6 грудня 2016, вівторок

Яким може бути шлях України до процвітання

коментувати
Та як нам не втратити шанс, який надає історія напередодні кардинальних змін світової економіки

Четверта промислова революція — це новий етап світового розвитку, про який багато говорили під час цьогорічного форуму в Давосі. Індустрія 4.0 передбачає поєднання в єдину систему автоматизованого виробництва та цифрових технологій, використання кіберфізичних систем, Інтернету речей тощо. Базою для її старту стали розвинені країни G20.

Україні не варто стояти осторонь цього процесу, хоча дуже багато втрачених можливостей протягом останніх 25 років виштовхують нас на периферію світових процесів. Але шанси стати частиною глобального прогресу у нас є. Що ж для цього потрібно?

Який шлях обрати?

Перш ніж переходити до практичних кроків, треба закласти теоретичний фундамент. Якщо країна чітко не визначила своєї мети та не вказала конкретний шлях до неї, успішною вона не стане. Слово «реформи», яке зараз лунає скрізь, саме по собі означає лише зміни, але не вказує, куди ми йдемо.

В економічному та суспільному дискурсі України сьогодні панує ультраліберальна позиція. Всі говорять про необхідність горизонтальних змін — дерегуляцію, скорочення державного апарату, правоохоронну реформу тощо. Коли ж заводиш мову про участь держави у використанні інструментів розвитку, це критикується як шлях до корупції.

Про те, що Україні слід вийти з «ідеологічного полону» лібералізму, постійно нагадує один із найвідоміших економістів сучасності Ерік Райнерт, який неодноразово приїжджав до нашої столиці. За його словами, концепція мінімального втручання держави та сили «невидимої руки ринку» залишилася в 1980–90-х роках.

Треба експортувати продукти переробки, а не сировину

Більша частина стратегій, що пропонуються Україні, на переконання пана Райнерта, є непродуктивними. Наприклад, перетворення на сільськогосподарського гіганта викличе дві серйозні проблеми: низький рівень зарплат та економічну еміграцію населення. Інша стратегія, яку можна назвати «Україна — це Китай для ЄС», також передбачає бідне населення, та й ми не маємо технологічних виробництв Китаю. Значні обмеження має й так звана стратегія «експортного тигра», адже ЄС дає можливість Україні експортувати до себе лише в тих обсягах, які не загрожують інтересам його членів.

На думку пана Райнерта, яку я цілком поділяю, зробити Україну заможною може лише комплексна реіндустріалізація. Адже, за винятком декількох експортерів нафти, без індустріалізації жодній країні не вдавалось стати багатою. Досить продавати пшеницю в Італію та купувати там спагеті вдесятеро дорожче. Треба експортувати продукти переробки, а не сировину. Вбиваючи свою промисловість, будь-яка країна зіткнеться зі значною еміграцією населення, в той час як в умовах Четвертої промислової революції саме людський ресурс є основним для зростання економіки.

Воля, гроші та усвідомлення змін

Отже, зі стратегією зрозуміло — Україні потрібен розвиток промисловості. І для цього необхідні дві речі — політична воля та гроші.

Реформи завжди робляться «зверху», а не «знизу» — в цьому впевнений швейцарський професор Артуро Бріс. Саме влада має прийняти стратегії реіндустріалізації й дати чіткий сигнал інвесторам. Також держава має закласти фундамент для зростання. А саме: створити інфраструктуру в широкому сенсі (не тільки дороги та комунікації, але й індустріальні парки, венчурні та інші фонди), забезпечити захист інтелектуальних прав, розвернути освіту і науку обличчям до потреб економіки.

Звісно, для швидкого зростання потрібні не лише політична воля та бажання бізнесу.  Розвиток у парадигмі Індустрії 4.0 потребує вкладення в економіку значних коштів. Як їх залучити? Це питання сьогодні надважливе.

До речі, працюючи з іноземними інвесторами, важливо не забути про сприяння внутрішнім інвестиціям. Адже ніхто не буде вкладати гроші з-за кордону, якщо самі українські бізнесмени не інвестуватимуть у свою країну.

Хочу наголосити на ще одному аспекті. Якщо ми бажаємо розвиватися в напрямку Індустрії 4.0, нам потрібен не просто розвиток промисловості, але й широке впровадження інновацій. Сьогодні численні українські розробники успішно використовують найсучасніші ІТ-технології для закордонних замовників. Але чомусь передові технології майже не впроваджуються на вітчизняних підприємствах. Що ж робити?

Наші промисловці мають усвідомити, що кардинальні зміни, які несе з собою Індустрія 4.0, вже на порозі. Для цього український хайтек-бізнес та профільні асоціації мають відіграти активну просвітницьку роль. Успішні українські хай-тек-компанії можуть стати локомотивами руху до Індустрії 4.0 й доносити до промисловців важливість високих технологій саме в їхніх секторах. І в цьому разі Четверта промислова революція зможе стати для України реальністю та запорукою зростання.

ПІДПИШІТЬСЯ НА РОЗСИЛКУ ПОГЛЯДIВ   Юрій Пивоваров   ТА ЧИТАЙТЕ ТЕКСТИ ОБРАНИХ АВТОРІВ КОЖНОГО ВЕЧОРА О 21:00
     
Юрій Пивоваров
Юрій Пивоваров

Директор Асоціації «Інноваційний розвиток України», заступник голови правління ГО «Центр розвитку ринкової економіки»

Інші погляди автора
Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її курсором та натисніть Ctrl+Enter

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.