24 сiчня 2017, вівторок

Чим все-таки хороший Brexit

коментувати
Британський референдум повинен продемонструвати реальні переваги членства в ЄС, а також показати, що буває, коли країна виходить з його складу

Як і багато хто, прокинувшись вранці після британського референдуму, я не повірив, що Brexit переміг. Не міг і досі не можу в повній мірі усвідомити наслідки цього голосування. Розпад Європейського Союзу? Розпад Британії? Перемога націоналізму над толерантністю? Зведення стін на кордонах? Повернення кривавих конфліктів в Європу? Скорочення демократії в світі? Більш страшна економічна криза, ніж у 2008 році?

Будь-який з перерахованих сценаріїв може втілитися. Але чи є у брекзиту позитивна сторона? Я не прихильник теорії про те, що кризові періоди є вдалим моментом для проведення рішучих реформ. Кризи часто тягнуть за собою сумні наслідки. Але це не означає, що нам не можна поміркувати над тим, чи може Brexit обернутися позитивом для Європи.

По-перше, незважаючи на заклики до проведення аналогічних референдумів по всій Європі, цілком ймовірно, що історична помилка прем'єр-міністра Британії Девіда Кемерона не повториться. Після британського референдуму багато хто зрозуміє, що події, які відбуваються сьогодні в Британії, торкнеться їх точно так само в разі ініціювання голосування щодо виходу з Євросоюзу. Крім того, Brexit активізує дискусії про референдуми в якості дієвого інструменту.

Brexit, ймовірно, приглушить ентузіазм з приводу референдумів всередині Європи

За винятком деяких випадків, референдуми є не найкращим інструментом демократії. Питаннями для голосування можуть маніпулювати. Референдум – можливість проголосувати проти чогось непопулярного, нехай навіть того, що ніяк не стосується суті анонсованого. Наслідки таких голосувань можуть накладати на уряди жорсткі і контрпродуктивні зобов'язання. Податкова система Каліфорнії майже 40 років страждає від референдуму 1978 року, що встановив жорстку стелю податків на нерухомість. Очевидно, чинні уряди відтепер не тільки будуть уникати проведення референдумів про членство в ЄС, але і, ймовірно, законодавчо обмежать використання цього інструменту. Нещодавній референдум у Нідерландах скасував ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною та ЄС при явці, що ледве досягла 32%. Тому Brexit, ймовірно, приглушить ентузіазм з приводу референдумів всередині Європи.

По-друге, британський референдум повинен продемонструвати реальні переваги членства в ЄС, а також показати, що буває, коли країна виходить з його складу. Brexit вдарить, насамперед, по найбіднішому прошарку населення Британії, що якраз і голосував проти ЄС – якими б не були ці наслідки. Але проблеми, з якими зіткнуться британці, стануть уроком для євроскептиків по всій Європі, та навчать їх двічі думати перед тим, як закликати до виходу з ЄС, що також послабить дестабілізуючий вплив брекзиту.

По-третє, після референдуму Велика Британія безповоротно розтратила свої переваги на переговорах з ЄС. Однією з причин вступу Британії в ЄС була спроба вплинути на процес прийняття рішень в блоці, щоб процес інтеграції не зайшов надто далеко. І британський вплив залишавсяя досить сильним, хоч і зменшувався.

Найвдалішим результатом референдуму стане зміна статусу Британії в ЄС. Тепер її статус буде такий само, як у Норвегії. Іншими словами, Британія втратить право голосу в європейських питаннях. Разом з тим, може розгорнутися й сумніший сценарій. Британська консервативна і переважно євроскептична еліта вважає, що зможе виторгувати на переговорах з ЄС статус, що надає безліч опцій. Але Brexit позбавив їх усякої переговорної сили в Європі. Раніше на переговорах козирною картою були погрози вийти з ЄС. Тепер ці погрози втілилися у життя, і британські парламентарії можуть хіба що благати дати їм вигідні умови. Новий консервативний уряд Британії може спробувати переконати європейських переговірників, запропонувавши, наприклад, провести другий референдум, який анулював би результати першого, в обмін на надання можливості призупиняти свободу пересування всередині ЄС у разі крайньої необхідності. Але це навряд чи станеться. Бажання повернутися в ЄС зросте, оскільки люди відчують на собі негативні економічні наслідки брекзиту, навіть якщо вони вдарять по ЄС. Британія завжди була однією ногою в ЄС, а іншою – зовні. Євросоюз же буде готовий прийняти Британію тільки в тому разі, якщо побачить тверду підтримку членства всередині країни.

По-четверте, криза, викликана британським референдумом, має послужити сигналом для ЄС, якому час негайно починати працювати за двома напрямками: біженці та система керування.

З кризою біженців європейці справляються геть не найкращим чином. Ангела Меркель не порадилася зі своїми європейськими партнерами щодо політики щодо біженців. Потік прибулих біженців до Європи застав німецький уряд зненацька. Чимала частка електорату побоюється культурних зіткнень, які може спровокувати занадто швидкий потік прибулих до Європи біженців-мусульман чоловічої статі. Політики не можуть ігнорувати ці страхи, адже ними активно підживлюються праворадикальні партії. Угода з Туреччиною дещо знизила гостроту кризи біженців, проте європейські лідери повинні виробити узгоджені рішення як щодо проблеми біженців, так і щодо джихадистского тероризму.

Щодо системи керування ЄС, то настав час істотно знизити дефіцит демократії. Більшість людей не знають, однак Жан-Клон Юнкер був демократично обраний президентом Єврокомісії. Під час останніх виборів у Європейський парламент кожна велика партійна група запропонувала свого головного кандидата на пост президента Комісії. Юнкера висунула Європейська народна партія, що об'єднала консервативні і християнсько-демократичні партії, які перемогли на виборах. Саме така процедура використовується на виборах у Німеччині. Проте, багато хто сьогодні вважає, що Юнкеру бракує тих лідерських якостей, якими має володіти голова виконавчої влади ЄС. Президент Комісії повинен обиратися безпосередньо через виборчу систему з використанням колегії вибірників, як на президентських виборах у США. У подібному випадку буде більше шансів, що головою ЄК буде обрано людину з необхідними лідерськими якостями. Крім того, знизиться дефіцит демократії.

Ця реформа має стати пріоритетною для Європи. Серед членів ЄС не спостерігається бажання передавати Брюсселю більше повноважень, і тому керівництво ЄС має бути більш підзвітним європейським виборцям. Прямі вибори президента Єврокомісії – очевидне і нескладне вирішення питання. Нинішня система здається занадто непрозорою європейському виборцю. Інституту президента в США довелося пережити громадянську війну, щоб стати по-справжньому ефективним. Можливо, для лікування дефіциту демократії в ЄС буде достатньо одного лише брекзиту.

Переклад НВ

Текст публікується з дозволу автора

Оригінал

Більше точок зору тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.