16 серпня 2017, середа

Що варто знати про український АПК у 2016 році

коментувати
Україна відкрила нові ринки та розширила присутність на континентах у всьому світі

Експорт пшениці в Індонезію виріс в 53 рази, українські млинарі вже встановили рекорд - в 2015-2016 маркетинговому році країна стала світовим лідером з експорту борошна, а торгівля з країнами ЄС зросла до показника у $3 млрд за перші 9 місяців.

2016 рік - чергова сходинка  для українського сільського господарства. Україна відкрила нові ринки, розширила присутність на континентах по всьому світу, і в черговий раз показала, що може прогодувати світ.

За підрахунками найбільшої світової продовольчої організації ФАО, до 2050 року населення планети збільшиться до 9 млрд чоловік. А це означає потребу в рості  сільськогосподарського виробництва практично на 70%. І хто, як не Україна з перспективою росту врожайності, має стати ключовим гравцем на продовольчому ринку?

Регіональна структура експорту у 2016 році не змінила лідерів, але наростила обсяги та фінансову виручку від експорту. За результатами 9 місяців цього року лідером з українського імпорту залишаються країни Азії - практично половина всіх поставок відправляється саме туди (45,8% (4 818,2 млн). Слідом йдуть країни Європейського союзу з показником у 28,4 %, країни Африки мають чималий потенціал співпраці з Україною, але поки займають третє місце.

Що варто знати про експорт у 2016 році? Далі - цифри та найцікавіші факти.

Лідером з українського імпорту залишаються країни Азії

Країни Європейського Союзу

1 січня 2016 року стартувала зони вільної торгівлі з Європейським Союзом. За два роки тісної співпраці (торгівельні автономні преференції почали діяти раніше за ЗВТ) вітчизняні експортери змогли вивчити непростий ринок, зайняти свою нішу. В Брюсселі ми обговорювали з Єврокомісаром Сесілією Мальстром питання збільшення обсягів квот для безмитного ввезення на європейський ринок. Адже вітчизняні виробники ще на початку року заповнюють квоти і готові в рази збільшити поставки. Як результат, у вересні країна отримала погодження від Єврокомісії на збільшення обсягів безмитного експорту до ЄС по цілому ряду продукції.

Частка ЄС в загальній структурі зовнішньоторговельного обігу сільськогосподарської продукції за підсумками 9 місяців складає 32,6%. Традиційно, наші партнери Іспанія, Нідерланди, Польща, Італія та Німеччина мають найбільшу частку у зовнішньоторговельному обігу.  Експорт української продукції до ЄС за звітний період збільшився на 12,5% (або на 331,7 млн) до 2 989 млн.

В 2,5 рази виріс експорт олії, в 2 рази - продукції переробки плодів та овочів, на 83 % збільшились поставки цукру, в 5 разів спостерігається ріст маргаринової продукції. Тобто, спостерігається експорт продуктів з високою доданою вартістю, на що робився акцент з початку роботи з ЄС. Більше 85 відсотків квот були “закриті” ще на початку року. Тому у 2017 надія на збільшення їх обсягів. Пропозиція ЄС виглядає так: експорт пшениці збільшити на 100 тисяч тон у рік, кукурудзи - на 650 тисяч тон, ячменю - на 350 тисяч тон на рік. Збільшуються також квоти на експорт виноградного соку - до 500 тон, вівса - до 4 тисяч тон, оброблених томатів - до 5 тисяч тон, продуктів переробки агропродукції - до 7,8 тисячі тон, меду - до 3 тисяч тон. Такі пропозиції з боку європейських колег - результат кропіткої роботи української сторони. Чекаємо на підтримку Ради ЄС та Європарламенту.

Країни Азії

Традиційний регіон-лідер для вітчизняних експортерів. Цього року ріст товарообігу з країнами Азії є мінімальним, та спостерігається зменшення експорту на 1,4% (або на $68,2 млн, що загалом складає $4 818,2 млн).  Частка країн Азії в загальній структурі зовнішньоторговельного обігу продукції АПК є традиційно високою та складає 40,4%.

Експорт пшениці виріс на 74,6%, у 8 разів виросли поставки цукру, в 7 разів - насіння соняшнику, більш ніж на половину - хлібобулочні і кондитерські вироби.

Традиційно, серед експортованої продукції -  зернові злаки, насіння олійних культур, залишки та відходи харчової промисловості (макуха та інші тверді відходи, висівки, кормове борошно та інші відходи від обробки зернових та бобових культур тощо). Водночас, суттєво зменшився експорт кукурудзи – на $348,4 млн (на 34,9%); сої – на 153,5 млн (на 36,4%); ячменю – на $148,3 млн (на 30,1%); насіння свиріпи або ріпаку – на $77,6 млн (на 77,3%).

Країни Африки

Практично на 10% зріс зовнішньоторговельний обіг між Україною та країнами Африки за підсумками січня - вересня 2016 року і склав $1 698,6 млн. Основними країнами, які мають найбільшу частку у торгівлі з Україною, залишаються Єгипет, Марокко, Лівія, Туніс.

Експорт до країн Африки за звітний період виріс в основному за рахунок збільшення поставок соєвих бобів, м'яса птиці, пшениці, ячменю, борошна пшеничного, солоду, живої ВРХ, овочів бобових сушених, яєць птиці, насіння льону, шоколаду, томатів. Країни Африки традиційно імпортують українські зернові (найбільше пшениця, кукурудза, ячмінь) –   $1025,1 млн, насіння олійних культур (найбільше соєві боби, а також насіння льону та соняшнику) – $184 млн, олію (найбільше соняшникова, а також соєва та інші жири і олія рослинна) – $139,3 млн.

Країни СНД

Частка країн СНД в загальній структурі зовнішньоторговельного обігу продукції аграрного сектору за звітний період складає 7,1%. Товарообіг впав більш, ніж на чверть, що пояснюється диверсифікацією ринків збуту та пошуком більш вигідних торгівельних партнерів.

Найбільшу долю зовнішньоторговельного обігу між Україною та країнами СНД мають: Білорусь – 31% (майже 298 млн), Казахстан – 16,7% ($160,8 млн), Молдова – 16,6% ($159,3 млн), Росія – 13,4% ($128,6 млн) та Азербайджан – 9,5% (майже $91 млн).

Російська Федерація

Тут особливо говорити нічого. Частка Російської Федерації в загальній структурі зовнішньоторговельного обігу продукції аграрного сектору за звітний період складає 0,95%. Менше одного відсотка за умов зменшення товарообігу між Україною та РФ на 68,3% (на $276,4 млн) порівняно з січнем - вереснем 2015 року, і сума у трохи більше, ніж $100 млн.

Повністю припинились експортні поставки м’яса, риби, молока та молочної продукції, яєць птиці, меду, овочів, плодів та горіхів, зернових злаків, насіння олійних культур, кондитерських виробів з цукру, пива, ковбас.

В планах на 2017 - поглиблення співпраці з Китаєм, Кореєю, ПАР. Продовження роботи над угодами про зону вільної торгівлі з Ізраїлем, Туреччиною, лібералізація торгівлі з Індонезією. Поглиблення співпраці з ЄС, зокрема і в рамках збільшення обсягів квот. Але для цього вкрай важливим є адаптація українського законодавства до вимог ЄС. І це стосується не лише тих підприємств, які експортують товари до Європейського союзу. Це масштабні правила гри для всіх. А Україна сьогодні - “бажаний гість” на столі у будь-якому куточку світу. 

Окрім того, варто пам’ятати про впровадження в дію реального механізму допомоги малим та середнім фермерам на кошти ЄІБ (Європейського інвестиційного банку). Ратифікація цієї кредитної угоди стала однією з найважливіших подій 2016 і буде мати вплив на роботу аграрного сектору у новому 2017 році. За фінансової підтримки аграрії зможуть не тільки наростити потужності та збільшити виробництво, а й вийти на нові ринки та зайняти там свою нішу. 

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.