7 грудня 2016, середа

Попит на крісло прем'єра та амбіції Саакашвілі

коментувати
Вузькі рамки, в які одеського губернатора затиснуто зараз, тріщать під напором його амбіцій

Тандем Порошенка та Саакашвілі поки що не несе у собі зерна розбрату. Принаймні, так виглядає на сьогодні. Саакашвілі пам’ятає, що запрошенням в Україну він зобов’язаний особисто Петру Порошенку, і якби цього запрошення не було, невідомо, як склалася б доля грузинського реформатора. Тому поки що пан Михеїл тримає себе в руках, не даючи волі темпераменту та амбіціям, а те, яким яструбом нападає він на уряд Яценюка – цілком дозволена фронда. Грубо кажучи, Яценюк «не рахується». Проблеми почнуться тоді, коли Саакашвілі вперше дзьобне Порошенка. Рано чи пізно це станеться обов’язково.

Зрозуміло, що президентом України Саакашвілі стати не може. Його максимум – крісло прем’єр-міністра, але підсадити туди його має якраз президент. Таким чином, питання в тому, як довго одеський губернатор чекатиме на кар’єрне підвищення, і що буде, якщо він так його й не дочекається. Наразі свій борг перед Порошенком Саакашвілі відробляє справно. Три антикорупційні форуми, гучні слова, апетитні скандали, намір створювати власну політсилу – все це вкладається у заздалегідь обумовлену матрицю. Саакашвілі чесно грає свою партію (чи грає в партію – як кому більше до смаку), але тепер хід за Порошенком.

Рух «За очищення», нова громадська ініціатива, котра була анонсована на третьому антикорупційному форумі, знадобилася, зрозуміло, для «каналізації» протестних настроїв. Тій же меті на місцевих виборах-2015 слугували «Наш край», «Народний контроль» та «Партія простих людей».  Це старий та ефективний прийом – направити суспільне незадоволення в кероване русло. Хоча на відміну від невиразного «Нашого краю» рух «За очищення» і почався красиво (з залученням великої кількості людей), і лідера отримав красивого. В усякому разі, харизматичного та популістського, тобто саме такого, якого треба для реалізації поставленої мети.    

Гра почалася, однак «перетримувати» рух не слід. Зібрались вперше, зібрались вдруге, зібрались втретє.  Вийшли до мікрофонів, оголосили словесну війну корупції. Одні й ті самі обличчя ідейних натхненників  (наприклад, депутатів БПП Лещенка, Найєма та Заліщук, які виконують роль внутрішньої опозиції в пропрезидентській фракції) починають помалу втомлювати.  Рух слід перепрофільовувати в політичну партію, але для цього потрібні парламентські вибори. А парламентські вибори можливі, якщо розпадеться стара коаліції і не виникне нова. А коаліція розпадеться, якщо Порошенко з Яценюком остаточно втратять спільну мову.  

Тандем Порошенка та Саакашвілі поки що не несе у собі зерна розбрату

Отож, Яценюк як камінь спотикання. Найближчим часом годі й думати про те, щоб сваритися з прем’єр-міністром чи його фракцією. На кону – прийняття змін до Конституції, й не забуваймо – не далі як в суботу Петро Порошенко заявив: немає сумнівів в тому, що ми маємо 300 голосів для ухвалення змін до Основного закону в частині децентралізації.  Ці 300 голосів є неможливими без фракції «Народного фронту». Щоправда, в останніх «10 хвилинах з прем’єр-міністром» Арсеній Яценюк висловився за те, щоб зміни до Конституції ухвалювали на референдумі. Несподіваний випад, котрий ламає Порошенкові всю гру.

 

Однак поки що незрозуміло, як вплине позиція глави уряду на голосування його підопічних 28 січня. Заступник голови фракції БПП Ігор Кононенко вже закликав прем’єра до порядку, нагадавши, що зміни до Конституції є прерогативою Верховної Ради. Очільнику Кабміну послали недвозначний сигнал: не грайся з вогнем. Якщо «Народний фронт» таки зірве голосування по Конституції, це означатиме початок справжньої політичної війни. Якщо ні – Саакашвілі доведеться зачекати з втіленням своїх прагнень. Багато що стане зрозумілим після 28 січня – дня, котрий підтвердить чи спростує остаточну смерть коаліції.

За подіями в парламенті напружено спостерігатимуть з Одеси. І не тільки. Поінформовані джерела твердять про те, що Саакашвілі водить дружбу не лише з Порошенком, а й з російським бізнесменом Костянтином Григоришиним, якому конче необхідна своя людина в уряді – для просування інтересів в енергетичній сфері. Про цей новий непублічний альянс говорив близький соратник Яценюка Андрій Іванчук.  Так це чи не так, але зрозуміло одне: Михеїл Саакашвілі не довго знаходитиметься під контролем Порошенка. Ті вузькі рамки, в які Саакашвілі затиснуто зараз, тріщать під напором його амбіцій, бо не для того, далебі, він їхав в Україну, аби застрягнути тут в іпостасі одеського губернатора.

Можливо, Петро Порошенко вже й сам не радий, що запросив в Україну Саакашвілі. Однак тепер повернути його на лаву запасних гравців буде нелегко. Хоча зараз президентові не до свого екс-колеги – на нього насувається конфронтація з Яценюком. Причому найгостріша, ніж будь-коли. Ця конфронтація тягне ще й проблему з голосуванням в четвер 28-го. Безумовно, що розрулювання цих питань – пріоритет номер один. Та коли Порошенко так чи інакше впорається з поточним моментом, головного болю у нього не поменшає. Саакашвілі з новою партією, напевно, забажає, аби тепер взяли до уваги й його інтерес. Але попит на прем’єрське крісло в рази випереджає пропозицію, відтак задовольнити його буде непросто. Хто-небудь обов’язково залишиться невдоволеним.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.