22 серпня 2017, вівторок

Хто з Росії далі плюне в Америку

коментувати
У сучасного російського чиновника завдань немає. Росія нічого не робить. Що ж залишається в якості критерію, за яким чиновник може зберегти за собою місце? Залишається одне – відданість Путіну

Ще з часів фараонів головна проблема будь-якого чиновника – і Росія в цьому зовсім не унікальна – полягає в тому, щоб всидіти у своєму кріслі. Якщо існує політична конкуренція, потрібно бути ефективніше за конкурентів, хоча б на словах. Якщо ставляться якісь завдання, потрібно виконати їх за будь-яку ціну.

Наприклад, у Радянському Союзі Сталін поставив завдання в найкоротший термін і за будь-яку ціну зробити бомбу. Ефективність чиновників визначалася тим, виконана ця задача чи ні. В результаті до виробництва бомби залучили єврея Юрія Харитона, батько якого сидів у в'язниці, безпартійного єврея Якова Зельдовича, Льва Арцимовича, батько якого був дворянином, єврея Льва Ландау, який раніше сидів у в'язниці, німця Ігоря Тамма, брат якого був розстріляний, а також Павла Александрова, мати якого була шведкою, а сам він в молодості був юнкером у Білій гвардії. Нікого не цікавила анкета. Цікавило тільки одне: будуть працювати чи ні; можуть зробити чи не можуть. Коли ставиться найважливіше завдання, ніхто не розбирає, хто його буде робити: расово чисті, класово близькі або будь-які інші – лише б робили.

Якщо ніяких завдань немає і політичної конкуренції теж немає, потрібно вдаватися до інших методів. У радянському агітпропі працювали люди бездоганного етнічного та класового походження – робочий народ. Інших критеріїв збереження у них не було.

Путін може бути менше Путіним, ніж сам Путін. А чиновник повинен бути більше Путіним, ніж сам Путін

У сучасного російського чиновника ніяких завдань немає. Росія нічого не робить. Вона не ставить перед собою ніяких конкретних жорстких і важливих цілей. Крім того, в Росії немає жодної жорсткої політичної конкуренції. Що ж залишається в якості критерію, за яким чиновник може зберегти себе у своєму кріслі? Залишається одне – демонстрація безмежної відданості Путіну. При Брежнєві це проявлялося в тому, що керівники республік виголошували тости довжиною в годину про дорогого Леоніда Ілліча, його внесок і так далі. Зараз це не практикується. Це смішно, у народу це викликає відторгнення. Тому критерій вірності Путіну лише один – «нещадність до ворогів Рейху», боротьба з американцями. Наскільки я проти американців, наскільки я проти «п'ятої колони», наскільки я проти ворогів, наскільки я проти України, Грузії, Естонії, Туреччини – того, хто сьогодні призначений головним ворогом, – настільки я відданий. Будь-які дурниці – безглузді й небезпечні – це плюс. Будь-яке коливання в проведенні цієї дурниці – мінус.

За старою російською номенклатурною традицією, право на примирливі заяви та обмеження у проведенні лінії партії має тільки цар. Путін може бути менше Путіним, ніж сам Путін. А чиновник повинен бути більше Путіним, ніж сам Путін. В 1937-38 роках лише одна людина могла написати на розстрільних списках «замінити на 10 років в'язниці», – Сталін. Всі інші «молотови» чинили рівно навпаки. Когось засудили до 10 років, а вони викреслювали і писали «розстріл», «розстріл», «розстріл». Від особистої кровожерливості? Ні, звичайно. Від страшного особистого боягузтва, коли «кам'яна дупа» Молотов тремтів у своєму кріслі як холодець. Довести свою незамінність і відданість він міг лише розчерком «розстріляти».

На щастя, сьогодні нікого не розстрілюють і не садять, але в піар-війні люди повинні довести, що вони - «олександри матросови» і «миколи гастелли». Тому вони завжди є більш рішучими у боротьбі з ворогами, ніж сам Путін. В результаті віце-прем'єр з військової промисловості пише дивні записи в Twitter, які підходять журналісту жовтої преси, але ніяк не керівнику специфічного військово-технічного комплексу. Депутати пропонують абсолютно безглузді, шкідливі і божевільні закони на зразок «пакету Ярової», виконати які неможливо, але зате це демонструє їх неймовірну відданість. «Старанність все перемагає» – девіз, під яким діють усі чиновники і депутати. З ранку до ночі вони ведуть змагання, хто далі плюне в Америку. Так, є межі: ніхто не може закликати до того, щоб кинути водневу бомбу на США. Але в межах відведеної галявини вони намагаються максимально притиснутися до розставлених прапорців (можна навіть плюнути за межі прапорців) – в цьому змаганні для буйних, розумово відсталих і хуліганських дітей російські чиновники, журналісти, піарники і публічні політики проводять весь свій час.

Більше точок зору тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.