета – до 2064 року повністю вивести з експлуатації всі реактори. Ця робота необхідна і підрядники зі своїми командами налаштовуються на довгий-довгий шлях. Немає ніяких ознак того, що проект закінчиться в осяжній перспективі.


img_2532-2-1024x768

Інші ознаки активності можна знайти неподалік реакторів. Наприклад, ремонтується фасад великого кафетерію, який годуватиме робітників наступні півстоліття. У зоні відчуження живе і процвітає повноцінна спільнота, всім цим сервісів для виживання необхідний економічний кисень.

Урядові і приватні підрядники, звичайно, роблять неоціненну роботу, але гроші при цьому, судячи з усього, викачуються в дуже великих кількостях. Коли йдуть такі слова як «ядерний» і «тероризм», гроші виділяються охочіше. Упевнений, деякі Порше і Мерседеси, які я бачив у Києві, були куплені за гроші, виділені іноземними донорами. А чому б і ні? Те, за чим погано стежать, легко зникає – починаючи від грошової допомоги на дитину і закінчуючи 1,6-мільярдним проектом.

Чого це нас вчить? У разі потреби люди готові пожертвувати собою заради інших. (Так, радянська влада покарала б їх, якби вони відмовилися гасити пожежу на реакторі, але, думаю, вона зробила б це в будь-якому разі.) Влада – майстри маніпулювання інформацією. Коли мова йде про великі проекти, що фінансуються урядом – нехай це 750-мільйонне посольство США в Багдаді або 1,6-мільярдний фонд у Чорнобилі – про ефективність використання коштів думають в останню чергу, гроші розкидаються наліво і направо.

Радар «Дуга»

За голими темними деревами видніється масивна металева конструкція – радар «Дуга». Я ніколи не плавав через Атлантичний океан, але, можливо, Дуга чимось схожа на статую Свободи, що виникає з моря і постає погляду людей, які подолали тисячі миль плоского океану. Може, це і не зрівняється з досягненням «землі обітованої», але тутешній стоїчний витвір інженерного генія, зразок сили і дивовижності не може не привертати до себе уваги і не викликати поваги. Біля Дуги, хочеш ти того чи ні, відчуваєш себе нікчемним.

Загоризонтна радіолокаційна станція «Дуга» входила в радянську систему раннього виявлення пусків міжконтинентальних балістичних ракет. Зокрема, для виявлення американських ракет.

За характерний стукіт в ефірі при роботі радара, який дратував будь-кого, хто наближався до його частот, Дугу прозвали «Російським дятлом» (Russian Woodpecker).


img_2479

«Російський дятел» був секретним об'єктом. Його тактовно розмістили поблизу реакторів Чорнобильської АЕС. Термін служби радара був недовгим – після чорнобильської катастрофи його закрили. На сьогоднішній це просто значна металева громадина вартістю в кілька мільйонів доларів.

Чого це нас вчить? Не будуйте дорогі об'єкти поблизу ядерних реакторів.

Сірість ставала все сірішою. Справа була не в хмарах, а в тому, що самотня куля світла, відома як сонце, рухалася вниз за обрій, до тепліших країв. Ми проїхали кілька контрольно-пропускних пунктів, на яких кремезні солдати в уніформах перевірили наші перепустки і схвально кивнули. Зрештою, ми покинули зону відчуження – цю дивну ділянку землі, про яку всі чули, але яке насправді ніхто не знає.

Чорнобиль... місце, куди багато людей вирушили в пошуках кращого життя, але в результаті постраждали. Місце, яке знову будується, щоб бути закритим назавжди. Місце, де економіка базується й процвітає на катастрофі. Місце героїв, ядерного провалу і моторошних страждань... сюрреалістична картина, що ввібрала в себе темні сторони утопії, смутку і грошей.

Переклад НВ

Републікування повної версії заборонене

Більше поглядів тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.