19 серпня 2017, субота

Про безглуздість сучасної школи

коментувати
Вперше я гостро відчув безглуздість сучасної школи в 9 класі, коли нам задали написати твір на тему "Що таке щастя"

Написання творів в школі мені ніколи не давалося. Підводила то граматика, а то і сам зміст: шістки по дванадцятибальній шкалі були постійними супутниками. Якщо хтось би сказав моїм вчителям (чи мені самому), що колись мої матеріали будуть публікувати провідні національні ЗМІ, а читати їх будуть десятки тисяч людей, то ми розсміялися б вам в обличчя. Вже пізніше я зрозумів, що проблема в іншому: вчителі не втомлювалися вказувати на мої помилки, але при цьому забували пояснити, як писати правильно.

Втім, коли я отримав завдання написати твір на тему "Що таке щастя", то зрозумів, що це мій шанс. Незадовго до цього мої погляди на це питання остаточно кристалізувалися у філософську позицію, що являла собою дивовижну суміш давньоримського стоїцизму, західного раціоналізму та східного буддизму. Мій розум 9-класника був у захваті від себе. Нарешті, мені справді є що сказати по темі твору! Я взявся за роботу з небаченим ентузіазмом. Три переписування з нуля і дві редактури самого себе. Я знав, що тепер вони будуть змушені оцінити мій прогрес!

Якщо Борхес не дотягнув до необхідного рівня, то хто я такий, щоб навіть сподіватися?

Тому, дізнавшись, що знову отримав шість балів, я відразу пішов до вчительки вимагати пояснень. Справа у тому, розтлумачила вчителька, що хоч граматично текст і був цілком адекватним, то його зміст – ні. По-перше, замість цитування великих та наведення прикладів з чудових творів, які ми нещодавно читали, я висловив здебільшого свої думки. А які можуть бути думки з такого серйозного питання в учня 9 класу? По-друге, мої ідеї про щастя як пізнання і покращення світу навколо, були абсурдними і нереалістичними. Не міг же я так думати насправді?

Навіть у 9 класі я розумів, що щастя поняття цілком індивідуальне. Намагання поділяти концепції щастя на «правильні» і «неправильні» звучало анекдотично. І цей абсурд зачепив мене за живе. Я вирішив відповісти єдиним розумним способом – ще більшим абсурдом. Тим більше, що нагода не забарилася: нам поставили завдання написати притчу!

Вдома на мене вже чекав тритомник Борхеса. Звідти я обрав одну з притч, ретельно переказав її своїми словами, уважно перевірив на предмет грамотності і здав на перевірку. Наступного тижня йшов до школи з відчуттям внутрішнього тріумфу. Зараз ми з Борхесом отримаємо свої 10, а то й 11 балів, а потім відразу підійдемо з палкою промовою до вчительки: ось як, виявляється, потрібно писати, щоб отримати високі бали. Банально переказуючи думки інших людей!

В класі на мене очікував твір з оцінкою…: все ті ж 6 балів! Що сталося? Можливо, вчителька впізнала притчу Борхеса? Чи мене підвела граматика? З нетерпінням я чекав на кінець уроку, щоб дізнатися розгадку. Нарешті, вчителька розкрила тайну: граматика і стиль знов були пристойними, але сюжет притчі повна маячня і взагалі не зрозуміло, що я хотів сказати. Моя заздалегідь придумана промова застрягла у мене в горлянці. Я розвернувся і вийшов з класу. Більше не намагався отримати високі оцінки за твори у школі. Якщо Борхес не дотягнув до необхідного рівня, то хто я такий, щоб навіть сподіватися? Тепер я вчився лише сам для себе.

Текст опубліковано з дозволу автора

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу  Мнения Нового Времени


Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.