19 серпня 2017, субота

Зі 150 до 22 євро. Що не так з ідеєю ввести податок на посилки з-за кордону

коментувати
Кількості вхідних посилок з товарами вартістю до 150 євро скоротиться мінімум в половину. Магазинів з контрабандною продукцією з’явиться ще більше

Ознайомився з законопроектом щодо зниження граничної межі неоподаткованих товарів в міжнародних поштових відправленнях зі 150 до 22 євро. Обґрунтування законопроекту автор надає в пояснювальній записці до нього. Додатково ознайомився з листом Асоціації підприємств інформаційних технологій України заступнику міністра фінансів щодо подолання тіньового імпорту, в якому наводяться додаткові аргументи.

Як головну мету запровадження цих змін автор законопроекту наводить три пункти:

1. Збільшення надходжень платежів до державного бюджету

В обґрунтуванні автор зазначає, що в 2015 році кількість неоподаткованих міжнародних поштових та експрес-відправлень (вартістю до 150 EUR) склала 19283777 (за інформацією DFS). В пояснювальній записці вказано , що за попередніми розрахунками, при зниженні граничної межі неоподаткованих товарів в міжнародних поштових відправленнях, з 150 до 22 євро, прибуткова частина бюджету збільшиться щонайменше на 4,7 млрд грн. Втім, автор не показує алгоритму розрахунку. Цифра 4,7 млрд грн, особливо для Державної фіскальної служби, виглядає дуже привабливо, проте є популістською й необґрунтованою.

Якщо буде прийнято такий закон, кількість вхідних відправлень в Україну вартістю до 150 євро різко знизиться, як, наприклад, в Білорусії – мінімум в половину.

Все це схоже на лобіювання інтересів, а не турботу про збільшення прибуткової частини бюджету

Тут є можливість зробити дуже простий прорахунок. Враховуючи приблизну кількість посилок, 10 млн, середня вартість товарів однієї посилки складе 60 євро (зазначену цифру вказую, спираючись на власну практику), відтак з однієї посилки отримаємо ПДВ в сумі 7,6 євро (алгоритм розрахунку: 60-22=38, з 38 євро 20% ПДВ). При кількості посилок 10 млн отримуємо 76 млн євро ПДВ, що дорівнює приблизно 2,1 млрд грн. Тобто ніяк не може вийти 4,7 млрд грн.

Проте ми маємо враховувати також витрати, пов’язані з адмініструванням оподаткування міжнародних поштових відправлень. Ці витрати держави автор законопроекту не зазначає.

Подивимось на досвід США. 10 березня 2016 року вступив в силу закон TariffAct of 1930, яким була підвищена гранична межа у міжнародних поштових відправленнях з $200 до $800. Вперше за 23 роки в США змінилась гранична межа. Влада очікує економії на адмініструванні податків, пришвидшення введення нових товарів на ринок, прискорення доставки посилок, збільшення ефективності ведення підприємницької діяльності, спрощення ввезення, усунення перепон для громадян та компаній. Не забуваймо, що в США виробляється практично весь асортимент товарів та є набагато більше вітчизняних виробників, ніж в Україні. Виявляється США повинні більше захищати внутрішній ринок. Але після тривалих міркувань та реальних розрахунків американська влада прийшла до висновку, що більше користі принесе підняття безмитного ліміту, ніж його обмеження.

Вважаю, що Україні слід брати з цього приклад.

Існує багато інших способів збільшення прибуткової частини бюджету. Тому перед тим як піти на такий крок, необхідно ретельно вивчити питання та все розрахувати. Адже введені зміни можуть збільшити витратну частину бюджету замість прибуткової.

Таким чином, при знижені граничної межі неоподаткованих товарів міжнародних торгових відправлень з 150 до 22 євро реальний ефект збільшення прибуткової частини державного бюджету буде мінімальний та не виправдає очікувань.

2. Перекриття каналу тіньового імпорту товарних партій та стимулювання добросовісних імпортерів

В Україні сьогодні продається велика кількість контрабандних товарів. Автор законопроекту чомусь стверджує, що основна частина контрабандних товарів надходила в Україну через міжнародні поштові відправлення.

Асоціація підприємств інформаційних технологій України оцінює недоотримані в державний бюджет податкові платежі в суму від 50 до 120 млрд грн щорічно. Навіть якщо було б знижено безмитний ліміт з 150 євро до 22 євро, і були б оподатковані всі без виключення посилки, 19 238 777 штук, при середній вартості в 150 євро (а це не реально, проте є інформативно для розрахунків), ми б отримали 14,7 млрд ПДВ. Такий відсоток абсолютно нереальний, проте він показує, що основна частина тіньового імпорту не в посилках.

Для більшості товарів продавцям зовсім не вигідно замовляти їх за допомогою поштових відправлень. Є обмеження вартості – 150 євро, є обмеження по розмірам, вазі, що досить сильно впливає на ціну доставки. Цей спосіб тіньового бізнесу може бути вигідний лише для невеликих за габаритами, легких товарів та для дрібних продавців, які продають товар за допомогою різних торговельних майданчиків, наприклад, таких як OLX. Об’єм таких продажів занадто маленький.

Більше користі матиме перекриття каналів тіньового імпорту. В звичайних магазинах і в інтернеті бачимо велику кількість нелегально ввезених в Україну товарів. Дуже легко обмежити вартість неоподаткованих товарів в міжнародних поштових відправленнях але, як наслідок, збільшимо кількість контрафактної продукції в звичайних магазинах та інтернеті. Ті люди, які замовляють товари для особистого використання за кордоном, будуть їх купувати в місцевих продавців. Але джерелом цих товарів все одно буде тіньовий ввіз в Україну, і він лише збільшиться.

Сьогодні в інтернеті існує велика кількість локальних українських інтернет-магазинів, які очевидно, продають імпортну продукцію тіньового походження (особливо парфумерна продукція, продукти харчування, засоби для прибирання та особистої гігієни). Ці інтернет-магазини не показують ні власника, ні контакти (тоді як згідно з законодавством про електронну комерцію, вони зобов’язані вказувати відповідні дані). Також існує велика кількість магазинів, в яких можна придбати товари, що були нелегально ввезені в Україну. Це стосується, в першу чергу, продуктів харчування, на яких відсутні ярлики українською мовою.

Нещодавно спілкувався з представником одного магазину, в якому продаються продукти харчування з Німеччини. Так ось він три рази на тиждень привозить товар з Німеччини в Україну вантажівкою. Коли я намагався попередити різного роду державні установи та показував їм конкретний інтернет-магазин з підробками парфумів (нелегально ввезеними до України), виявилось що відсутні будь-які державні інструменти, за допомогою яких можна припинити діяльність такого магазину. У всіх цих випадках йдеться про магазини, які нелегально ввозять товари на територію України великими партіями, а не посилками. На кордоні для цього існує ціла система. Якщо ми обмежимо українців в товарах з-за кордону (а зниження безмитного ліміту з 150 євро до 22 євро – це суттєве обмеження), вони шукатимуть дану продукцію там, де вигідніше. Як наслідок, магазинів з контрабандною продукцією з’явиться ще більше.

Розумію, що добросовісні імпортери бачать в міжнародних поштових відправленнях конкурента. Імпортер, який повинен сплатити ПДВ, мито та інші платежі, привозить продукцію великими партіями. Однак, в них зовсім інша система та цільова аудиторія. Імпортер, який привозить товар у великому обсязі, досягає більш вигідної ціни за доставку, ніж закордонний інтернет-магазин, який відправляє товар поодинокими посилками. Імпортер, якщо в нього грамотно побудована структура продажу, має велику перевагу – товар можна придбати зараз, не потрібно чекати декілька днів, доки прийде посилка із закордону. Якщо пропонувати гарний сервіс та мати невисокі націнки, то в покупця не буде приводу купувати товар за кордоном.

Варто також замислитись, чому люди в Україні купують товар із закордону?

По-перше, цей товар в Україні відсутній. Зазначений факт зустрічається досить часто, так як в українських імпортерів та дистриб’юторів відсутній настільки ж великий асортимент, як у закордонних інтернет-магазинах. Якщо даний товар можна придбати лише за кордоном, навіщо обмежувати покупця?

По-друге, вказаний товар за кордоном значно дешевший ніж в Україні. Дуже часто в Україні зустрічається занадто велика, не виправдана націнка на деякі групи товарів. Наприклад, якщо спортивна куртка коштує в Чехії 1500 гривень, чому та ж куртка в українському магазині коштує 3200 гривень? В сьогоднішній економічній ситуації, український покупець шукає альтернатив та купує за кордоном.

По-третє, в закордонному інтернет-магазині український покупець отримує кращий сервіс. Це стосується якості самих товарів, впевненості в оригінальності продукції та, наприклад, можливості повернення товарів чи повернення грошей. 

В листі, який APITU відправив заступнику міністра фінансів України Євгену Капіносу, пропонується введення реєстрації розрахункових операцій під час торгівлі товарами ІТ та споживчої електроніки. Але в наступному пункті пропонується обмеження безмитного ліміту з 150 до 22 євро для всіх міжнародних поштових відправлень, незалежно від товарної групи. Якщо APITU захищає компанії-імпортери ІТ-товарів та споживчої електроніки, чому ж пропонують обмежити, наприклад, такий сегмент як взуття, одяг, постільну білизну? Чому не запропонувати введення реєстрації розрахункових операцій для всіх товарних груп, так як це зроблено, наприклад, в Чехії?

Все це схоже на лобіювання інтересів, а не турботу про збільшення прибуткової частини бюджету.

Конкретно імпортерів можна стимулювати перекриттям реальних каналів тіньового імпорту, безпосередньо, на кордоні, спрощенням процесів розмитнення товарних партій, зменшенням кількості необхідних дозвільних документів та посиленням контролю українських звичайних та інтернет-магазинів, які продають контрабандну продукцію.

Зниження граничної межі неоподаткованих товарів, які ввозяться до України в міжнародних поштових та експрес відправленнях з 150 до 22 євро не буде стимулювати добросовісних імпортерів.

3. Наближення українського законодавства до законодавства Європейського Союзу

Автор законопроекту в пояснювальній записці посилається на низку Директив і Регламент ЄС, а однією з цілей введення даного акту називає наближення українського законодавства до Acquis communautaire Європейського Союзу. Acquis communautaire на практиці означає сукупність всіх правових норм і законів ЄС.

Якщо вже інкорпорувати в чинне українське законодавство законодавчі акти ЄС, необхідно робити це комплексно, а не частково і тоді, коли це комусь вигідно. Перш за все, Директива Ради ЄС визначає термін «ввезення товару» як вхід товару на територію Союзу. Це означає ввезення товару на територію ЄС з країн, які не є членами Євросоюзу. З цим терміном і його визначенням далі працюють всі інші Регламенти та Директиви, наприклад, Директива Ради 2009/132, яку автор законопроекту згадує в пояснювальній записці.

Так само Директива 2007/74/ЄС, в статті 3, абзац 1, визначає «третю країну» як країну, яка не є членом Європейського Союзу. Автор законопроекту зовсім «забув» використати термін «третя країна».

В Регламенті ЄС також зазначається, що від ввізного мита звільняються посилки з товарами незначної вартості, відправлені з третіх країн отримувачам, які перебувають в країнах-членах ЄС. І ця вартість не перевищує 150 євро.

Автор же законопроекту в пояснювальній записці пише наступне: «Зокрема, Директивою Ради Європи 2009/132/EC від 19.10.2009, передбачається, що ПДВ стягується, якщо вартість товару перевищує поріг від €10 до €22 (залежно від законодавства конкретної країни)».

Проте в Директиві Ради 2009/132 інше формулювання статті 23, а саме: «Від ПДВ звільняється ввіз товарів, вартість яких не вище 10 EUR. Країни члени ЄС можуть звільнити від ПДВ ввіз товарів, вартість яких вище 10 EUR, але не вище 22 EUR».

Це означає, що формулювання однієї з Директив насправді інше, ніж пише автор законопроекту.

Також слід поміркувати над тим, що таке ЄС і які можливості має споживач на ринку. На території ЄС виробляються практично всі товари. Споживач має великі можливості вибору, а на ринку існує реальна конкуренція великої кількості суб’єктів підприємницької діяльності. Саме тому ЄС захищає своїх внутрішніх виробників. В Україні немає такої кількості виробників, а більша частина товарів не виробляється зовсім або товари українського виробництва за якістю і ціною не є конкурентноздатними по відношенню до товарів закордонних виробників. Так само націнки українських імпортерів та дистриб’юторів занадто великі. Обмеження українських покупців, зниженням граничної межі для неоподаткованих товарів, в міжнародних поштових відправленнях сприяє збільшенню монополії на українському ринку і знижує можливості вибору для українських покупців.

Висновки:

Даний законопроект не наблизить українське законодавство до законодавства ЄС, не забезпечить перекриття тіньових каналів імпорту товарів в Україну і не збільшить надходження до державного бюджету України так, як вказує автор законопроекту в пояснювальній записці.

Мені не зрозуміло, чому Асоціація підприємств інформаційних технологій України, в своїх аргументах на користь зниження граничної межі неоподаткованих товарів в міжнародних поштових відправленнях з 150 до 22 євро, завжди вказує на такі товарні групи як взуття, одяг, їжа, меблі, косметика. Чому профільна асоціація одного товарного сегменту пропонує обмежити українських громадян у всіх товарних групах? Трохи віддає лобізмом та монополізацією.

Якщо вже Україна прийняла план імплементації Регламенту Ради ЄС 1186/2009, необхідно інкорпорувати його зміст в повному обсязі, а не частинами, які є вигідними лише для одного сегменту ринку.

Добросовісний імпортер, який легально ввозить свій товар на територію України, пропонує своїм покупцям якісний сервіс і не встановлює на товар необґрунтовані націнки, не повинен боятися таких конкурентів, як закордонні інтернет-магазини. В нього є більше переваг для покупців, ніж у закордонного інтернет-магазину – якщо звісно імпортер здатен ці переваги правильно використовувати. Даний законопроект, у тому вигляді, в якому його написав автор, не буде стимулювати добросовісних імпортерів, оскільки міжнародні поштові відправлення не є головними каналами для тіньового імпорту товарів в Україну.

Текст опубліковано з дозволу автора

Оригінал

Більше поглядів тут

Читайте термінові новини та найцікавіші історії у Viber та Telegram Нового Времени.
ПІДПИШІТЬСЯ НА РОЗСИЛКУ ПОГЛЯДIВ   Ян Ружичка   ТА ЧИТАЙТЕ ТЕКСТИ ОБРАНИХ АВТОРІВ КОЖНОГО ВЕЧОРА О 21:00
     
Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її курсором та натисніть Ctrl+Enter

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.