19 листопада 2017, неділя

WishList-2017 для українського агросектору

коментувати
Реалістичний підхід до розвитку стане найбільш затребуваним в 2017 році в більшості галузей. Агросфера не є виключенням

Американський письменник Вільям Артур Уорд колись дуже влучно описав три погляди на життя: «Песиміст жаліється на вітер. Оптиміст сподівається на зміну погоди. Реаліст підіймає вітрила». Мені дуже подобається останній підхід, який я постійно використовую в житті. Тож поки адепти «зради» і «перемоги» воюють між собою, ми, реалісти, намагаємося змінити ситуацію.

Саме реалістичний підхід до розвитку стане найбільш затребуваним в 2017 році в більшості галузей. Агросфера не є виключенням.

Отже, що ми маємо на сьогодні? Частка аграрної продукції у загальнонаціональному експорті в минулому році сягнула 42%. Аграрний сектор став «локомотивом економіки», який може створити синергетичний ефект в багатьох галузях і закласти основу для нової конкурентоздатної економічної системи України. Що для цього потрібно в 2017 році?

В цій колонці – не прогноз і не список побажань. Це завдання і план дій. Окремі пункти ми вже почали опрацьовувати з моїми колегами по Національній Раді Реформ. Частина пунктів – завдання для державних структур, бізнесу, асоціацій та учасників аграрного ринку.

Отже, «план реаліста» для агросфери:

1. Експорт – двигун внутрішнього виробництва

В цьому році мають статися дві глобальні події, які змінять ситуацію з просуванням експорту.

По-перше, має бути презентована Національна експортна стратегія. Цей документ стане основним у розвитку експортних напрямків для вітчизняних виробників. Маю надію, що він на повну потужність запустить державну машину по просуванню українського експорту і посилить роботу над пошуком нових ринків. 

По-друге, в кінці 2016 року президент підписав закон про створення Експортно-кредитного агентства. Запрацювати воно має влітку 2017. Механізм, який закладений в відповідному законі може дійсно допомогти українським експортерам, особливо при роботі на нових ринках.

Основне завдання – це реальний запуск обох механізмів. Дуже важливо, щоб вони залишилися не на папері, а чимскоріш запрацювали .

Крім того, має продовжитися робота по створенню зон вільної торгівлі з країнами Азії і відстоювання позицій українських експортерів по окремим групам товарів в Азії та Африці.

Окреме питання – посилення наших позицій в європейській торгівлі. Минулого року під час Аграрного діалогу в Брюсселі ми озвучили свої пропозиції Єврокомісії по збільшенню експортних квот. В результаті Україна отримала унікальну пропозицію від ЄС – експорт пшениці збільшити на 100 тисяч тон у рік, кукурудзи - на 650 тисяч тон, ячменю - на 350 тисяч тон на рік. Збільшуються також квоти на експорт виноградного соку – до 500 тон, вівса – до 4 тисяч тон, оброблених томатів – до 5 тисяч тон, продуктів переробки агропродукції – до 7,8 тисячі тон, меду - до 3 тисяч тон. Тепер таку нашу спільну з Єврокомісією ініціативу мають затвердити в Брюсселі. І аби робота майже двох років не пройшла даремно, нам потрібно серйозно підійти до лобіювання цього питання.

Всі ці чотири фактори в разі їх реалізації мають суттєво підтримати загальнодержавний експорт і дати поштовх для національного виробника.

2. Боротьба за інвестиції – пріоритет для державної політики

Зараз багато песимістично настроєних експертів говорить про те, що в Україну не прийдуть інвестиції через війну і політичну нестабільність. Як реаліст, вважаю, що ці фактори є переоціненими. Мій улюблений Воррен Баффет більше 20 років тому сказав: «Ми будемо ігнорувати політичні і економічні прогнози, які є дорогим відволікаючим фактором для багатьох інвесторів і бізнесменів. Тридцять років назад ніхто не міг передбачити розповсюдження війни у В’єтнамі, контроль за цінами і зарплатами, два нафтових шоки, відставку президента, розпад СРСР, одноденне падіння індексу Dow Jones на 508 пунктів і коливання прибутковості казначейських векселів на відмітках між 2,8% і 17,4%. А в результаті виходить так, що найкращі покупки відбуваються в момент активного розповсюдження побоювань різного роду».

Такої думки притримується багато інвесторів. Україна сьогодні – це надцікавий і недооцінений майданчик, в який будуть вкладати мільярдні інвестиції.  Агросфера вже сьогодні активно приймає їх. При чому мова йде в основному про сучасні потужності в сфері переробки агропродукції. Вважаю, що 2017 рік має стати початком активного залучення в Україну інвестицій з країн Азії. Це той напрям, який може принести нашій економіці десятки мільярдів навіть на початковому етапі співробітництва. Тож у пріоритетах посилення співпраці з Китаєм, Японією, Кореєю, Сінгапуром і арабським світом.

3. Тіньовий ринок має бути знищено, а земля має стати товаром

Якщо в Україні будуть продовжувати «забалакувати» тему відкриття земельного ринку, ми втратимо не тільки чергові гроші (за підрахунками експертів, рік продовження мораторію на продаж сільськогосподарських земель це мінус $4 млрд. для українського бюджету). Ми втратимо можливість для комплексних змін в агросфері. Зараз АПК активно розвивається і набирає оборотів. В цей період, коли галузь йде уверх, дуже важливо надати їй додатковий поштовх, який може значно прискорити процеси розбудови. Потрібно подолати корупцію і тіньовий ринок землі. Без цього агросфера не зможе нормально розвиватися.

Зараз в Раді зареєстрований законопроект, який пропонує робочу модель запуску ринку – поетапне впровадження відкритого ринку землі. Проект «Про обіг земель сільськогосподарського призначення» подали Олексій Мушак, Сергій Хлань, Павло Різаненко та інші. Документ пропонує з 1 липня 2017 дозволити продавати комунальну та державну землю, прибрати корупцію через запровадження електронних торгів, досягнути справедливої ціни на землю та залучити ще більше інвестицій в АПК. Депутатам потрібно вирішувати це питання якнайскоріше, адже від вирішення цього питання залежить, в тому числі, і допомога Україні зі сторони міжнародних організацій.

4. Без ефективних технологій не буде галузі

Нагодувати весь світ це про Україну. Однак для цього потрібні не просто інвестиції і екстенсивний розвиток аграрної сфери. Ці часи вже пройшли. Маємо інтенсифікувати виробництво, зробивши ставку на нові технології.  

Хоча за останні 10 років приріст врожайності в нашій країні зріс майже на половину, Україна має перспективу росту продуктивності в рази.  А допоможуть в збільшенні ефективності виробництва нові технології. Вітчизняний ринок цих послуг демонструє гарну динаміку росту. Як приклад в українському сільському господарстві швидко зростає популярність дронів. Використання цих технологій дозволяє фермерам заощаджувати близько $28 з розрахунку на кожен гектар землі.

Використання нових технологій дозволить більш активно використовувати не тільки вкрай сприятливі для сільського господарства «чорноземні» території, але й активніше освоювати Північ. Крім того, використання нових розробок у сфері зрошування дасть змогу значно краще працювати на Півдні.

Стик IT і агросфери сьогодні – це дуже перспективна ніша. У нас сьогодні є реальний шанс створити власну потужну індустрію в сфері агро-IT, яка вже через деякий час могла б активно працювати не тільки на внутрішній, але й на зовнішні ринки. Це цілком реальна перспектива і можливість використати синергетичний принцип для розвитку економіки майбутнього.  

Але поки що навіть внутрішнього ринку «з головою» вистачить для розвитку галузі на стику двох найбільш перспективних для України сфер. Адже за оцінками української ІТ-асоціації не більше 10 % українських компаній використовують новітні технології. На часі змінити цю статистику!

5. Кадри вирішують все

Не кадрами єдиними, а  ще креативними ідеями та їх ефективним втіленням. За тотальної нестачі професійних кадрів не тільки на ринку («на одного тракториста приходиться 5 випускників вишів») на перший план виходить оптимізація праці. Нові технології дозволяють не лише економити кошти та час, а й використання «ручної праці».

І ще, маю надію, стартапи у сфері сільського господарства в повній мірі розкриють себе у 2017-му. Молодь, яка не має тисяч гектарів та мільйонів, вже готова змінювати агросферу. Сьогодні для багатьох молодих людей приходить чітке розуміння, що агросфера є дуже перспективним напрямом. В 2017 році таких людей стане ще більше.

Сучасна, розумна і освічена молодь в агро – це соціальний uptrend, який тільки зароджується. Вважаю, що державі варто було б підтримати його не загальними словами і запевненнями, а конкретними програмами. Адже зараз мова йде про створення майбутнього.

Мені приємно, що тверезо мислячих реалістів, які сьогодні підіймають вітрила майбутнього економіки України, стає все більше попри всі негаразди, популізм і демагогію. Якщо дивитись на темпи змін в Україні, то стає зрозумілим буквально за кілька років будемо мати абсолютно нову модель роботи аграрного комплексу. Потрібно лише працювати на результат, вірити у власні сили, масштабно мислити і змінювати реальність. Україна має неабиякий потенціал, а ми  великі плани на її розбудову!

Тож  до праці!

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.