17 грудня 2017, неділя

Ryanair як нагадування про несвободу

коментувати
Едуард Рубін: Мені абсолютно не цікаві розрахунки і втрати аеропорту «Бориспіль» від приходу Ryanair

Едуард Рубін: Мені абсолютно не цікаві розрахунки і втрати аеропорту «Бориспіль» від приходу Ryanair

Чому я однозначно не підтримую позицію аеропорту «Бориспіль» в історії з Ryanair?

Вся ця історія насправді не про бізнес. Значить, і міряти її з позиції бізнес-вигод, як це робить керівництво аеропорту, абсолютно безглуздо.

У будь-якій іншій європейській країні прихід або вихід з ринку компанії-лоукостера можна було б розцінювати як подію, яка вимірюється грошима і ступенями комфорту. Але для українців ця історія зовсім про інше. Вона – про свободу. Про свободу вибору, про свободу пересування, і зокрема про інформаційну свободу, якщо хочете, тому що ніякі статті та репортажі в ЗМІ не замінять людині особистих вражень.

Нерозвинений і багато в чому монополізований ринок авіаперевезень – це ще одна залізна завіса, що відокремлює нас від Заходу. Якщо у нас немає плеяди компаній-лоукостерів, то подорожі фактично стають долею касти обраних. Пересічний українець не може дозволити собі квитки по 150-250 євро в один кінець. А значить, зовнішній світ для нього, як був, так і залишається недоступним. Навіть незважаючи на безвіз. Порівняйте середні ціни на авіаквитки в Європі і в Україні, і у вас виникне стійке враження, що українці – найзаможніший народ на старому континенті, оскільки ціни тут в рази, а то і на порядок вищі за європейські.

Саме лоукостери сьогодні багато в чому формують ринок, і формують по праву

Моя думка така, що саме критерій свобода/несвобода повинен бути головним маркером при прийнятті тих чи інших державних рішень. Тому що саме ідея свободи де-факто стала об'єднуючою національною ідеєю для сучасних українців.

З таким ключем і потрібно підходити до вирішення будь-яких великих завдань. Будь то прихід нових перевізників, створення конкурентного бізнес-середовища, розвиток суспільного мовлення, підтримка спрощеної системи оподаткування або медична реформа. Все те, що звільняє нас, повинно підтримуватися людьми у владі, які прийшли до влади на ідеях Майдану і за підтримки Майдану. Все те, що поневолює нас, навпаки, повинно відхилятися як таке, що не відповідає інтересам українців. Виняток в цьому питанні може бути один-єдиний – безпека суспільства в зв'язку з російсько-української війною, як це було із забороною російських соцмереж в нашій країні.

Ось чому мені як громадянину абсолютно не цікаві розрахунки і втрати аеропорту «Бориспіль» від приходу Ryanair. Скільки б не втратило це конкретно взяте державне підприємство, Україна як держава виграє набагато більше. Тому що виграють її громадяни, тому що виграє ринок, тому що за Ryanair прийдуть інші компанії і можливості, тому що слідом прийдуть інвестиції в інфраструктуру, прийдуть нові робочі місця, відкриються нові туристичні потоки в країну і т.д.

І виграш цей буде величезний, оскільки справжні гроші приходять тільки туди, де є ця горезвісна свобода. Недарма всі найбільші економіки світу – це економіки демократичних країн, а рульовим глобального світу є США, де свобода – головний фетиш і прапор.

Ось чому рішення щодо Ryanair має бути політичним і має бути виведено за дужки інтересів одного держпідприємства.

Ось чому я за те, щоб скандал став для нас одним з тих уроків, які ми так швидко засвоюємо останнім часом, і дав свій результат. Щоб Ryanair все-таки прийшла на наш ринок, а за нею – і інші бюджетні компанії, щоб МАУ розвивала свою лоукост-програму. Щоб з'явилися, нарешті, лоукостер на внутрішніх українських рейсах, і авіакомпанії своїми цінами склали реальну конкуренцію залізничному транспорту. Це пішло б на користь і нам, і «Укрзалізниці» і послужило б «зшиванню» України, яка з точки зору транспортного сполучення досі виглядає дико роз'єднаною країною, де нормально від периферії можна дістатися тільки до столиці, а всі інші частини пов'язані дуже погано і незручно. Що, між іншим, дуже стримує розвиток бізнес-середовища в нашій країні.

У зв'язку з усією цією історією згадав свій особистий досвід: ще в 2003 році я разом з одним іноземним інвестором прораховував бізнес-план запуску лоукост-авіакомпанії, яку ми хотіли націлити саме на внутрішні перевезення. Ми планували пов'язати основні міста: Київ, Львів, Одесу, Сімферополь, Дніпро, Харків. За нашими тодішніми розрахунками мінімальна ціна квитка становила б 20 доларів, максимальна, на найдовшій дистанції, – 100. Ці ціни й сьогодні виглядають вельми привабливо.

Але та наша спроба закінчилася так, як закінчувалися багато благих починів в Україні: чиновники стали поперек дороги. Головним «недоліком» проекту стало те, що ми робили ставку на використання недорогих регіональних літаків фірми Embraer, а нам всюди твердили, що ми повинні купувати неодмінно вітчизняні літаки. Однак ті за своїми параметрами взагалі не вписувалися в економічну модель: витрата палива і обслуговування виявлялися на порядок дорожче, що розвалює саму ідею проекту.

У випадку з Ryanair в ролі недалекоглядних чиновників виступає керівництво Борисполя. Намагаючись диктувати власні умови, вони просто руйнують лоукост-модель перевізника.

Але саме лоукостери сьогодні багато в чому формують ринок, і формують по праву. Раніше квиток на літак завжди коштував однаково дорого: купив ти його за місяць або в день польоту, летиш ти з трьома валізами або з папкою, чи хочеш ти їсти в польоті чи ні. Модель лоукост зламала стандарти цивільної авіації і зробила сервіс перельотів доступним, в результаті чого люди масово отримали можливість подорожувати і бачити світ.

І в нашому випадку Ryanair прийшла і сказала: «Ваш аеропорт наживається на пасажирах і отримує занадто великий дохід. Пропоную: знижуємо разом ціни і даємо можливість людям подорожувати. Побудуємо нові готелі, оновимо термінал". Бориспіль відповів: "Знижуємо ціни і втрачаємо наші гроші? Даємо вам будувати готель і втрачаємо наші гроші? А в терміналі у нас взагалі ранки...". Ось і вся розмова, після якого Ryanair передбачувано повернулася і пішла. Тому що модель лоукост в таких умовах просто нежиттєздатна.

Однак на те й існує влада, щоб приймати політичні рішення. І якщо керівник якогось держпідприємства не навчився дивитися далі післязавтра і відкидає інвестора, який мислить категоріями десятиліть, то рішення має переноситися на рівень вище.

Зусилля міністра інфраструктури, який повідомив, що домігся відновлення переговорів, і втручання в ситуацію прем'єр-міністра, не дають гарантій, що Ryanair передумає і повернеться. Але дають надію, що і цей урок ми зрозуміємо.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.