22 сiчня 2017, неділя

Мінімальна зарплата в малому місті. Нотатки економіста

коментувати
Чим стануть 3200 грн – ударом або поштовхом для української глибинки

Нещодавно оголошене більш ніж двократне підвищення мінімальної зарплати стало для всіх несподіванкою. Оцінювати загальноекономічний вплив такого кроку важливо і потрібно, але за правильними макромоделями та прогнозами часто упускається мікрорівень – як те чи інше рішення вплине на окремі складові економіки? Завжди важливо подивитися на ті, що найбільше втрачають від змін. У випадку підвищення мінімальної зарплати це малий бізнес у невеликих містах. Жителі таких міст вже мало чого очікують від реформ і за замовчуванням бачать несправедливість у будь-яких рішеннях влади. Проте, поспілкувавшись із ними, я побачила, що на анонсовані нещодавно зміни вони відреагували по-іншому.

Спробую якнайкраще відобразити реальні ситуації, в яких ці люди живуть, та донести їхні роздуми. Це жителі різних міст і областей, але уявімо, що вони всі живуть в одному Звичайному місті.

Мінімалка у Звичайному місті

На кілька годин втечемо із задушливого Києва та заглянемо у Звичайне місто, де мешкає до 50 тисяч людей. Прогулюючись містом, швидко звикаємо до значно чистішого повітря і невисоких будинків. Неважко помітити, що більшу частину бізнесу тут складають невеликі магазинчики, перукарні, кафе. «Великий» рітейл в місті представлений чотирма супермаркетами та двоповерховим торгівельним центром розмірами з хол ТРЦ «Гулівер». Горді представники промисловості – цукровий завод і виробник склопакетів.

Втомившись від прогулянки, заходимо в продуктовий магазин купити чогось перекусити і заводимо розмову з продавцем тьотею Ніною. Вона радіє гостям зі столиці, не соромиться покритикувати при нас «ту брехливу» владу і питає, чи не розставляються на Майдані знову палатки («бо пора вже»). Ми кажемо, що зараз стало модно під Нацбанком і Кабміном збиратися та переводимо тему на мінімальні зарплати. До цього емоційна, тьотя Ніна реагує на цю тему абсолютно байдуже. Вона каже, що отримує 1600 грн/місяць. Та й загалом у місті продавці працюють за 1500-2000 грн, і це вважається нормальним. З 1 січня життя не поміняється, зарплата лишиться та сама. Ну а що? «Микита Сергійович у звітах-то все як треба зробить». Просто переведе тьотю Ніну на половину ставки і додаткових 350 грн соцвнеску за неї платити буде, куди там в два рази зарплату піднімати?

Продавці, офіціанти, перукарі, аптекарі у невеликих містах збільшення мінімальної заробітної плати не відчують

Сусідня вивіска «Канцтовари» підказує, що треба купити блокнот: оскільки народ тут говірливий, очікуємо почути багато цікавих фактів, які потрібно буде занотувати. Натрапляємо на власника магазину. Пан Андрій та його жінка останні 10 років працювали в магазині день у день, даючи собі вихідний лише двічі на місяць. Так вони зуміли розростися до двох «точок» у місті і найняли двох продавців, яким платять по 1700 грн. З підвищенням мінімалки планують розібратися так, як і власник сусіднього продуктового магазину. «Мій бізнес витримає додаткових 700-1000 грн щомісяця, аби тільки не приходила знову податкова і не вимагала по 10 000 грн одразу». І далі пояснює, що до введення мораторію[1] перевірка могла легко прийти і нарахувати штрафів на суму в 10 000 грн. А потім робила «благородну знижку» в 5000 грн, якщо власник заплатить тут і одразу, і в кишеню.

Продавці, офіціанти, перукарі, аптекарі у невеликих містах збільшення мінімальної заробітної плати на собі у короткостроковому періоді не відчують. У малому бізнесі скорочення працівників малоймовірне, а збільшення податків відчує власник, а не працюючий. Проте власники готові прийняти таке підвищення в обмін на  менший тиск з боку перевіряючих органів.

Нашу розмову підслуховують та кидають кілька фраз про купівельну спроможність. Наталія працює у міській раді Звичайного міста на одній із керівних посад. Вона каже, що багато працівників (перевіряємо – за даними регіональної статистики більше 40%) зайняті в садочках, школах, лікарнях, органах соцстраху, міській адміністрації. Усі ці люди тепер отримуватимуть не менше 2700 грн в місяць на руки і зможуть більше купувати в Андрія та інших малих підприємців. «Он магазин дитячого одягу, все пустіє і пустіє. Власниці немає сенсу закупляти більше різних моделей в Обласному, бо люди стільки не розкуплять. А покупцям, що мають гроші, недостатньо такого асортименту, і вони їдуть на закупи в Обласне». А з підвищенням мінімалок місто нарешті «запуститься».

Через низьку купівельну спроможність жителів малий бізнес у регіонах не має можливостей для росту. Жителі розуміють це, і вони зацікавлені у розвитку свого міста. Збільшення мінімальних зарплат сприймається як можливість активізувати економічне життя та скоротити наявний контраст між містами обласного та державного значення.

Ми виходимо з магазину разом, і при розмові один на один Наталія зізнається, що нова мінімалка може вдарити і по ній. Підвищення мінімальних зарплат органів міської адміністрації може фінансуватися за рахунок зменшення виплат на керівних посадах. Питаю її: «А як же збільшення надходжень від податків? Не профінансує?» Трохи думає, а потім відповідає: «Треба рахувати. Як місто «запуститься», то профінансує».

Усі працівники державного сектору тепер отримуватимуть не менше 2700 грн в місяць на руки, що може збільшити конкурс на державні посади та привести кваліфікований талановитий молодий персонал в державні установи. Для працівників вищих рангів це не найкраща новина, тому що профінансувати підвищення можуть за рахунок позбавлення їх регулярних надбавок та премій. Вони сподіваються на пожвавлення міста та, як наслідок, збільшення доходів місцевого бюджету.

Ці інтерв’ю не є повноцінним дослідженням, але з них видно можливі наслідки підвищення мінімальної зарплати для економіки невеликих міст.

З одного боку, таке підвищення може стимулювати збільшення споживчого попиту та, як наслідок, пожвавлення економічної активності. Збільшаться обсяги торгівлі та наданих послуг, підвищиться реальна вартість праці в невеликих містах.

З іншого боку, на сьогодні у багатьох регіонах анонсований рівень мінімальних зарплат виявиться непідйомним для суттєвої частки бізнесів. Це означає, що в короткостроковому періоді фактичні заробітні плати у приватному секторі не збільшаться, а розмір податків для малих підприємців зросте. І на це потрібно зважати.

Підприємці готові прийняти таке підвищення податкового тягаря. Проте відновлення та збільшення тиску з боку перевіряючих органів може їх добити – і тоді очікуваного пожвавлення в містах не відбудеться.

Нотатки економіста – щотижнева колонка Центру економічної стратегії



[1] З 2014 року в Україні діє мораторій на проведення перевірок підприємців з обсягом доходу до 20 млн. грн. на рік контролюючими органами. У 2017 році такий мораторій планують зняти.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.