11 грудня 2016, неділя

Нотатки економіста. Бюджет 2017: три головних виклики

коментувати
Минулого тижня випало взяти участь у обговоренні прогнозів бюджету на наступний рік в Міністерстві фінансів. Якщо конкретні цифри ще є непублічною інформацією, то як мінімум основні напрямки, в яких точитиметься боротьба за бюджет 2017 стають зрозумілішими
1. Мінфін проти Міністерств: скорочення державних витрат

За нашими підрахунками, рівень перерозподілу ВВП через державний бюджет має знизитися до 37% ВВП, щоб сприяти прискоренню економічного зростання. Бюджетна консолідація та стримування бюджетного дефіциту, жорсткі бюджетні обмеження – не примха, а виклик часу, з яким у повній мірі стикнеться новий кабінет. Скоріше за все, розгорнеться боротьба між інтересами галузевих міністерств, які так і не встигли (або, скоріше, не були зацікавлені) провести галузеві реформи, та Мінфіном, який вимагатиме зниження витрат.

Не відбулося очікуваної реформи ані в галузі охорони здоров’я, де досі не призначено нового міністра (за призначення виконуючого обов’язки міністра Уляну Супрун Рада зможе проголосувати лише коли повернеться з канікул), ані в галузі освіти, де КМУ погодив збільшення державного замовлення всупереч позиції Мінфіну. Не відбулося ані масштабної пенсійної реформи, ані монетизації більшості пільг – у той час як соціальні видатки та пенсії займають 41% зведеного бюджету або 17% ВВП, це – саме та сфера, де можна досягти найбільш значної економії, особливо зважаючи на досить великий резерв в адресності соціальної підтримки. Зараз Мінфін проводить верифікацію соціальних видатків, але активного співробітництва з боку Міністерства соціальної політики йому явно не вистачає, радше навпаки. Навіть у розвинених країнах верифікація виявляла 5-7% помилок та зловживань у видатках на соціальну сферу – в Україні ця цифра зараз становить 0,9% (оцінка до верифікації, яку надало Міністерство фінансів), і виглядає явно заниженою.

Найбільш прийнятною стратегією для скорочення державних видатків могло би стати середньострокове бюджетне планування – воно додало би прогнозованості грошовим потокам та полегшило задачу як Мінфіну, так і галузевим міністерствам. Сутність середньострокового планування в тому, що бюджет складається не на один рік, а на три (згодом його, звісно, можна скоригувати), і усі розпорядники коштів мають уявлення про те, що буде з їх фінансуванням не лише наступного року, а й два роки за ним, та можуть планувати довгострокові програми та проекти. Але до цього у пані Яресько не дійшли руки, а новий міністр, хоча вів про це мову, вже не мав достатньо часу для впровадження цієї політики перед ключовими датами бюджетного планування.

2. Мінфін проти ДФС: боротьба за плани надходжень

Серйозних змін у податковій політиці цього року навіть традиційно «під ялинку» ми поки не очікуємо – за 100 днів в уряді новий міністр фінансів анонсував плани по реформуванню ДФС, встановленню ключових показників ефективності (KPI), спрощенню адміністрування - але не по реформі податків. В основних напрямках бюджетної політики також немає суттєвих нововведень. Дещо оптимістичним виглядає план зростання ВВП наступного року на 3% (прогноз МВФ – 2,5%, прогноз Світового банку – 2%), дефіцит бюджету заплановано утримати в рамках 3% ВВП, прогнози по інфляції на рівні 8% збігаються із цільовим показником Національного банку, який він встановив в рамках політики інфляційного таргетування. На цьому фоні, скоріше за все, ДФС боротиметься за зниження податкових планів, натомість Мінфін ставитиме більш амбіційні завдання.

Система KPI для ДФС, яку планує запровадити Мінфін, покликана знизити кількість перевірок та донарахувань податків, підвищити ефективність апеляційних оскаржень, зменшити податковий борг держави. Кінцева мета, яку декларує Мінфін – зменшити вплив людського фактору та знизити корупцію в ДФС. Тут і подання електронних декларацій, реальний та надійний реєстр платників, рівень добровільної сплати, автоматизований відбір справ для перевірок через систему ризик-менеджменту, результати судового розгляду справ тощо. Ймовірно, тут ДФС також буде виступати опонентом Мінфіну, хоча формально він підпорядкований міністерству.

3. Мінфін проти депутатів: бюджетна дисципліна та бюджетні правила

Бюджетна дисципліна та бюджетні правила – це утримування витрат в жорстких межах, запланованих у бюджеті і можливість їх зміни лише за виконання певних критеріїв (наприклад, суттєве перевищення економічного зростання у порівнянні із прогнозним, значне відхилення податкових надходжень від запланованого рівня тощо). Цей підхід не передбачає збільшення бюджетних витрат протягом року на вимогу галузевого міністерства, або депутатської групи. Але чи буде необхідність чітко притримуватися запланованих у бюджеті витрат близькою для депутатів, яким треба задовольняти інтереси своїх виборців та груп впливу – питання відкрите. Скоріше за все, при обговоренні бюджету в Раді виникнуть ідеї нових витрат. Більше того, нові статті витрат можуть вноситися до вже прийнятого бюджету, як це відбулося минулого року із підтримкою шахт. Щоб опиратися їм, Мінфін повинен зайняти сильну позицію, а міністр фінансів має стати «містером Ні» та відстоювати чітко визначені рамки.

Нотатки економіста – щотижнева колонка Центру економічної стратегії

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.