13 грудня 2017, середа

Нотатки економіста. Економіка корупції

коментувати
Орган, покликаний боротися з корупцією – однією з основних причин неефективності державних служб – має бути флагманом перетворень

В рамках роботи над великою запискою по різних категоріях державних витрат ми досить багато обговорювали останнім часом неефективність механізму стипендій. Так вийшло головним чином через суспільний резонанс теми напередодні нового навчального року, але це зовсім не означає, що стипендії – єдина тема, де ми знайшли неефективні видатки. Тож зараз для балансу розглянемо ефективність витрат на прокуратуру – її місія дуже важлива для суспільства із таким станом корупції, як в Україні, а оптимізація витрат зачіпає інтереси вже не пересічних громадян, а впливових силовиків. Бездіяльність цього органу, звісно, обходиться державі у величезні непрямі витрати, пов’язані із відсутністю невідворотності покарання, а суто прямі державні витрати на утримання Генеральної прокуратури були передбачені в бюджеті 2016 року у розмірі 3,2 млрд. грн. (2,9 млрд. грн. у 2015 році).

До функцій прокуратури входить:

  • підтримання державного обвинувачення;
  • представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом;
  • нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;
  • нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Якщо порівняти Україну з Європою (візьмемо агрегований показник, щоб не потрапити у пастку відмінного функціоналу різних органів у різних країнах), видатки на силові органи та судову владу в Україні перевищують європейські приблизно на третину. У країнах-нових членах ЄС це 2,1% ВВП, а в Україні – 2,8%. Більшість цих видатків в Україні спрямовується на органи МВС (Нацгвардія, поліція, прикордонники, служба з надзвичайних ситуацій), на прокуратуру приходиться приблизно 7% витрат.

Структура витрат бюджету на правоохорону та громадський порядок у 2016 році

Джерело: Державний бюджет

Чи демонструє прокуратура в Україні непересічні результати?

Боротьба з корупцією зараз вважається одним із основних завдань України, саме у цьому напрямку українське суспільство очікує і активно вимагає результатів, саме боротьбі з корупцією присвячена риторика багатьох міжнародних партнерів, Порошенко назвав боротьбу з корупцією одним з найголовніших пріоритетів. Тому логічно було б припустити, що справи по корупції будуть у фокусі уваги працівників прокуратури. Наскільки це припущення відповідає дійсності?

Лише 33 корупційні справи довели до кінця

Нещодавно Наші Гроші опублікували дослідження, де виявили, що за 12 місяців (липень 2015 – липень 2016) по корупційних злочинах отримали вироки 952 особи[1]. З них 312 осіб відбулося штрафами, 336 – звільнені від покарання, 137осіб – виправдані і звільнені від відповідальності. 128 осіб отримали реальні тюремні строки, однак лише 33 вироки набули сили. Решта знаходяться в апеляційних і касаційних інстанціях. Жоден вирок по справах чиновників категорії А (два голови райдержадміністрацій та заступник голови Держсільгоспінспекції) сили не набув.

Тож лише 33 корупційні справи довели до кінця, та домоглися вироків з відшкодування на суму 11 млн. грн. та 27 конфіскацій майна, вартість якого в Реєстрі судових рішень не вказана.

Може, у прокуратурі не вистачало робочих рук?

Згідно із новим законом, Генпрокуратура мала знизити кількість працівників, за 2015 рік відбулося скорочення із 20,4 тис до 15,0 тис працівників, з яких 11,2 тис безпосередньо ведуть прокурорсько-слідчу діяльність. Після цього зниження в перерахунку на 100 тис населення (з врахуванням втрати тимчасово окупованого Криму) це становить 26 прокурорів на 100 тис населення. У Німеччині, за даними ООН та Ради Європи за 2012 рік, цей показник складав 6,5, у Молдові – 20,9, в середньому в Європі – 10. Навіть у Росії прокурорів було менше – 22,8 прокурори на 100 тис населення.

Може, прокурори отримують надто маленьку зарплатню?

Серед усіх державних правоохоронних органів в 2016 році на прокуратуру припадає найвища частка річних бюджетних асигнувань на одного працівника (219 тис грн), що більше навіть за такі важливі на даний момент відомства як ЗСУ (182 тис грн) чи СБУ (168 тис грн). При цьому прокуратурі, на відміну від збройних сил, не потрібно закупати та обслуговувати значну кількість технічних засобів та транспорту. Навіть якщо порівнювати із приватним сектором – середня зарплата прокурора у 13,8 тис. грн. виглядає досить пристойною, хоча дійсно неспівставною із мільярдними оборудками корупціонерів.

Очевидно, що неефективність – спільна проблема всіх державних органів. І орган, покликаний боротися з корупцією – однією з основних причин неефективності – має бути флагманом перетворень. Саме тому на початку 2016 року у складі Генпрокуратури запрацював спеціальний підрозділ – антикорупційна прокуратура. За даними про результати, наведеними вище, про її ефективність судити не можна – її активність не була предметом дослідження журналістів, але ми сподіваємося, що цей підрозділ покаже результат, та суспільство зможе побачити реальне забезпечення верховенства права і невідворотності покарання за корупційні злочини.

Нотатки економіста – щотижнева колонка Центру економічної стратегії.


[1] «Наші гроші» проаналізували 819 вироків, які були винесені у період з 1 липня 2015 року по 30 червня 2016 року включно по корупційних статтях Кримінального кодексу України 191, 364, 368, 369 і 369-2.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.