24 лютого 2017, п'ятниця

Київ не має стратегії щодо Криму

коментувати
Київ не має стратегії щодо Криму
Продуктова блокада має бути не громадянською акцією, а розробленої державною політикою щодо повернення півострова до складу України

Блокада Криму - мужня громадянська акція з боку народу, який страждає від анексії півострова більше, ніж будь-хто.

Я неймовірно поважаю кримських татар. Це народ, яким можна тільки захоплюватися. Центральна українська влада просто кинула кримських татар напризволяще, наодинці з їхньою трагедією. Вдруге за свою історію кримські татари зазнають примусової депортації з батьківщини.

Я розумію татар і підтримую активістів, яких дивують потоки навантажених машин, що рухаються до Криму з України, і непевний статус вільної економічної зони для окупованого півострова. Все це ставить чимало запитань.

Проте я схиляюся до того, що в цьому разі потрібна не громадянська акція, а розроблена державна політика щодо повернення Криму до складу України, в рамках якої вживатимуться різні кроки, спрямовані на досягнення головної мети.

Як правильно зазначив Міхеїл Саакашвілі, монополією на застосування сили має володіти держава. Небезпечно дозволяти будь-кому, крім держави, проводити подібні акції. Загалом подібні заходи має організовувати держава, яка оголосила відповідну політику.

Із точки зору європейських партнерів ми, як і раніше, залишаємося несерйозною державою

Однак на сьогодні такої політики в Україні я не бачу. У нас немає такого поняття, як policy paper. Замість цього у нас є вирвані закони, вирвані реформи тощо. Має бути політика, яка має конкретну мету і виробляє засоби її реалізації. Перед тим як ухвалювати таку стратегію, беруться консультації, вивчаються суспільні настрої, аналізуються результати тощо.

Відсутність будь-яких політик – найбільша проблема української влади. Із точки зору європейських партнерів ми, як і раніше, залишаємося несерйозною державою. Поведінка України не схожа на поведінку держави, яка продумує свої дії. Часто ми ведемо себе емоційно та непередбачувано.

Наприклад, у військовій доктрині України Росію названо головним військовим противником держави, що у цілому рідко зустрічається в сучасному світі. Тим часом у нас немає жодної політики щодо того, яких цілей ми хочемо досягти у відносинах із Росією. Якщо Росія ворог, її треба розгромити і перемогти. Але ми ніби цього не прагнемо, і військовий стан не оголошуємо, і операція в Донбасі називається антитерористичною.

Отже, продуманої стратегії немає. Історично так складалося, що в України не було права мати стратегію. Стратегія розроблялася лише в одному місці – в Москві. Тому слово «стратегія» в радянській Україні було забороненим, відповідні органи відсутні. За 24 роки незалежності ми так і не змінили ще сталінської системи партії влади, тому і стратегія розвитку у нас відсутня. Відповідних інституцій немає ні у президента, ні в уряду, ні навіть в цивільному секторі.

Відсутність стратегії для України стає хронічною хворобою і системним викликом. Це потрібно терміново міняти.

Більше думок читайте тут.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.