20 вересня 2017, середа

Країні потрібні два мільйони підприємців

коментувати
Чому вийшло у Польщі та Ізраїлю? Бо це країни підприємців. Основою польської та ізраїльської економіки є малий бізнес. Україна так само має стати країною підприємців

Світ змінюється. Передові економіки все більше розвиваються на основі малого й середнього бізнесу. В Ізраїлі 99% бізнесу – це підприємці і малі підприємства. У Польщі 54% ВВП створюється малим бізнесом. І поляки на цьому не зупиняються. Їх цільова модель – 80%, як у Данії.

Чому я згадав Польщу та Ізраїль? Тому що станом на 1991 рік їхній ВВП був менший за український. З того часу польська економіка зросла майже вп'ятеро, а ізраїльська більш як ушестеро. Натомість Україна за 25 років показала заледве 20% приросту. Якщо це «намастити на хліб», то вийдуть жалюгідні 0,8% росту в середньому щороку.

Мені можуть закинути, що були кращі часи, коли економіка збільшувалася на 10-13% на рік. Так, були. Але то, на жаль, не було українське економічне диво, створене нами, українцями. Просто тоді так сприятливо складалася кон'юнктура на зовнішніх ринках. Росла світова економіка, був попит на українську сировину (метал), росли й ми.

Коли свято закінчилося і 2008 року нагрянула світова фінансова криза, українська економіка обвалилася одразу на 15%. Натомість Польща та Ізраїль продовжували зростати навіть у кризу. Польща стала єдиною економікою в ЄС, яка не зазнала рецесії. 2008 року вона мала приріст ВВП +2,6%, 2009-го +1,6%. Ізраїль +4% та +0,5% відповідно. А вже 2010-го стрибнув до +4,5% і того ж року, коли ще світ оговтувався від глобального спаду, Ізраїль увійшов до клубу високорозвинених заможних країн – Організацію економічного співробітництва та розвитку. Став 32-м її членом.

З 1 млн 750 тисяч зареєстрованих в Україні підприємців «живих» тільки 400 тисяч. А що ж решта 1 млн 350 тисяч?

Знову ж таки, чому я беру за приклад ці дві країни. Тому що Польща є для нас своєрідною цільовою моделлю успішної трансформації бідної країни з плановою економікою в успішний європейський проект. Ми з поляками подібні за територією, населенням та ментальністю.

Водночас Ізраїль нам цікавий як держава, створена з нуля в пустелі, як наочний приклад того, що постійно воююча за свою незалежність країна може бути інвестиційно привабливою, з інноваційною моделлю економіки в оточенні ворожих держав і входити до рейтингу найзаможніших країн світу.

Чому вийшло у Польщі та Ізраїлю? Бо це країни підприємців. Основою польської та ізраїльської економіки є малий бізнес. Україна так само має стати країною підприємців.

Мені можуть закинути, так у нас же теж за статистикою 300 тисяч малих підприємств та 1 мільйон 750 тисяч приватних підприємців. Що, мовляв, згідно з цією арифметикою український малий і середній бізнес забезпечує мало не 63% ВВП.

На перший погляд це так. Але тоді постає резонне питання: чому ВВП на душу населення в Польщі 12,5 тисяч доларів, а в Україні 2,2 тисячі, чому ВВП Польщі 470 млрд доларів, а в нас 93 млрд. А середня зарплата у них 1150 доларів, а в нас 276. Чотири-п’ятикратна різниця не на нашу користь.

Чому?

Відповідь на поверхні – тому що з 1 млн 750 тисяч зареєстрованих в Україні підприємців «живих» тільки 400 тисяч. А що ж решта 1 млн 350 тисяч? У підприємницькому плані це «мертві» душі. Тримачі свідоцтв про реєстрацію, які не проявляють жодної підприємницької ініціативи. Вони обслуговують великий бізнес, щоб приховати чи розмити кінцевого бенефіціара і сидіти на єдиному податку.

Отже частка малого й середнього бізнесу у ВВП нашої країни насправді значно менша. За нашими підрахунками - не більше 15%. Натомість у сусідній Польщі 3,6 млн підприємців і малих підприємств. Тобто на 10 поляків припадає один малий бізнес. У нас цей показник щонайменше ушестеро нижчий – 1 до 60.

Відчуваєте закономірну парадигму пропорцій українських і польських показників ВВП, середньої зарплати, кількості підприємців? Наскільки вони корелюються між собою, наскільки рівень життя і розвитку залежить від підприємницької ініціативи?

Де ж вихід?

Країні потрібні підприємці. Щонайменше 2 мільйони живих, справжніх, ініціативних і сміливих. Саме така кількість за розрахунками нашої команди може кардинально змінити погоду в економіці країни. Зрештою, про це свідчить успішний досвід Польщі та Ізраїлю, про який йшлося вище. У них діють потужні системи виховання, навчання, вирощування і підтримки підприємництва.

А що ж у нас? Зрада чи перемога?

За три роки проведено масштабну роботу з дерегуляції. Більшість реєстрацій та дозволів державних органів на підприємницьку діяльність можна оформити онлайн. Завдяки цьому Україна суттєво просунулася в глобальному рейтингу легкості ведення бізнесу Doing Business-2017 і посіла 80-те місце, а ще нещодавно – в 2011, 2012, 2013 роках вона була всього лише на 149-му, 152-му, 137-му місцях. Тож у цьому поважному рейтингу зі 185 країн світу ми в умовах війни і кризи за останні три роки перемістилися з нижньої частини списку людської цивілізації у верхній. За три роки ми зробили більше, ніж за попередні двадцять три.

Від 1 вересня вступила в дію асоціація з ЄС, угода про вільну торгівлю. Вона дає великий шанс українському бізнесу, саме малому і середньому, який буде орієнтований на європейський ринок і європейські правила. Плюс до асоціації і зони вільної торгівлі з ЄС нашими західними партнерами розглядається так званий план Маршалла для України. Обсяг: 25 мільярдів євро – по 5 мільярдів євро щороку. І це вже буде нова реальність, яка настане після Саміту Східного партнерства, що пройде у Брюсселі 24 листопада. Куди ці інвестиції мають прийти, як не у малий і середній бізнес?

Зрештою, українська банківська система, очищена, перейшла на міжнародні стандарти звітності і управління ризиками, її буквально розпирає від ліквідності у понад 100 млрд грн, має шалений апетит до кредитування і шукає якісного позичальника. Хто це має бути, як не малий і середній бізнес?

Більше того, третина українських банків оголосила, що для них пріоритетом є малий і середній бізнес. Причому ця третина банків, практично вся в ТОР-частині української банківської системи.

Ще два роки тому у нас взагалі не було такого напрямку як обслуговування малого й середнього бізнесу. Розуміючи, що саме за цим сегментом реальної економіки майбутнє, ми створили з нуля спеціальний підрозділ. Тепер маємо більше 140 тисяч клієнтів-підприємців і малих підприємств. Найбільш активні аграрії. За останній рік вони наростили кредитний портфель на чверть. І зараз половина нових кредитів, які видаються малому і середньому бізнесу, представляють також саме АПК.

А що ж далі – де решта українського малого і середнього бізнесу? Та, яка має прозору систему власності, білий баланс, звітність, яку-не-яку кредитну історію?

Його майже нема. А те, що є, це завузький ринок. І за нього йде шалена конкуренція між банками. Фактично, такий позичальник може проводити тендер на кращу кредитну пропозицію від банків-кредиторів.

Але чим банкам конкурувати за такого позичальника? Сотими відсотка процентної ставки по кредиту? Десятьма гривнями комісійних? Кількома хвилинами на те, хто швидше відкриє у себе рахунок підприємцеві?

Усе це класичний «червоний океан» - замалий ринок і завелика, аж до безглуздя, конкуренція, яка не дає зростання.

З цієї безвиході є тільки один вихід – вийти за традиційні рамка і діяти за стратегією блакитного океану – створити новий простір, новий ринок. І саме в цьому завдання національної програми підтримки малого бізнесу «Будуй своє!». Що ми пропонуємо? Легкий старт для бізнесу та навчання, для цього створено спеціальний портал, де будуть надавати консультації та поради провідні фахівці та ментори. Ну, і, зрештою, кредитування. Вже триває робота з муніципалітетами щодо можливості компенсації процентних ставок, адже малий бізнес знаходиться саме на місцях у конкретних громадах. І якщо він працює легально, створює додаткові робочі місця, то надає імпульсу в розвитку громади.

Тим паче, що у більшості регіонів діють місцеві програми підтримки малого бізнесу. І тепер настав час, щоб вони запрацювали. Не на папері, а реально. Зрозуміло і прозоро для кожного, хто хоче відкрити свою справу.  Адже децентралізація делегувала на місця колосальний ресурс для розвитку. І ці гроші мають працювати на користь кожної громади, генеруючи прибуток.

Переконаний, що вже невдовзі ми вийдемо і на державний рівень підтримки малого і середнього бізнесу з урахуванням міжнародного досвіду. Це може бути й компенсація ставки, і частини тіла кредиту, і державна гарантія, і створення спеціального фонду. Прикладів є безліч. Головне зробити перший крок і рухатися у стратегічному напрямку. А він наразі один – країні потрібні 2 мільйони підприємців.

Новое Время запрошує на лекції наших відомих колумністів Діалоги про майбутнє. Детальна програма тут

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу   Мнения Нового Времени 

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.