7 грудня 2016, середа

Чому я не їду з країни

коментувати
Сьогодні ми живемо у вирішальний час для України і, як я твердо переконаний, всього світу

Навколо все більше серйозних жартів про еміграцію і питань про те, чому ти займаєшся реформою освіти, а не своїм життям. Усе більше знайомих, які виїхали, і тих, хто таки пішов із громадської роботи. Це складні питання, але для мене відповідь до дивного проста. У дитинстві я любив читати як художні, так і історичні твори і надзвичайно переживав за долі вигаданих і реальних персонажів із книг. Мені завжди хотілося, щоб усе закінчувалося добре, але найчастіше книги закінчувалися погано. І тоді я довго роздумував над тим, як би я міг виправити ситуацію, якби чарівним чином опинився всередині книги або в минулому в розпал важливих історичних подій.

Сьогодні ми живемо у вирішальний час для нашої країни і, як я твердо переконаний, всього світу. У найближчі роки вирішиться дуже багато чого в історії людства, а Україна, як форпост порядку на сході Європи, має зіграти вирішальну роль у боротьбі із силами хаосу, темнобіснування та насильства, які ведуть наступ по всіх фронтах.

Через 100 років сьогоднішні події залишаться лише у вигляді історій, легенд і книг. І мені хочеться тільки того, щоб на цей раз ця історія закінчилася добре і той, кому доведеться читати її через сто років, зі спокійною душею закрив книгу і пішов віддаватися радісним справам, які нічого не значать. І ніколи не задумався над тим, що могло би статися, якби історія за століття до того склалася інакше.

Скільки б ти не втікав, рано чи пізно настане момент, коли тобі доведеться зупинитися і прийняти бій

Ми вічно біжимо від несправедливостей і абсурдності нашого життя: у рутинну роботу, особисті справи, порожні задоволення або депресію. Але скільки б ти не втікав, рано чи пізно настане момент, коли тобі доведеться зупинитися і прийняти бій: так чому б не тут і не зараз? Мудрець сказав, що життя - це поле бою, на якому ми боремося за свої цінності. Все, про що ми можемо просити, так це вибрати зручне місце, щоб прийняти бій, і вірних супутників, які будуть битися поруч із нами. Сьогодні нам пощастило: ми можемо написати цю історію так, як ми того хочемо. Чого ще бажати людині?

Текст публікується з дозволу автора

Оригінал

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.