20 серпня 2017, неділя

Схід проти Заходу. Чи переможе ненависть до біженців

коментувати
У ЄС йде бій за те, що слід визнати ключовими європейськими цінностями

В останні дні складно не помітити різницю у ставленні різних країн-членів ЄС до напливу біженців. Німеччина і Швеція вирішили проявити солідарність. Навіть Девід Кемерон змінив свою точку зору, оскільки британські виборці проявили співчуття до прохань біженців. Те ж продемонстрували й інші країни Західної Європи. І це різко контрастує з настроями у Східній Європі. Віктор Орбан, горезвісний прем'єр-міністр Угорщини, загрожує побудувати стіну на кордоні, щоб відгородитися від біженців. Річард Фіко, словацький прем'єр, стверджує, що майже всі біженці насправді економічні мігранти, які шукають в Європі кращого життя. Лідери країн Центральної Європи налаштовані проти встановлення квот на прийом біженців для держав-членів ЄС. Звідки така різниця між «старою» і «новою» Європою, між Сходом і Заходом?

Країни Західної Європи пам'ятають нацизм і великі хвилі переселенців на початку і в кінці війни, а тому розуміють, як це. Після пережитого толерантність і неприйняття расизму стали однією з ключових цінностей європейців, за винятком крайніх правих, до яких ставляться з негативом саме через їх ставлення до цих цінностей. Країни Східної Європи постраждали від нацизму навіть більше: вони пережили винищення євреїв, ромів і мільйонів мирних жителів. Відразу за нацистської травмою послідував період влади комуністів і десятиліття утисків у СРСР.

Після краху комунізму у Східній Європі з'явилися дві чіткі політичні течії, які по-різному інтерпретували недавні історичні події. З одного боку, є демократична течія, яка прагнула створити демократичні інституції, звільнитися від пут радянської влади, перетворити країни Східної Європи в сучасні держави, де поважають права людини, демократію та верховенство права. З іншого - потужний націоналістичний рух, який побачив у краху комунізму шанс на своє відродження. Ці націоналістичні рухи прагнуть етнічної «чистоти» в кордонах держав, щоб розвивати національну культуру та націю в цілому.

Націоналісти вбачають демократію лише інструментом для досягнення процвітання нації, але не метою

Ця форма націоналізму не войовнича, але заснована на потужній вірі в захист національної спільноти. Вона не налаштована проти демократії, але вбачає її лише інструментом для досягнення процвітання нації, а не метою. Тим не менш, ця форма націоналізму відрізняється крайньою нетолерантністю до національних меншин. Люди не соромляться проявляти расизм щодо ромів, які сприймаються як перешкода розвитку нації. Ставлення до біженців не краще: націоналісти вважають їх загрозою. Ми недостатньо усвідомлюємо, що такі націоналістичні рухи набагато сильніші в Східній Європі, ніж у Західній. Вони не мають клейма праворадикалів, які в Західній Європі асоціюються з нацизмом або співпрацею з нацистами. Під час Холодної війни ці націоналісти виступали проти СРСР, але з інших причин, ніж дисиденти-демократи. Під час нещодавньої революції в Україні, наприклад, праворадикальні націоналісти боролися пліч-о-пліч з демократами і зараз виступають єдиним фронтом на захист України перед лицем російської агресії.

Чому націоналісти Східної Європи підтримали євроінтеграцію? Тому що вступ до ЄС означає посилення їх нації, перехід від статусу периферії і країни пострадянського табору до статусу члена клубу держав Першого світу. Це не означає, що вони поділяють усі європейські цінності.

Зараз усередині європейського співтовариства дійсно йде бій за те, що слід визнати ключовими європейськими цінностями. Цього бою не уникнути, але це також і можливість зміцнити ключові цінності Європи. Це бій за те, що стане серцем європейської ідентичності. У всіх країнах ЄС є схожі націоналістичні течії, і виклик, який являє собою інтеграція великих груп біженців, недооцінювати не можна. Від того, як ми впораємося з цим завданням, і наскільки широким буде обговорення цих цінностей, залежить доля Європи.

Націоналізм не можна пригнічувати, але його прояви повинні мати місце виключно в атмосфері толерантності до інших культур і націй, в атмосфері солідарності з жертвами війни і різноманітних катастроф, в атмосфері поваги. Я щасливий, що саме про це почала говорити Ангела Меркель. Сподіваюся, за нею підуть інші.

Текст публікується з дозволу автора.

Оригінал

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.