9 грудня 2016, п'ятниця

Від страху до мрії. Чому ми неславимо чужий успіх

коментувати
Ну куди ти пхнешся зі своїми грандіозними планами, коли можна ще стільки подепресувати та поскаржитися на несправедливе життя?

Нещодавно я став свідком показової розмови: один зі студентів провідного університету країни в компанії своїх колег поділився бажанням вступити в один з провідних вишів США, через що був узятий на глузи. Мовляв, складні іспити, Америка далеко та взагалі «куди тобі».

Щось подібне мені доводиться чути і помічати навколо практично щодня - наше суспільство знеславлює спробу домогтися видатного успіху. Ти можеш бути в чомусь кращий, ніж більшість, але і не думай стати найкращим! Будь кращим у себе в селі чи місті, може, навіть у країні, але і гадки не май побудувати найкращу в своїй галузі компанію світу або заснувати організацію, яка зробить кращим життя всього людства. Не лізь, не виділяйся, не випендрюйся, все одно нічого не вийде. Здатність мріяти про краще для себе, країни і всього світу сприймається як нахабство, завищена самооцінка, ба навіть як щось непристойне. Ну куди ти пхаєшся зі своїми грандіозними планами, коли можна ще стільки подепресувати, поскаржитися на несправедливе життя та вічно недодалої влади?

Не лізь, не виділяйся, не випендрюйся

Але ось що я скажу: саме з такої божевільної, болісно прекрасної мрії про те, щоб зробити неможливе, і починаються всі великі люди і держави. Сміливі думки відіграють роль передових пішаків у шаховій грі: вони гинуть, але забезпечують перемогу. 99.9% божевільних ідей провалюються, але дещиця, що залишилася, породжує друкарський прес, паровий двигун і перший літак. Щоб змінити усталений лад, завжди доводиться йти на ризик. Але саме з таких божевільних починань і складається, немов з цегли, будинок людської історії.

Мені хочеться, щоб українське суспільство почало заохочувати усвідомлений ризик і здорове честолюбство. Щоб молодих людей закликали пробувати змінити свою країну і весь світ, створювати найбільші світові компанії та розв’язувати найважливіші проблеми людства. І щоб в них вірили і знали, що рано чи пізно у когось із них вийде. Щоб ми усвідомили себе, як нація, силою, здатною змінити історію і стати не просто ще одним членом Європейського Союзу, а одним зі світових лідерів. І щоб наступного разу в розмові поглузували не з того, в кого є амбітна мета, а з того, хто дозволив страху затьмарити свою мрію.

Текст публікується з дозволу автора

Оригінал

Більше думок тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.